За що ми платимо комунальникам?

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Висновок про те, що українці не розуміють, за що вони змушені щомісяця до 20 числа (а в ідеалі - до 10-го числа) платити за рахунками ЖЕКів, редакція «України Комунальної» зробила на підставі декількох відео-сюжетів, опублікованих нещодавно виданнями «Комунальний патруль» і «Вести» («У.К.» - подивитися відео можна тут). Гадаємо, слід нагадати споживачам, за що вони платять і чому.

Отже, відповідно до закону № 1875-15 «Про житлово-комунальні послуги», прийнятого парламентом ще у 2004 році, за своїм функціональним призначенням послуги, що надаються побутовим споживачам та непобутовим абонентам, діляться на дві категорії: комунальні та житлові. До перших відносяться послуги підприємств - природних монополістів, а саме, мова йде про централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання та постачання населенню електроенергії.

Житлових послуг близько 18 видів, і всі вони визначені ст. 12 вищезгаданого профільного закону. Найбільш поширеними з них є утримання і обслуговування прибудинкових територій, прибирання під'їздів, обслуговування ліфтового господарства, вивезення твердих побутових відходів, дератизація та дезінсекція підвалів, ремонт (як поточний, так і капітальний) дахів і несучих конструкцій багатоквартирних будинків і т.д. Всі ці житлові послуги, залежно від їх кількості, формують квартирну плату, яку споживачі вносять щомісяця. Квартплата розраховується, виходячи з вартості обслуговування та утримання квадратного метра того чи іншого будинку і території. У багатьох українських містах, наприклад, у Києві, квартплата розраховується для кожного багатоквартирного будинку окремо, з урахуванням особливостей його утримання та обслуговування. В інших містах - тариф на утримання прибудинкових територій може бути єдиний для цілого району, кварталу або ж для всього населеного пункту.

Читайте також: Договір з ЖЕКом: чесна гра чи кабальні умови

Розраховуючись за житлово-комунальні послуги, кошти надходять на єдиний рахунок керуючої будинком компанії. Це може бути муніципальний ЖЕК або приватний ЖЕК. ЖЕКи (з якими у споживача повинен бути укладений відповідний договір) перераховують підприємствам водо- і теплопостачання суми, сплачені населенням за спожиті теплову енергію, холодну і гарячу воду і водовідведення. За газ та електроенергію українці розраховуються безпосередньо з виконавцями та/або виробниками послуг - міськгазами та обленерго.

Тарифи на послуги природних монополістів встановлюють відомства - галузеві регулятори. Зокрема, тарифоутворення для газо- та енергопостачальних компаній - сфера компетенції Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики, а для тепло- і водопостачальних підприємств - Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг. Примітно, що Нацкомпослуг встановлює економічно обгрунтовану вартість гігакалорії тепла і кубометра води, а остаточну роздрібну ціну послуг формують органи місцевого самоврядування. Але ліцензіатами комісій є лише великі підприємства, що обслуговують населені пункти, в яких проживають більше 50-100 тис. осіб. З умовами ліцензування можна ознайомиться на офіційних сайтах регуляторів. Для решти - тарифи встановлює місцева влада.

Як поскаржитися?

У разі порушення виконавцем послуг (наприклад, ЖЕК або водоканал) умов договору, споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Як зазначається в ст. 18 закону «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач вважає, що комунальна або житлова послуга надається неналежним чином, або не надається взагалі, він має право викликати представника виконавця для складання акту-претензії і на його підставі провести перерахунок оплати даної послуги. Як скласти акт-претензію, можна прочитати тут.

Читайте також: Комунальники заплатять за брудні подвір’я

Представник виконавця зобов'язаний прийти на виклик не пізніше строку, визначеного в договорі, зазвичай він становить 2 робочих дні. Якщо представник виконавця проігнорує таке «запрошення» , то споживач може самостійно скласти акт-претензію, підписавши його у не менш, ніж двох інших споживачі.

На підставі даних акта складається заява про усунення недоліків у наданні послуги, а також перерахунок або відшкодування збитку. Заява додається до акта (можна копії) і листом відправляється у відповідну організацію.

Результатом розгляду акта-претензії ЖЕКом має бути, як правило, перерахунок платежів з дати його складання. У тому випадку, коли виконавець неналежним чином наданої комунальної послуги не задовольнить Ваші вимоги, то з відповідним чином складеним актом-претензією можна впевнено виграти будь-який суд із ЖЕКом.

Права споживача:

Згідно ст. 20 закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право:

1) своєчасно отримувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору;

2) одержувати необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих майну та/або приміщенню, а також шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;

4) на усунення протягом строку , встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово -комунальних послуг;

5) на зменшення в порядку, визначеному договором або законодавством, розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6 ) на звільнення від оплати вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

9) на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.