Якість ЖКП доводить споживачів до суду

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Попри численні спроби активізації споживчого ринку комунальних послуг цей сегмент національної економіки залишається у незадовільному стані. Приведення більшості тарифів до економічно обґрунтованого рівня, започаткована реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (відповідно до якої утримання сфери ЖКГ передбачається передати на низовий рівень громад) - суттєво не вплинули на галузь, тому наразі на всій території України традиційною є досить низька якість надання населенню житлово-комунальних послуг.

Сумнівна якість ЖКП, в свою чергу, зумовлює виникненню протиріч та суперечок, які нерідко закінчуються з’ясуванням стосунків в суді між невдоволеними споживачами, які прийняли рішення не сплачувати за неякісні на їхню думку послуги, та комунальниками, що намагаються стягнути заборгованість за спожиті послуги з недобросовісних, на думку комунальників, споживачів.

Аналіз судової практики по справах про визнання бездіяльності комунальників та зобов’язання зменшити плату в зв’язку з неякісним наданням послуг свідчить про те, що далеко не всі споживачі мають достатній рівень правової культури та обізнаності з законодавством, яке регулює порядок надання ЖКП, відтак далеко не завжди споживачам вдається довести факт ненадання або неналежного надання комунальних послуг виконавцем.

Цивільне судочинство в Україні базується на принципі «позивач несе тягар доведення позову», при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень за допомогою належних та допустимих доказів. При цьому належними та допустимими доказами у справах про неналежну якість комунальних послуг можуть бути лише оформлені у відповідності з вимогами ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, Правил надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій акти – претензії, підписані споживачем та представником виконавця, а у випадку нез’явлення виконавця за викликом – за підписом двох мешканців будинку.

Читайте також: ЖКГ заплуталося у законодавчому павутинні

Якщо ж споживач отримував певний період неякісні послуги, або не отримував їх взагалі, але не скористався своїм правом на складання акту-претензії до виконавця послуг – довести в суді факт неналежного надання послуг виконавцем та зобов’язати виконавця здійснити перерахунок за неякісно надані послуги буде практично не можливо.

Так, ухвалою суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013 року при розгляді  цивільної справи за позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства №19 до ОСОБА_5 стягнення боргу по оплаті за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2011 року відповідачу ОСОБА_5 було вказано на те, що нормами Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено, що виконавець повинен надавати акти виконаних робіт щомісячно щодо фактично наданих послуг споживачу. Оскільки у матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені та підписані у встановленому законом порядку, тому з висновком апеляційного суду про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а відтак щодо стягнення з відповідача оплати наданих послуг в сумі 2395 грн. колегія суддів погоджується.

Ще однією стратегічною помилкою споживачів при наданні неякісних послуг виконавцями є прийняття рішення про несплату за комунальні послуги без відповідних підтверджуючих документів, в результаті чого виникає заборгованість перед виконавцем.

Так, при розгляді справи за касаційною скаргою КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року та  за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 27.03.13 р. було встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 3605 грн. 31 коп., яку КП «Житло-сервіс» просило стягнути з відповідача. ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати незаконним розмір нарахованої заборгованості за період з  01 лютого 2010 року по 01 січня 2011 року, зобов'язати КП «Житло-сервіс» здійснити перерахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території за тарифом, визначеним у договорі, та виходячи з вартості комунальних послуг за вказаний період відповідно до належним чином сформованого тарифу, шляхом зменшення та виключення вартості ненаданих та (або) неякісних послуг, зобов'язати здійснити перерахунок вартості послуг з центрального опалення за розрахунковий опалювальний період 2009-2010 років, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що КП «Житло-сервіс» послуги надавалися неякісно, не в повному обсязі, розрахунки за надані послуги протягом опалювального періоду здійснені неправильно. Однак, судом було встановлено, що економічну обґрунтованість тарифів КП «Житло-сервіс» та правильність нарахування послуг підтверджено перевірками діяльності підприємства, здійсненими Державною житлово-комунальною інспекцією в м. Києві, Головним управлінням житлового забезпечення КМДА на підставі звернення ОСОБА_7, ОСОБА_6, голови ОСББ «Сердолік» та ініціативної групи мешканців будинку. Тому колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позову КП «Житло-сервіс», оскільки належних доказів відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що житлово-комунальні послуги надавалися КП «Житло-сервіс» неякісно та не в повному обсязі відповідачем не надано.

Але якщо споживачем дотримано процедуру досудового врегулювання спору між ним та виконавцем, складено у визначеному законом порядку акти-претензії про неякісне надання послуг, змусити виконавця здійснити перерахунок в судовому порядку не таке вже й складно.

Читайте також: Уряд штовхає українців до «тарифної» революції

Так, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.07.2014 року при розгляді справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги центрального опалення, було задоволено касаційною скаргу ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2014 року та встановлено з урахуванням наданих до матеріалів справи актів-претензій щодо заміру температури повітря, що у опалювальний сезон послуги позивачем, як виконавцем, надавались з відхиленням від кількісних та якісних показників, а деколи взагалі не надавались, апеляційний суд дійшов висновку про наявність обов'язку позивача здійснити нарахування розміру плати за надані послуги з урахуванням зменшення її розміру або звільнення від оплати взагалі у відповідні місяці. згідно з актами претензії послуги надавались неякісно. Згідно з актами-претензіями, наданими ОСОБА_6: від 20 січня 2010року, 13 лютого 2012 року, 04 січня 2011 року відмічено відхилення температури в житлових приміщеннях відповідача нижче ніж 12 град. С та нижче ніж 14 град. С у наріжній кімнаті, що є підставою для не нарахування плати за централізоване опалення взагалі. Виходячи з аналізу п. 2 Правил надання послуг та п. 5 Порядку проведення перерахунків суд зробив  висновок, що у разі надання послуг з теплопостачання, внаслідок яких температурний режим недотриманий: є нижчим від 12 градусів за Цельсієм та 14 градусів за Цельсієм у наріжних кімнатах, то плата не справляється щодо всієї площі квартири.

Тож як бачимо, головне в боротьбі із комунальним свавіллям для споживача – вчасно скористатися тими правами, якими наділено споживача як суб’єкта житлово-комунальних правовідносин чинним законодавством. Позивач несе тягар доведення позову – кожному споживачу це важливо пам’ятати.