Бюджет ЖКГ: зберегти - важко, витратити - неможливо

Новини по темі

19 Квітня 2024 p. 13:58
В Києві з понеділка повернуть платне паркування  

18 Квітня 2024 p. 13:45
Бучанські школи переходять на дистанційне навчання  

18 Квітня 2024 p. 11:22
Кабмін не розрахувався за будівництво нового водогону після підриву Каховської ГЕС  

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ відзвітувало про виконання держбюджету за 2012 рік. Згідно з даними, оприлюдненими вчора на офіційному сайті відомства, у минулому році галузь витратила значно менші суми, ніж було задекларовано в основному фінансовому документі країни. Одночасно, на потреби ЖКГ було також направлено менше коштів, ніж передбачено в законі «Про держбюджет на 2012 рік». Не повну витрату бюджету, окрім загального дефіциту, вплинуло на те, що у поточному році з держскарбниці виділили вкрай малі суми на фінансування галузі.

Січень 2012 почався для галузей будівництва і ЖКГ з бюджетного скандалу. У грудні 2011 року Мінрегіон подав запит, який відбивав реальні потреби галузі, точніше, наймінімальніший економічно обгрунтований фінансовий поріг, який необхідно було профінансувати. Так, Міністерство під керівництвом Анатолія Близнюка запросило на 2012 рік виділити зі скарбниці 28,8 млрд грн (разом із програмами і субвенціями): з них 20,2 млрд грн передбачалося направити на фінансування житлово-комунального блоку, 5,6 млрд - на будівельний блок , а регіональний - 2,7 млрд грн. Решту коштів планувалося виділити на підтримку роботи апарату Мінрегіону та підвідомчих установ. Однак результати такого запиту виявилися просто шокуючими. У підписаному Президентом законі «Про держбюджет України на 2012 рік» на всю галузь було передбачено 1,99 млрд грн. Правда при цьому ЖКГ могло розраховувати на левову частку цих коштів - 0,99 млрд грн, а будівельної галузі закон наказував задовольнятися меншим - всього 0,5 млрд грн.

Зрозуміло, підсумки виконання бюджету в I кварталі продемонстрували хронічне недофінансування ключових загальнодержавних програм, які є при цьому захищеними статтями держбюджету. У зв'язку з цим, у квітні 2012 року, Мінрегіон відновив свої запити з проханням збільшити фінансування галузі. Цей запит був задоволений і до кінця першого півріччя фінансування на потреби профільних галузей було збільшено до 9,2 млрд грн: 6,4 млрд грн - ЖКГ, а 2,2 млрд грн отримав будівельний блок.

Читайте також: ЖКГ та бюджет 2012: між першою і другою...

При цьому, минулий рік став для галузі роком «бюджетної щедрості», оскільки Мінрегіону вперше за останню п'ятирічку вдалося домогтися серйозного збільшення витрат держбюджету на свою користь. Отже, 2012 рік галузь завершила, будучи цілком заможною, - принаймні на папері. Зокрема, в основному фінансовому кошторисі країни до кінця року на фінансування ЖКГ, будівельного і регіонального блоків з урахуванням виконання загальнодержавних і міністерських програм, а також з урахуванням субвенцій було закладено 19,8 млрд грн: 17,8 млрд грн - ЖКГ, і 1,5 млрд грн - будівництво, 0,4 млрд грн - регіональний розвиток. Для порівняння, 2011 рік галузь завершила з «бюджетним розкладом» в 6,3 млрд грн, а 2010 рік - 2,6 млрд грн (загальнодержавні видатки).

Втім, недофінансування - вже давно припинило бути тенденцією для підвідомчих Мінрегіону галузей, і перетворилося в константу. За минулий рік різниця між передбаченими витратами і реально виділеними коштами (17,95 млрд грн) склала 1,85 млрд грн. Примітно, що «негативне сальдо» зафіксовано і в тому, як використовували спрямовані кошти. Зокрема, незатребуваними залишилися 0,81 млрд грн.

На реалізацію Минрегіоном загальнодержавних програм (їх всього 14 для галузі ЖКГ) було передбачено 3,5 млрд грн, а виділено на 0,4 млрд менше. Але навіть ці кошти не вдалося витратити повною мірою - витрачено було всього 2,3 млрд грн. Субвенції Мінрегіону обійшлися держбюджету в 16,3 млрд грн, з яких було спрямовано лише 14,8 млрд грн. Левову частку цієї статті витрат займають виплати з компенсації різниці в тарифах підприємствам ЖКГ, тому не дивно, що всі ці кошти були профінансовані.

Умовно всі витрати і використання виділених коштів галузями ЖКГ, будівництва та на розвиток регіонів можна розділити на кілька категорій. Найбільш значною, на якій ми сьогодні зупинимося, стала та, до якої увійшли бюджетні статті, що демонструють, як недофінансування з боку бюджету, так і неповне використання виділених коштів. До цієї групи можна сміливо віднести весь житлово-комунальний блок. На його потреби було спрямовано 15,99 млрд грн, що на 1,8 млрд грн менше заявлених в держбюджеті сум. При цьому залишок невитрачених коштів склав 0,63 млрд грн.

У цьому блоці як недолік фінансування з держскарбниці, так і неповне використання виділених коштів спостерігається в бюджетному виконанні Загальнодержавної програми «Питна вода України». З необхідних 0,2 млрд грн на реалізацію її завдань у 2012 році було спрямовано всього 0,18 млрд грн, а витрачено й того менше - всього близько 0,1 млрд грн. Залишилися практично невитрачені 2 млн грн, які передбачалося направити на пошук і впорядкування могил та місць поховань жертв війни та політичних репресій. З виділених 1,5 млн грн, була використана лише третина цієї суми, а 1 млн грн - так і залишився «незадіяним».

Читайте також: Вода «вимиє» бюджетні мільйони

На оснащення приладами обліку теплової енергії і води багатоквартирного житлового фонду законотворці коштів не пошкодували, і передбачили на установку лічильників 160 млн грн. Однак з виділених 94 млн грн витрачено на покупку облікового обладнання було менше 1 млн грн.

Катастрофічно мало було виділено і на проведення капітальних ремонтів гуртожитків - 8,5 млн грн з 60 млн грн передбачених. Але і з цих коштів цільової витрата отримали лише 3 млн грн.

Та ж ситуація спостерігається і в будівельній галузі: з направлених на її потреби 1,4 млрд грн близько 0,2 млрд грн - в залишку. А це, між іншим, якраз та сума, яка була необхідна на реалізацію Загальнодержавної програми «Доступне житло» (також не освоєно 40 млн грн). Коштів на пільгове кредитування молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни отримали в половину менше, ніж було передбачено: 35 млн грн, а з них непрофінансованим залишилося 10 млн грн.

Втім, навіть приводячи в статті неповний перелік виділених і невитрачених коштів, стає очевидним, що по ключових статтях витрат галузі накопичився значний залишок. Він становить, за розрахунками «У.К.» близько 1 млрд грн (ЖКГ та будівельний блок). Разом з тим, говорити про те, що в держбюджеті 2013 цей мільярд «знайшов застосування» складно. Як раніше вже повідомляло наше видання, галузь ЖКГ недоотримала 4,5 млрд грн в порівнянні з фінансуванням минулого року. Не знайшлося 1,7 млрд грн і на будівельну галузь. При цьому в казні на витрати цього року не знайшлося коштів на реалізацію програми «Питна вода», пільгового кредитування ОСББ, оснащення лічильниками тепла і води житлофонду. Секвестрованими також є іпотечні програми (з 1 млрд грн до 0,3 млрд грн), а також програми з кредитування та компенсації за кредитами на придбання житла.

Разом з тим, причин такого ставлення до держбюджетним засобам, а саме в частині неповного витрачання виділених коштів, кілька. Якщо недофінансування пояснюється бюджетним дефіцитом, то неосвоєні залишки аж ніяк не можна вважати не потрібними галузі.

Читайте також: Держбюджет зробив ЖКГ обрізання

Основними факторами, які вплинули на формування бюджетного залишку, є:

- Зайве забюрократизована і складна процедура розпису коштів для виплати субвенцій та компенсацій з державного бюджету місцевим. Саме довге узгодження на місцевому рівні і в Мінфіні, а також процес «перетворення безготівкових» казначейських держрахунків гальмує виплату тарифної різниці підприємствам ЖКГ, виплату субсидій і компенсацій за пільговими кредитами.

- Небажання місцевих органів влади брати участь і реалізовувати загальнодержавні програми на регіональному рівні. Яскравим прикладом є програми «Питна вода» та «Доступне житло». «У.К.» неодноразово була свідком того, як під час щомісячних селекторних нарад з регіонами керівники профільного Міністерства «грозили» не виділити і не передбачити фінансування за ключовими статтями на наступний рік, якщо місцева влада не будуть витрачати вже закладені кошти.

- Недовіра споживачів. Як до влади в цілому, так і до іпотечних програмам Мінрегіону зокрема. Це, в свою чергу, позначається на динаміці добудов, заморожених у кризу житлових об'єктів, а також темпів їх реалізації. Відсутність у населення розуміння економії та обліку ресурсів, підкріплене побоюваннями про підвищення тарифів на послуги ЖКГ при низькому їх якості, також відіграло свою роль.

«У.К.» сподівається, що у цьому році новому керівнику Мінрегіону, Геннадію Темнику, а також парламентаріям, що сформували профільний Комітет Ради, вдасться домогтися збільшення як бюджетного фінансування, так і створити адекватні умови щодо залучення в галузь приватних інвестицій.