Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Взаємне нерозуміння 

На тижні завершився черговий візит в Україну місії Міжнародного Валютного Фонду. Як відомо, сторони обговорювали можливість відкриття для України нової кредитної лінії обсягом 15 млрд дол. Першим про результати переговорів заявив Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький. Зокрема, Міністр наголосив на досягненні позитивних результатів у ході діалогу з керівництвом місії. За словами посадовця, аби отримати кредит, уряд розробив програму з 15 пунктів, щодо ефективності оптимізації та зменшення витратних статей НАК «Нафтогаз України» у частині газу для населення, паливно-енергетичного комплексу та теплокомуненерго. Що ж стосується наболілого питання про підвищення цін на газ для населення, то пан Ставицький зазначив, що воно не обговорювалось.

Водночас, голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр заявив, що сторонам таки не вдалося досягти домовленостей з ряду ключових умов відновлення співпраці. Хоча, подробиці переговорного процесу пан Альєр коментувати відмовився. Однак, за його словами, основні вимоги фонду залишаються незмінними. Нагадаємо, у сфері ЖКГ – це коригування тарифів на газ для населення. Голова представництва, відзначає, що за період між візитами двох місій фонду в Україну (у лютому та на початку квітня) значного прогресу у цьому напрямку досягнуто не було. Як аргумент, посадовець наводить дані, згідно з якими Україна щорічно витрачає на субсидії до 5% ВВП країни. Втім, МВФ наполягає лише на частковому підвищенні тарифів. «Ціни на газ в Україні набагато нижчі від загальносвітових. Ми не наполягаємо на їх відповідності, але українська влада повинна зробити кроки по зниженню цієї різниці», - пояснив пан Альєр.

Читайте також: МВФ не задоволений тарифами на газ

Наразі ж МФВ не може спрогнозувати терміни виділення Україні нового кредиту. Чергові переговори з МВФ відбудуться вже наступного тижня, коли до Вашингтону вилетить українська делегація. «Вона проведе переговори не лише з технічними фахівцями, але й з менеджментом фонду», - зазначив Макс Альєр, додавши, що за підсумками цих переговорів стане зрозуміло, можливо чи ні відновлення кредитування.

Тала вода знайшла вихід

Разом з тим, в Україні залишається актуальною тема весняного паводку. За даними Державної служби з надзвичайних ситуації від повені продовжують потерпати щонайменше 90 населених пунктів у центральних та західних областях країни. Найбільш критична ситуація спостерігається на Київщині, де частково підтоплені понад 55 населених пунктів та у Волинській області – 21 населений пункт. Додала гостроти проблемі аварія на Борнтицькій станції аерації. Нагадаємо, інцидент трапився у середу, 10 квітня: близько 19:00 на муловому полі №3 БСА в результаті інтенсивного танення великої маси снігу та високого підняття ґрунтових вод стався прорив дамби. Насос не впорався з надто великим навантаженням, і частина води вилилася на прилеглу територію. Аварію до ранку ліквідовували рятувальники ДСНС разом з військовослужбовцями. Прорив дамби «латали» вручну мішками з піском та глиною. Роботи ускладнили промоїни, які утворились у важкодоступному місці станції.

Слід зазначити, що рівень нечистот на території станції практично щороку, у період весняного танення снігів, підвищується до критичного рівня. Експерт Національного екологічного центру України Тетяна Гардащук, зазначає про високу вірогідність того, що подібні прориви на дамбах БСА можуть повторитися. «Конструкції у Бортничах застарілі і морально, і фізично. Може статись прорив інших дамб, і це буде екологічна подія, яка є небезпечною для Києва та Київської області», – переконана експерт.

Читайте також: Аварію на Бортничах не вважають екологічно небезпечною

Примітно, що ще у період підготовки до весняного паводку, столична влада заявляла про повну готовність міста до ймовірного підняття рівня води. Наразі ж голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов запевняє, що для мешканців прилеглих до станції населених пунктів немає жодних загроз. У ПАТ «Київводоканал» теж не вбачають можливих екологічних ризиків внаслідок аварії. Згідно з результатами аналізу лабораторій водоканалу та ДСНС через розмиту дамбу текла звичайна тала вода.

Дорога до порятунку

З нормалізацією погодніх умов Укравтодор повернувся до ремонту доріг. Нагадаємо, розпочатий після зимового періоду, ремонт автошляхів припинився через повторні снігопади в середині березня. Тоді планувалося завершити роботи до початку травня. Наразі ж Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що дорожні служби мають «на повну силу розпочати поточний ремонт автошляхів та вулиць і ніяких відмовок та посилань на об’єктивні складнощі бути не може». Окрім того, голова уряду доручив посадовцям жорстко контролювати хід ремонтних робіт. У зв’язку із давно назрілою проблемою реформування дорожньої галузі Міністерства інфраструктури має намір запровадити новий принцип управління дорожньою галуззю. За словами директора департаменту стратегічного розвитку автомобільних доріг Мінінфрастурктури Дмитра Котлубея управління дорогами буде відбуватися на декількох рівнях. «Перший, державний рівень. Ця система передбачає базову сітку автомобільних доріг, яка забезпечує життєдіяльність і безпеку держави. Другий рівень - органи державної влади. Це ті дороги, які забезпечують життєдіяльність областей. Третій рівень - комунальні дороги, які розташовані в містах, селах, райцентрах і належать громаді або комуні», - пояснив пан Котлубей.

Читайте також: Корупції у дорожній сфері поставлять крапку

За його словами, з часів незалежності фінансування експлуатації та розвитку вітчизняних автомобільних доріг становило лише 14-30% від необхідного обсягу. Втім, якими б великими не були обсяги фінансування, це не вирішить проблеми якості доріг при наявному рівні корупції, переконаний експерт з питань транспорту В'ячеслав Коновалов. Для цього експерт пропонує створити спеціальний контролюючий орган – дорожню прокуратуру. За словами пана Коновалова, така ініціатива є особливо актуальною у зв’язку із останніми заявами уряду про збільшення фінансування на ремонт і будівництво доріг. Нагадаємо, свого часу, Прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що для масштабної модернізації дорожньої інфраструктури необхідно як мінімум 500 млрд грн.

Газовий сепаратизм

Насамкінець, неможливо обійти увагою найактуальніші події минулого тижня у газовій сфері країни. Як відомо, Україна значно активізувала розробку альтернативних маршрутів газопостачання. У рамках такої стратегії, зокрема, було налагоджено реверс газу з Угорщини. Такі ініціативи безумовно не можуть подобатись основному постачальнику блакитного палива в Україну – ВАТ «Газпром». Це власне можна підтвердити й статистичними даними, згідно з якими, російський монополіст у 2012 році отримав від НАК «Нафтогаз України» в оплату за природний газ близько 9,2 млрд дол, що на 16,4% менше, ніж у 2011 році. Цілком ймовірно, що бажання України розширити список імпортерів газу, стало причиною того, що російське керівництво повернулося до ідеї будівництва газопроводу «Ямал-Європа-2», який йде в обхід України. Такої думки, зокрема, дотримується аналітик консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін. За його словами, будівництво даного газопроводу є абсолютно нерентабельним, адже наявна потужність всіх газопроводів у Європу з Росії вдвічі більша, від реальних об’ємів експортованого газу. Тому експерт висловлює припущення, що таким чином Росія спробує придушити газові амбіції України. Втім, незалежно від мотивів російської сторони, таке рішення викликало неабиякий резонанс, як в Україні так і у Європі, що власне і стало головною газовою темою тижня. Не зволікаючи з реалізацією вищезгаданого проекту, «Газпром» висунув польській компанії «Європольгаз» пропозицію, щодо підписання меморандуму про спорудження газопроводу «Ямал-Європа-2», на що компанія дала згоду. Однак, Віце-прем’єр Польщі Януш Пехоцінський запевнив українське керівництво, що польський уряд не ухвалював жодних газових домовленостей з РФ стосовно нового газопроводу. Більше того, Президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що країна не збирається співпрацювати у газовій сфері з Росією, якщо це загрожуватиме інтересам України.

Читайте також: Україна та Польща не поділили газову трубу

Зі свого боку українська сторона наголошує, що спорудження нового газогону було б для Польщі невигідним. Заступник Міністра енергетики Володимир Макуха, запевняє, що налагоджені поставки газу через Україну, враховуючи потужності вітчизняних підземних газосховищ, набагато ефективніші, аніж розробка нових маршрутів.

У довгостроковій перспективі Україна може стати не лише транзитером газу але й здійснювати до Європи експорт власного газу, переконаний Міністр енергетики Едуард Ставицький. За його словами, це стане можливим у найближчі 5 років. Міністр також рокритикував ідею будівництва газопроводу «Ямал-Європа». Натомість, пан Ставицький запевняє, що набагато доцільнішою є модернізація української газотранспортної системи, з подальшою передачею її в управління консорціуму між Україною Росією та ЄС. Хоча, як відомо сторонам й досі не вдалося досягти конкретних результатів, щодо його створення. Україна посилається на затяжне реформування «Нафтогазу» і відсутність законодавчо закріпленої поетапної лібералізації нафтогазового ринку вцілому. Зі свого боку, Росія теж констатує значні зниження у темпах переговорів щодо створення консорціуму.