Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

З початку 90-х років в Україні на державному рівні ведуться розмови про необхідність демонополізації системи обслуговування житлового фонду, що передбачає обов'язкове створення житлових кондомініумів та управлінських компаній. Крім того, реформування ЖКГ, яке вже давно стало банальною і нереалізованою темою передбачало формування нової тарифної політики та переведення галузі на ринкові відносини. Таким чином, планувалося залучити додаткове фінансування в галузь і відійти від жорсткого формату держрегулювання.

У результаті розмови залишаються деклараціями, програми реформування - невиконаними, збитки галузі обчислюються мільярдами гривень, а система функціонування житлово-комунального комплексу в цілому залишається вкрай неефективною. Досі розвиток ЖКГ не відповідає пред'явленим споживачем вимогам на послуги, що негативно впливає на якість життя населення.

Так зване реформування ЖКГ не забезпечило модернізацію основних активів галузевих підприємств, а спроби законодавчо закріпити форми державно-приватного партнерства в управління комунальною сферою так і не стали умовою для потужного припливу приватного капіталу в цю галузь. У результаті функціонування ЖКГ засноване на слабкій матеріально-технічній базі, дефіцит фінансів, недостатня кваліфікація кадрів, відсутність продуманої житлової політики і недостатня опрацьованість нормативно-правових аспектів діяльності житлово-комунальних організацій, а також об'єднань власників житла.

Крім того, капітал, що інвестується в галузь, помітно поступається показникам прибутковості по інших галузях з урахуванням ризиків. Як наслідок, комунальні підприємства, як і раніше характеризуються низькою часткою зовнішній запозичень. Ціноутворення без врахування в тарифах інвестиційної складової не сприяє збільшенню припливу капіталу в житлово-комунальний сектор, оскільки не покриває ризики потенційних інвесторів. У сфері житлово-комунальних послуг не здійснювався об'єктивний облік впливу ризиків на результат виробництва. Тому, досі підприємницькі ризики в ЖКГ особливо високі.

Фінансово-господарська діяльність в тій чи іншій мірі пов'язана з ризиками. Отже, для створення ефективного управління підприємством або цілою галуззю на перше місце висуваються вимоги щодо створення адаптованої до ризиків управлінської системи.

Читайте також: Про що сумує ЖКГ

У світовій практиці використовуються класичний і неокласичний підхід до вимірювання ризиків. У класичній теорії підприємницький ризик ототожнюється з ймовірністю втрат, які можуть відбутися в результаті обраного управлінського рішення. У цьому підході ризик розглядається як збиток, який наноситься здійсненням певного управлінського рішення. Однак це визначення занадто звужує поняття ризику інвестиційної діяльності до певного відсотка в структурі підприємницького доходу для сплати відшкодування можливих збитків, більше того, дає одностороннє тлумачення сутності ризику як очікуваних втрат.

Згідно з неокласичною теорією ризикова поведінка підприємця обумовлена концепцією граничної корисності. Це визначення в свою чергу також страждає однобокістю підходу, так як ризик розглядається як гранична корисність можливих коливань розміру очікуваного прибутку без урахування очікуваних збитків.

Розгляд ризиків у житлово-комунальній сфері базується на положенні про те, що настання несприятливих умов тягне за собою не тільки неможливість отримання очікуваного прибутку, але й імовірність втрат у результатах виробничої діяльності, що виражаються у недостатній кількості і низькій якості вироблених житлово-комунальних послуг.

Для підприємства ЖКГ негативні події здатні завдати збиток, що вимірюється у вартісному виразі. У певних ситуаціях величина шкоди може стати катастрофічною. У ситуації катастрофи величина збитків внаслідок несприятливої події значно перевищує величину власних коштів підприємства.

Таким чином, ризик у сфері житлово-комунальних послуг - величина, що характеризує можливі втрати, викликані неправильними або неточними управлінськими рішеннями, які приймаються у процесі виявлення та обліку факторів різної природи та сили впливу (політичних, техніко-технологічних, економічних і фінансових тощо) на ефективність діяльності підприємства ЖКГ.

Читайте також: Реформа ЖКГ: крок вперед і два - назад

Розвиток житлово-комунального комплексу забезпечує підвищення рівня якості урбанізованих території як середовища життєдіяльності населення. Процес зростання якісних параметрів життєзабезпечення однозначно пов'язаний з відповідним приростом вартості об'єктів міської нерухомості, які у своїй сукупності формують цю якість. Як наслідок, реалізується основна мета інвестиційної діяльності - максимум приросту міських активів на кожну гривню інвестицій. На практиці основна мета інвестиційної діяльності коригується з урахуванням деяких суттєвих факторів, а саме: ліквідація загроз безпеки та мінімізація ризиків аварій і катастроф; зниження рівня соціальної нерівності населення; підвищення рівня комфортності житлового середовища.

При розгляді особливостей здійснення і регулювання інвестиційної діяльності в ЖКГ, необхідно враховувати ряд факторів:

1. Проведення обґрунтованої тарифної політики і політики оплати ЖКП населенням. Тарифи повинні встановлюватися на рівні, що забезпечує покриття об'єктивно необхідних потреб житлово-комунального сектору.

2. Створення ефективної системи управління ЖКГ, що грунтується на встановленні прямої залежності доходів підприємств галузі від якості та своєчасності надання ЖКП, що передбачає посилення контролю за обсягами та якістю послуг і регулярний перегляд стандартів якості ЖКП.

3. Упорядкування бюджетного фінансування ЖКГ та зміцнення платоспроможною дисципліни споживачів житлово-комунальних послуг, у тому числі, за рахунок адекватної системи компенсаторних механізмів, як субсидування споживачів, адресна допомога, диференціація вартості послуг за обсягами споживання.