Україна втрачає Донбас

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Першого грудня закінчився термін, встановлений найрезонанснішими документами останнього часу - Постановою Кабміну №595 від 7 листопада і президентським Указом №875/2014 від 14 листопада - для «переселення» Донбасу.

Дані документи наказують всім бюджетним установам, держкомпаніям, підприємствам та організаціям до 1 грудня тимчасово покинути неконтрольовані території. Їм наказано, як мінімум, призупинити діяльність на неконтрольованої території. Із зони проведення АТО повинні переміститися державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування.

Виконати всі «переселенські» вимоги у встановлений термін неможливо, ясно було з самого початку. Тому не дивно, що на практиці справа поки обмежилося прийняттям наказів про припинення виробничої та фінансової діяльності підвідомчих підприємств (як у випадку з Міненерговугілля) і заявами про проведення заходів по переміщенню бюджетних установ та підвідомчих організацій з неконтрольованих територій (як у випадку з Мінрегіоном).

Читайте також: Уряд штовхає українців до «тарифної» революції

Ситуація, в якій з учорашнього дня перебуває населення зони АТО, - взагалі особлива тема, що заслуговує окремої публікації. Але навіть якщо припустити, що в один прекрасний ранок всі жителі території проведення бойових дій благополучно зареєструються переселенцями, отримають роботу, зарплату, пенсії і нове житло, цілий ряд серйозних проблем залишиться невирішеним. У першу чергу це стосується житлово-комунальної сфери.

Податок на житло, якого немає

Одна з таких проблем - сплата вимушеними переселенцями податку на нерухомість. Цей податок спочатку народжений «кульгавим» і скандальним. Не випадково його введення відсувається два роки, а справляння податку в 2013 році було зупинено «на ходу» - в розпал кампанії.

Згідно статті 265 Податкового кодексу, платниками податку є всі власники житла - як громадяни України, так і нерезиденти. З Нового року в Україні розпочнеться кампанія зі справляння податку на нерухомість за 2014 рік. І переселенці, та власники житла, не залишили зону бойових дій повинні заплатити податок нарівні з усіма.

Нічого не зміниться, навіть якщо за прикладом кримчан жителів Донбасу визнають нерезидентами. Будь-яке житло, розташоване в Україні та не підпадає під дію пільг, прописаних в Податковому кодексі, підлягає оподаткуванню. А зона АТО і самопроголошених республік - територія України.

Ось і виходить, що переселенці, загальна площа житла яких не покривається пільгою по метражу, повинні будуть сплатити податок незалежно від технічного стану об'єктів нерухомості, їх вартості і можливості відчуження. По суті, людям доведеться заплатити навіть за житло, конфісковане бойовиками або зруйноване в процесі боїв. Адже «на папері» у статусі цього житла нічого не змінилося, тим більше, що доступ до реєстрів нерухомості на території зони АТО Мін'юст закрив. А з тих же бойовиків, уподобали чужі будинки і квартири, стягнути податок неможливо навіть в теорії.

Абсурдність ситуації додає те, що стягнення податку на нерухомість з переселенців - «марна праця» або сто перший спосіб заощадити на соціальних виплатах. Який сенс стягувати з переселенців податок, якщо держава зобов'язалася виплачувати їм допомогу на утримання тимчасового житла? Хоча баланс все одно не сходиться: допомога надається не всім, виплачуватися вона буде обмежений період часу й у незначному розмірі, а сплата податку навіть за квартиру середнього метражу виплату допомоги повністю нівелює.

Зараз ситуацію рятують дві обставини. По-перше, державний реєстр майнових прав на нерухомість, з якого податківці черпають інформацію про платників квартирного податку, далекий від досконалості. Дані про багатьох власників нерухомості зберігають БТІ на паперових носіях. Порядку перенесення цих даних в реєстр досі немає. Так що охопити податком всіх власників нерухомості складно технічно.

По-друге, сьогодні податок стягується лише з власників «надлишків» нерухомості - просторих об'єктів або «комплектів» житла. Статистика це підтверджує. Наприклад, в Івано-Франківській області у цьому році повідомлення-рішення про сплату податку податківці направили лише 691 власнику житла. Це 0,05% від чисельності населення регіону.

Проблема в тому, що в майбутньому власники житла можуть втратити основну податкову пільгу - метражну. Коаліційною угодою, підписаною 21 листопада, передбачено, що податок на нерухомість в Україні не тільки залишиться, але буде реформована за європейським зразком. Правда, конкретики угода не містить. У документі йдеться лише, що податок сплачуватиметься в місцеві бюджети, а встановлювати ставки та базу оподаткування повинні місцеві влади. По суті, це тавтологія, так як і сьогодні, податок на житло - місцевий податок, розмір якого встановлюють місцеві влади.

Фактично ж мова йде про перетворення платежу для вибраних податок для всіх. Уряд неодноразово заявляв, що нерухомість має обкладатися податком незалежно від її метражу. Більше того, ця ідея вже матеріалізована в конкретному урядовому проекті №5079 від 15 вересня. З аналогічною пропозицією виступив і «Блок Петра Порошенко» при обговоренні коаліційної угоди.

Одним словом, вже в найближчі місяці «почесне право» заплатити податок може бути надано майже всім переселенцям.

Вирішити проблему можна внесенням поправок в Податковий кодекс або введенням мораторію на оплату податку до нормалізації ситуації, за аналогією з запропонованим мораторій на стягнення пені за несплату житлово-комунальних послуг. Питання лише в тому, скільки для цього знадобиться часу українським законотворцям: кілька тижнів (що малоймовірно), місяці або роки, як часто трапляється.

Пенею за біженцям!

Оплата переселенцями і жителями зони АТО житлово-комунальних послуг більш серйозна проблема, ніж оподаткування нерухомості. Чинне законодавство не дозволяє поставити ЖКП «на паузу». Від плати за утримання будинків і прибудинкових територій відмовитися взагалі не можна. Для цього квартиру в багатоповерхівці потрібно продати. В зоні АТО це зробити вкрай складно, а легально - неможливо. Така ж ситуація з оплатою опалення. Теоретично відмовитися від послуги можна, практично - місія нездійсненна. Без участі місцевої влади та всіх мешканців будинку рішення про відключення опалення прийняти не можна. Не краще становище і з постачанням газу: перерахунок можна провести тільки за основним місцем проживання. Переселенці зареєстровані за місцем фактичного проживання. Який з двох адрес вважати основним місцем проживання? До кого звертатися, якщо всі компанії, підвідомчі Мінрегіону, покинуть зону АТО? Однозначних відповідей на ці запитання немає.

Як наслідок, вибору переселенців немає. По суті, вони зобов'язані щомісяця сплачувати в кращому випадку за повітря в порожніх квартирах, а в гіршому - за проживання в них «нових господарів». Або змиритися з щомісячним зростанням комунальних боргів і нарахуванням пені.

Тим не менш, оплата ЖКП, пені та штрафів переселенцями - питання невирішене. Опалення, газ, вода, електрика на територію АТО частково, але поставляються, і місцеві комунальні підприємства переконливо просять населення послуги оплачувати. Значить, до неплатників можуть бути застосовані фінансові санкції.

У вересні Верховна Рада прийняла закон, що захищає власників житла в зоні АТО - «Про мораторій на примусову реалізацію житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги з громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях». Правда, мораторій закон встановив частковий - лише на пеню і штрафи, нараховані енергокомпаніями у разі несвоєчасної сплати послуг підприємствами-виконавцями/виробниками ЖКП. Тобто захистив не населення, а виконавців і виробників послуг. Переселенців закон може потішити хіба що введенням заборони на примусову реалізацію житла, розташованого в зоні АТО.

Однак у цілому закон був складений недбало і містив неоднозначні норми, наприклад, про погашення боргів по зарплатах в зоні АТО до 2016 року. У зв'язку з цим на початку листопада Президент повернув закон до парламенту для доопрацювання.

Читайте також: Терористи «поклали око» на підприємства ПЕК у зоні АТО

Хоча є перспективи встановлення мораторію на пеню та штрафи: 27 листопада проект закону разом з пропозиціями Президента зареєстрований у Верховній Раді.

А ось питання про те, що робити переселенцям з боргами за «квартплату» або, скажімо, водопостачання та вивезення побутових відходів, залишається відкритим.

Фактично, на сьогоднішній день прийнято лише один закон №1669-VII від 2 вересня, захищає переселенців, які придбали житло за іпотечними договорами. Відповідно до цього закону з 15 жовтня в Україні діє мораторій на нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості за кредитами.

Між тим, в коаліційній угоді прямо прописана головне завдання нової влади - стимулювання закріплення складу населення на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областей.

Буде досягнута ця мета, якщо і надалі проблеми переселенців будуть вирішуватися такими ж темпами, як останні півроку - питання риторичне.

Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна».