Вода у борговій ямі

Новини по темі

10 Квітня 2024 p. 10:25
На відновлення об’єктів тепло- та водопостачання Уряд виділив 176,5 млн грн  

09 Квітня 2024 p. 17:35
У Бучі встановили станцію очищення води  

05 Квітня 2024 p. 18:25
Водоканали вже можуть відключати від електроенергії через борги  

Енергетики винайшли спосіб змусити своїх боржників платити за рахунками. Зокрема, для того щоб водоканали розрахувалися за спожиту електроенергію, обленерго загрожують їм відключеннями. Проте до цих пір енергопостачальники наважилися знеструмити лише адміністративні будівлі водопостачальних компаній. Учасники ринку впевнені, що проблема вирішиться тільки коли на ринку діятимуть єдині правила, а послуги для населення продаватимуться за обґрунтованими цінами.

Енергопостачальники намагаються вирішити проблему стягнення дебіторської заборгованості за допомогою погроз і ультиматумів. Так, за останній місяць для українських водопостачальних підприємств стали цілком звичними обіцянки обленерго припинити їм постачання електроенергії, якщо водоканали не розрахуються з боргами за спожитий енергоносій. Такі «колекторські» вимоги отримали водопостачальні компанії Києва, Харкова, Житомира, Луганська, Мелітополя.

Варто відзначити, що тиск, який чиниться постачальниками електроенергії, практично не торкнувся споживачів. В основному, обленерго знеструмлювали об'єкти, не задіяні в подачі води: сервісні центри, електротехнічні лабораторії, склади, ділянки з ремонту автомобілів, служби водомереж, таким чином частково блокуючи роботу комунальних підприємств. Повністю припинити постачання електроенергії найбільшим боржникам, а отже, - залишити населені пункти без води, енергетикам забороняє законодавство і прокурорські санкції.

Як стало відомо ІА «У.К.», за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, тільки за 2011 рік заборгованість водопостачальних підприємств за енергоносії склала 2,3 млрд грн. Станом на квітень 2012 сумарний борг комунальних підприємств за електроенергію, накопичений протягом декількох років, сягнув 5,6 млрд грн, в тому числі, заборгованість водоканалів – 4,3 млрд.

Читайте також: Структура витрат послуг з водопостачання у 2011 році

При цьому варто зазначити, що найбільшим споживачем послуг комунальних підприємств є населення – за минулий рік вони спожили 1,3 млрд куб. м холодної води, що становить 61,3% усього обсягу відпущеного ресурсу. Однак, побутових абонентів не можна звинуватити в низькому рівні платіжної дисципліни – у 2011 році вони на 90,1% розрахувалися з водоканалами, сплативши при цьому 2,5 млрд грн. Втім, приблизно стільки ж становить дебіторська заборгованість водоканалів за надані послуги.

Незважаючи на високий рівень розрахунків, тільки за минулий рік чистий збиток комунальних підприємств склав 1,4 млрд грн. Негативні фінансові показники галузі обумовлені тим, що діючі тарифи на послуги водопостачання (нагадаємо, плата за надані послуги є єдиним джерелом доходу для комунальних підприємств) не покривають витрат на виробництво послуги. Зокрема, до січня поточного року собівартість одного кубічного метра води становила 2,99 грн, тоді як його середня вартість для населення – 2,29 грн, для промислових споживачів – 2,32 грн, і тільки бюджетні організації сплачували економічно обґрунтовану вартість послуги – 4,29 грн/куб. м.

Читайте також: Посушливий клімат галицького водогону

Дорожнеча холодної води зумовлена ​​насамперед тим, що в структурі тарифу електроенергія, за допомогою якої насоси перекачують воду і доставляють її кінцевому споживачу, в середньому становить майже 27%, а якщо ще врахувати 11,2% води, що купується підприємствами, – то близько 40%.

Ці усереднені показники далекі від специфіки деяких регіонів, які вважаються маловодними. В таких областях через різної висоти трубопроводи для того, щоб доставити громадянам воду, необхідно витратити в 2-3 рази більше електроенергії. Наприклад, у Луганській області плата за електрику становить 44,7% тарифу на послуги холодного водопостачання, в Закарпатській – 37,1%, у Севастополі – 38,2%, у Києві – 33,5%. Крім того, не варто забувати, що водопостачальні підприємства за кіловат енергії платять 0,98 грн без урахування ПДВ.

Джерело: ПАТ АК «Київводоканал»

Обленерго свої ультимативні вимоги пояснюють тим, що, у зв'язку з ростом дебіторської заборгованості, вони не в змозі своєчасно розраховуватися за електроенергію перед ДП «Енергоринок». Так, на початку 2012 року рівень розрахунків виявився критичним: обленерго оплатили лише 80% нарахованих їм сум. Крім того, нарощування заборгованості обленерго тягне за собою борги у всьому ланцюжку виробництва електрики. «Якщо недоотримують обленерго, то недоотримує генерація і вугільники. А для вуглепрому важливо мати збут продукції. Адже вугільним об'єднанням теж необхідно розраховуватися за ту ж електроенергію», - заявив у березні «Укррудпрому» народний депутат, голова Профспілки працівників вугільної промисловості України Віктор Турманов.

Втім, держава знайшла механізми, що дозволили полегшити боргове навантаження для постачальників енергії. Зокрема, в червні набрав чинності закон про списання з підприємств ПЕК понад 24 млрд грн заборгованості за енергоносії, сформованої в період 1997-2010 років. Крім комплексної реструктуризації боргів за природний газ, обленерго списали 1,1 млрд грн боргу перед ДП «Енергоринок». «Необхідно прийняти аналогічний закон, який дозволить списати значну частину боргу за електроенергію з водопостачальних підприємств, - впевнений президент асоціації «Укрводоканалекологія» Віктор Маслак. - При цьому, звичайно ж, необхідно дотриматися принципу економічної справедливості і списати за той же період борги споживачів перед водоканалами».

Проте, на думку експертів, крім взаємного списання заборгованості, існує ще кілька шляхів виходу з ситуації, що склалася. Для того щоб оперативно вирішити проблему водоканалів, учасники ринку закликають владу дотувати галузь за рахунок бюджетних коштів. «Водопостачальним підприємствам потрібно виплатити компенсацію за тарифною різницею. На сьогоднішній день в бюджеті вже заклали на ці цілі 1,8 млрд грн. Це дозволить полегшити фінансове навантаження на галузь», - зазначив пан Маслак.

То ж, уряд запропонував парламенту ще один механізм наповнення бюджету для дотування галузі. Зокрема, в новому законопроекті № 10310 від 9 квітня 2012 року («Про Державний бюджет України на 2012 рік» щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення) передбачені додаткові надходження до спецфонду держбюджету від дострокового погашення підприємствами паливно-енергетичного комплексу реструктуризованої заборгованості з податків і зборів, а також податку на прибуток підприємств енергетичної галузі, що виникає в результаті погашення заборгованості за спожиту електричну енергію підприємств водопостачання та водовідведення. Однак експерти сумніваються, що енергетичні компанії зможуть розрахуватися з державою.

Читайте також: Парламент придумав схему погашення боргів водоканалів

Технічний експерт ТОВ «Комунальні системи України» (керують водопостачальним підприємством в м. Сміла Черкаської області) Анатолій Федоренко вважає, що водоканалам взагалі не варто очікувати матеріальної допомоги від держави, а проводити модернізацію самостійно.

«Для визначення напрямків інвестицій треба проаналізувати структуру витрат і знижувати ті з них, які мають найбільшу вагу. Згідно європейських норм витрати на електроенергію на водоканалах становлять близько 40%. Тому якщо електроенергія має велику долю в собівартості продукції – треба вживати заходи з економії електроенергії. Але є багато водоканалів (особливо в містах з населенням 40-50 тис. осіб), де доля витрат на електроенергію становить лише 12-15%. Взагалі по малим містам витрати на оплату праці становлять більше 70%. На таких підприємствах в першу чергу треба займатися автоматизацією», - вважає експерт.

Залучати кошти на модернізацію фахівці радять у приватних інвесторів. Для того щоб підвищити привабливість галузі, необхідно сконцентрувати ринок послуг водопостачання. «Укрупнення водоканалів, а саме – їхня інтеграція в єдині обласні підприємства – дозволить знизити тарифи на воду для населення в містах, де проживає менше 300 тисяч жителів, а також збільшить вартість основних фондів підприємства. Для інвесторів великі компанії також з економічної точки зору є більш привабливими, оскільки тут більше шансів окупити свої вкладення і отримати максимальний ефект щодо зниження енерговитрат», - упевнений пан Маслак.

Природно, для припливу приватного капіталу в галузь необхідно встановити економічно обґрунтовані тарифи. «Ми думали, що створений регулятор дозволить галузі виключити політичну підоснову тарифоутворення. Однак ми розуміємо, що напередодні виборів тарифи підвищуватися не будуть», - підкреслив пан Маслак.

Варто розуміти, що введення будь-якого з перерахованих вище механізмів буде ефективним лише тоді, коли на ринку будуть встановлені загальні «правила гри» для всіх учасників. «Якщо обленерго дозволили збільшити тариф на електроенергію хоч на копійку, то необхідно відразу підвищити тарифи на воду для споживачів», - упевнений Віктор Маслак. В іншому випадку галузь ніколи не вибереться з боргової ями.

Марія Цатурян, Сергій Купін