ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаЖКГ готується до підвищення тиску

ЖКГ готується до підвищення тиску

З приходом тепла в будинках українців зникає гаряча вода. Ненадовго - максимум на 2 тижні. Всі знають, що в цей період проходять випробування теплових мереж, але мало хто розуміє необхідність і значимість таких заходів.
Випробування теплових мереж бувають пускові та експлуатаційні. Пускові випробування проводять після спорудження нових мереж або капітального ремонту. Призначені вони для визначення придатності споруди до експлуатації. У процесі експлуатації в трубах і устаткуванні накопичується шлам, трубопроводи кородують, захисні властивості теплової ізоляції змінюються. Допустима зміна різних характеристик споруди періодично перевіряється експлуатаційними випробуваннями.
 
Пускові та експлуатаційні випробування поділяються на опресовування, гідравлічні та теплові випробування і випробування на максимальну температуру теплоносія. Всі види випробувань проводять за спеціальною програмою, що враховує цілі дослідження.

Поклали під прес

Опресовування призначене для визначення щільності та механічної міцності трубопроводів, арматури та обладнання. Пускове опресовування безканальних мереж і в непрохідних каналах проводиться у два етапи: попередньо та остаточно. Попереднє опресовування проводиться в міру закінчення робіт короткими ділянками до установки на трубопроводах сальникових компенсаторів, засувок і до закриття каналів або засипання траншей. Метою опресування є перевірка міцності зварювання під пробним надлишковим тиском 1,6 МПа протягом часу, необхідного для огляду і простукування стиків. Обстукування ведеться молотками, удари наносяться по обидва боки шва на відстані від стику приблизно 150 мм.

 
Остаточне опресовування робиться після завершення всіх робіт і встановлення на трубопроводах всіх елементів обладнання, але до накладення теплової ізоляції. При монтажі мереж з безшовних труб допускається теплова ізоляції до випробування, але із залишенням зварних стиків вільними від ізоляції. Опресовування мереж, доступних огляду під час експлуатації, проводять за один раз після завершення всіх робіт. Випробування по можливості повинні проводити в теплу пору року, при зовнішній температурі нижче 4-10 С опресовування дозволяється виконувати з підігрівом води до 50 С. Остаточне опресовування виконують при відключених теплових пунктах під надлишковим тиском, створюваним мережевим насосом.

Тримаєш гідроудар?

Одним з найбільш часто використовуваних видів руйнівного контролю, який проводиться з метою перевірки міцності та щільності трубопроводів, теплообмінників, насосів іншого обладнання, що працює під тиском є гідравлічні випробування. У міжопалювальні періоди їм піддаються цілі теплові мережі.
 
Гідравлічне випробування - необхідна процедура, яка свідчить про надійність обладнання і трубопроводів, що працюють під тиском, протягом усього терміну їх служби, що вкрай важливо, враховуючи серйозну небезпеку для життя і здоров'я людей у разі їх несправностей та аварій.
 
Відомо, що основною метою проведення гідравлічних випробувань теплопроводів є виявлення найбільш небезпечних з точки зору руйнування ділянок теплових мереж. При цьому випробування проводяться при тиску, мінімальне значення якого становить 1,25 від робочого тиску в трубопроводі. Під робочим тиском варто розуміти номінальне значення технічного параметра різного устаткування, насосів, теплообмінників, трубопроводів.
 
Максимальний рівень випробувального тиску жорстко не регламентований, а задається наказами, інструкціями та іншою нормативно-технічною документацією, виходячи зі сформованих у регіонах країни умов.

Трохи історії та статистики

Вперше гідравлічні випробування почали проводити після 1969 року, коли у радянській Москві тодішнє Міністерство енергетики оприлюднило інструкції, які рекомендували проводити випробування два рази, і використовувати насоси, які стоять на електростанціях - це насоси другого ступеня. При цьому закривалася зворотна засувка, тиск піднімався в обох трубах, і таким чином випробовувався трубопровід. Звичайно, якість випробувань була низьким. Коли відбувалося пошкодження, треба було все відключати, ремонтувати це пошкодження і знову піднімати тиск. Тому з 1973 року почалися роботи зі спорудження випробувальних пунктів тепломережі. В Україні, згідно з Технічними правилами експлуатації теплових установок і мереж, які Міненерго затвердило в 2007 році, гідравлічні режими водяних теплових мереж повинні розроблятися теплопостачальною організацією щороку до початку опалювального і літнього періодів (сезонів).
 
ДОВІДКА:
 
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 33,12 тис. км, з них ветхих та аварійних - 4,9 тис. км, або близько 15%. У підготовчий період до опалювального сезону 2012-2013 років було реконстуйовано 482 км теплових мереж.
 
 
Основною причиною високої пошкоджуваності теплових мереж є зовнішня корозія труб. Відмови з причини корозії становлять близько 90% від всіх відмов. При виборі випробувального тиску важливо враховувати процеси, що протікають в металі труб в процесі експлуатації. У ході тривалої експлуатації в металі труб протікають процеси деформаційного старіння, накопичення дефектів, що знижують опір металу труб до руйнування, а періодичні гідравлічні випробування труб посилюють ці процеси. Так встановлено, що протягом перших 5 років експлуатації нових трубопроводів теплових мереж гідравлічні випробування при тиску у 26 атмосфер призводять до різкого зниження пластичності та поширення тріщин.

Цілі зрозумілі

Результати випробування мереж і теплових пунктів на кожному етапі вважаються задовільними, якщо під час їх проведення не виявляється падіння тиску понад встановлених меж, відсутні розриви, течі води та запотівання. Випробування проводять при відключених теплових пунктах на максимальних і скорочених до 80% від максимальних витрат води.
 
Теплові випробування проводять з метою визначення фактичних втрат тепла в мережах і зіставлення їх з розрахунковими та нормативними значеннями. Випробування проводять в кінці опалювального сезону, коли вся конструкція теплопроводу і прилеглий грунт прогріті досить рівномірно, що гарантує отримання стабільних результатів. Перед випробуваннями відновлюють зруйновану ізоляцію, осушують камери і канали, перевіряють роботу дренажних пристроїв. Випробування виконують на всій довжині мережі або окремих ділянках і відгалуженнях.
 
Під час випробувань заміряють витрати і температури теплоносія на початку і наприкінці досліджуваної ділянки подаючого та зворотного трубопроводів. Встановлюють стійкий режим циркуляції, при якому знімають кілька показань через 10 хв. Випробування на максимальну температуру теплоносія проводять з метою контролю надійності конструкції, роботи компенсаторів, зміщення опор, для визначення дійсних напруг і деформацій найбільш навантажених елементів мережі. Дані випробування використовують для оцінки ступеня старіння металу, який тривалий час працював при високих тисках і температурах. Випробування проводять раз на два роки в кінці опалювального сезону при відключених споживачах з циркуляцією теплоносія через кінцеві перемички. У період випробування температура теплоносія підвищується зі швидкістю 30 С в годину, в кінцевих точках мережі максимальна температура витримується не менше 30 хвилин. 
 
Коментарі (0)