Уразливий «Газпром»

Україна готує цілий ряд нормативних та технічних рішень, щоб диверсифікувати імпорт палива і розпочати поставки газу із Західної Європи.

Україна готує цілий ряд нормативних та технічних рішень, щоб диверсифікувати імпорт палива і розпочати поставки газу із Західної Європи.

За словами члена наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрія Корольчука, для того, щоб Україна могла купувати газ на спотовому ринку, не обов'язково чекати, поки побудуємо термінал. Зараз обговорюється варіант реверсного використання українського газопроводу, щоб закуповувати газ в Європу.

Читайте також: Від газу до слів

Відповідаючи на питання, чи легко буде це ввести технічно, пан Корольчук зазначив, що: «У нас на кордоні Україна-Словаччина побудований газопровід. Це вільна труба. Технічно ми могли б отримувати по ній невеликі обсяги газу. Там є можливість приймати максимум до 3 мільярдів кубометрів на рік. Теоретично ми можемо купувати газ у Франції, Німеччині, а він буде заміщатися. Тобто ми платимо Франції, а фактично газ до нас буде приходити російський: російський газ пропустили в Європу, а потім через словацьку трубу взяли назад. Там є словацька труба в Україну, і ми по ній назад беремо газ для себе. Щоб не ганяти паливо туди-сюди, можна було б домовитися про заміщення з Росією і країною-постачальником спотового газу. На спотовому ринку ціна буде приблизно на 100 доларів менше. А ціна на транспортування невелика - 20 доларів.

Не думаю, що покупка газу в Європі - це реалістичний варіант. Але якщо нам його хтось таки продасть, то це матиме велике моральне вплив на Росію. Ми продемонструємо, що Україна шукає варіанти заміщення російського газу».

Читайте також: Таємниця голубого вогника

З 2005 року Україна створювала запаси палива для гарантії безперебійних поставок газу в Європу, ніякої вигоди з цього не маючи. Ми фактично спонсорували «Газпром» і Європу, купуючи в Росії газ, який нам не потрібний. Тепер ми повертаємося до схеми, коли «Газпром» сам зберігав газ у своїх сховищах. Таке рішення назріло з кількох причин. По-перше, у нас не так багато грошей, щоб закуповувати російський газ і його зберігати. А, по-друге, останній рік переговорів з Росією про ціну на газу не дав ніякого прогресу. Росія впирається, не хоче йти на поступки, домовлятися. Це також момент тиску на переговори з РФ. Думаю, ніякої негативної реакції від Європи не буде. Там розуміють: вони купують газ не у нас, а в Росії, так безперебійні поставки газу - російське зобов'язання.

Читайте також: «Сидяча» газова війна

Крім того, пан Корольчук зазначив, що сьогодні ми платимо за контрактом з урахуванням, так званої знижки в 100 доларів. Зараз віддаємо за газ десь 430 доларів - пан Азаров трохи перебільшив, констатуючи, що Україна платить  550 доларів. Європейські компанії зараз платять так само десь 450 доларів. Тобто, вони мають таку ціну без всяких знижок. Але це проблеми формули. Вона вже застаріла. У європейських країн, до речі, також не досить вигідні формули. Але кожна країна по-різному домовляється з Росією. Хтось не викуповує весь обсяг газу, який зобов'язаний викупити за контрактом. Хтось торгується з «Газпромом», виборюючи собі знижку. А була маса випадків, коли «Газпром» продавав обсяги не викупленого газу за спотовою ціною. У когось є політичні важелі впливу. Україна також шукає те, що може стати фактором впливу на газових переговорах.

За матеріалами Інституту енергетичних досліджень

 
Коментарі (0)