ГоловнаПублікаціїВодопостачанняЗ України змиють небезпеку

З України змиють небезпеку

Парламент планує ввести заборону на використання фосфатних миючих засобів. Це значно поліпшить якість питної води та зменшить витрати на її очистку. Але, натомість, українцям доведеться кувати дорогу побутову хімію.

Депутати розробили механізм, який дозволить поліпшити екологію поверхневих джерел і якість питного водопостачання. Для цього парламентарії пропонують ввести мораторій на ввезення і виробництво миючих засобів, що містять фосфати. Стимулювати використання екологічно чистої побутової хімії планується, як за рахунок введення жорстких фіксальних та адміністративних санкцій, так і за рахунок надання податкових пільг і дешевих кредитів.

Заборонити ввезення на територію України миючих засобів, які містять фосфати і речовини, котрі змінюють властивості води, планується вже з 1 січня 2013 року. Запровадити такі обмеження пропонують народні депутати Євген Шаго (фракція БЮТ-Батьківщина) та Анатолій Семинога (позафракційний), які зареєстрували в парламенті проект закону №1334 «Про державне регулювання у сфері миючих засобів».

Документом також передбачається поетапне введення мораторію на виробництво, використання та поширення небезпечних миючих засобів. Зокрема, якщо проект буде прийнятий, то вже з наступного року в Україні буде дозволена побутова хімія з масовою часткою фосфатів не більше 8,5%. З 1 січня 2014 року обмеження торкнутися аніонних поверхнево-активних речовин - їх частка не повинна буде перевищувати 3%, а з початку 2016 року - користуватися миючими засобами з часткою фосфатів більш, ніж 0,2% буде заборонено. При цьому Кабінет Міністрів повинен буде розробити перелік символів і порядок обов'язкового маркування миючих засобів.

Читайте також: Правда чистої води

На думку авторів законопроекту, фосфати та інші синтетичні речовини є «одними з головних чинників забруднення поверхневих водних об'єктів, зокрема, тих, які є джерелами питного водопостачання». У пояснювальній записці документа наголошується, що фосфатні миючі речовини сприяють також не тільки цвітінню води, але і негативно впливають на лімфатичну і кровоносну систему людини, можуть стати причиною кровотворних захворювань.

Законопроектом в якості небезпечною побутової хімії визначаються рідини, порошки, пасти, таблетки, мило, що містять фосфати або поверхнево-активні речовини (ПАР). Під ПАР варто розуміти органічні речовини або препарати, що використовуються в миючому засобі, і сприяють зниженню поверхневого натягу води. В результаті їх дії на воду утворюються моношару, які адсорбуються або розтікаються на кордоні між повітрям і водою.

Однією з важливих причин прийняття законопроекту є приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу, де випуск пральних порошків, засобів для миття посуду та прибирання спочатку був обмежений. Зараз в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах використовують порошки без фосфатів. У Японії вже до 1986 року в пральних порошках фосфатів не було взагалі, а в США такі заборони діють у понад третині штатів. Замість ПАР в побутову хімію додають біологічно інертні, екологічно безпечні речовини - цеоліти.

Стимулювати виробників і дистриб'юторів миючих засобів знижувати частку екологічно шкідливих речовин парламентарії пропонують цілком економічними методами. Так, згідно зі ст. 9 закопроекта пропонується ввести екологічний податок для імпортерів, учасників ринку і торговельних мереж, які реалізують в Україні небезпечні миючі засоби. При цьому, автори документа припускають, що фінансувати заходи, спрямовані на зниження частки фосфатів і ПАР в побутовій хімії, можна в тому числі за рахунок коштів екологічних фондів, добровільних внесків підприємств і громадян, а також - з держбюджету.

Читайте також: Українці бояться водопровідних кранів - опитування

Для тих гравців ринку миючих засобів, хто готовий дотримуватися в Україні європейських стандартів, пропонується ввести пільгову систему кредитування і податкові преференції. Однак на них не зможуть претендувати юрособи-нерезиденти, а також ті компанії, які подали завідомо неправдиву інформацію про склад своєї продукції. Контроль за дотриманням нових безфосфатних стандартів буде здійснювати Міністерство екології та природних ресурсів.

Втім, недотримання норм документа в разі його прийняття загрожує учасникам ринку цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальністю. Реклама фосфатосодержащая миючих засобів буде заборонена. А переробка та утилізація нереалізованої небезпечною побутової хімії повинна буде фінансуватися за рахунок коштів виробників та імпортерів такої продукції. При цьому планується, що Україна залишить за собою право введення тимчасової заборони на продаж миючого засобу на своїй території, «якщо буде мати законні підстави вважати, що такий продукт не відповідає європейським стандартам».

Для найбільших гравців прийняття такого закону означає повний переділ ринку. Таким компаніям, як Procter & Gamble (ТМ Ariel, Tide, Vanish), Reckitt Benckiser (TM Calgon, Cillit, Vanish), Henkel (ТМ Persil, Bref, «Лоск»), доведеться ввозити в Україну популярні для споживача торгові марки, але вже з низьким вмістом фосфатів. Виводити на ринок нову продукцію може виявитися більш ризиковано. Тому самі учасники ринку депутатську ініціативу коментувати офіційно відмовляються, відзначаючи, що якщо закон буде прийнятий вони будуть виконувати його норми.

Українським споживачам виведення на ринок екологічно безпечної побутової хімії збереже здоров'я, але й збільшить витрати. За оцінками експертів, безфосфатні порошки, наприклад, обійдуться українцям на 20% дорожче. Разом з тим, зростання витрат населення повинен компенсуватися зниженням витрат водопостачальних підприємств, які витрачають мільйони гривень на нові технології з очищення питної води та стічних вод.

Читайте також:Україну виведуть на чисту воду

ПАТ АК «Київводоканал» вже зверталася раніше до парламенту з проханням ввести заборону на фосфатні миючі засоби. Причина таких прохань проста: після прання або миття посуду фосфати потрапляють у каналізацію, звідти - на очисні споруди, і частина просочується у річки, при цьому вони знищують мікроорганізми очищають воду. Так за даними компанії, за останні 10 років вміст ПАВ і фосфатів у Дніпрі зросла вдвічі, а на Бортницькій станції аерації - втричі.

Крім того, введення мораторію на фосфати дозволить водоканалам заощадити на очищенні води. Зараз вода від водозабору для споживача проходить декілька етапів очищення, окремим і дорогим з них є очищення води від фосфатів.

 
Коментарі (0)