ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
За що ми платимо комунальникам?
«Несерйозні» підсумки 2021 року
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Висновок про те, що українці не розуміють, за що вони змушені щомісяця до 20 числа (а в ідеалі - до 10-го числа) платити за рахунками ЖЕКів, редакція «України Комунальної» зробила на підставі декількох відео-сюжетів, опублікованих нещодавно виданнями «Комунальний патруль» і «Вести» («У.К.» - подивитися відео можна тут). Гадаємо, слід нагадати споживачам, за що вони платять і чому.
Отже, відповідно до закону № 1875-15 «Про житлово-комунальні послуги», прийнятого парламентом ще у 2004 році, за своїм функціональним призначенням послуги, що надаються побутовим споживачам та непобутовим абонентам, діляться на дві категорії: комунальні та житлові. До перших відносяться послуги підприємств - природних монополістів, а саме, мова йде про централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання та постачання населенню електроенергії.
Житлових послуг близько 18 видів, і всі вони визначені ст. 12 вищезгаданого профільного закону. Найбільш поширеними з них є утримання і обслуговування прибудинкових територій, прибирання під'їздів, обслуговування ліфтового господарства, вивезення твердих побутових відходів, дератизація та дезінсекція підвалів, ремонт (як поточний, так і капітальний) дахів і несучих конструкцій багатоквартирних будинків і т.д. Всі ці житлові послуги, залежно від їх кількості, формують квартирну плату, яку споживачі вносять щомісяця. Квартплата розраховується, виходячи з вартості обслуговування та утримання квадратного метра того чи іншого будинку і території. У багатьох українських містах, наприклад, у Києві, квартплата розраховується для кожного багатоквартирного будинку окремо, з урахуванням особливостей його утримання та обслуговування. В інших містах - тариф на утримання прибудинкових територій може бути єдиний для цілого району, кварталу або ж для всього населеного пункту.
Читайте також: Договір з ЖЕКом: чесна гра чи кабальні умови
Розраховуючись за житлово-комунальні послуги, кошти надходять на єдиний рахунок керуючої будинком компанії. Це може бути муніципальний ЖЕК або приватний ЖЕК. ЖЕКи (з якими у споживача повинен бути укладений відповідний договір) перераховують підприємствам водо- і теплопостачання суми, сплачені населенням за спожиті теплову енергію, холодну і гарячу воду і водовідведення. За газ та електроенергію українці розраховуються безпосередньо з виконавцями та/або виробниками послуг - міськгазами та обленерго.
Тарифи на послуги природних монополістів встановлюють відомства - галузеві регулятори. Зокрема, тарифоутворення для газо- та енергопостачальних компаній - сфера компетенції Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики, а для тепло- і водопостачальних підприємств - Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг. Примітно, що Нацкомпослуг встановлює економічно обгрунтовану вартість гігакалорії тепла і кубометра води, а остаточну роздрібну ціну послуг формують органи місцевого самоврядування. Але ліцензіатами комісій є лише великі підприємства, що обслуговують населені пункти, в яких проживають більше 50-100 тис. осіб. З умовами ліцензування можна ознайомиться на офіційних сайтах регуляторів. Для решти - тарифи встановлює місцева влада.
Як поскаржитися?
У разі порушення виконавцем послуг (наприклад, ЖЕК або водоканал) умов договору, споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Як зазначається в ст. 18 закону «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач вважає, що комунальна або житлова послуга надається неналежним чином, або не надається взагалі, він має право викликати представника виконавця для складання акту-претензії і на його підставі провести перерахунок оплати даної послуги. Як скласти акт-претензію, можна прочитати тут.
Читайте також: Комунальники заплатять за брудні подвір’я
Представник виконавця зобов'язаний прийти на виклик не пізніше строку, визначеного в договорі, зазвичай він становить 2 робочих дні. Якщо представник виконавця проігнорує таке «запрошення» , то споживач може самостійно скласти акт-претензію, підписавши його у не менш, ніж двох інших споживачі.
На підставі даних акта складається заява про усунення недоліків у наданні послуги, а також перерахунок або відшкодування збитку. Заява додається до акта (можна копії) і листом відправляється у відповідну організацію.
Результатом розгляду акта-претензії ЖЕКом має бути, як правило, перерахунок платежів з дати його складання. У тому випадку, коли виконавець неналежним чином наданої комунальної послуги не задовольнить Ваші вимоги, то з відповідним чином складеним актом-претензією можна впевнено виграти будь-який суд із ЖЕКом.
Права споживача:
Згідно ст. 20 закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право:
1) своєчасно отримувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору;
2) одержувати необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості;
3) на відшкодування збитків, завданих майну та/або приміщенню, а також шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку , встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово -комунальних послуг;
5) на зменшення в порядку, визначеному договором або законодавством, розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6 ) на звільнення від оплати вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
9) на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.