Спробуємо зупинитись на ключових моментах того, як насправді повинна проходити підготовка будинків до зими.

 

У своїй діяльності з підготовки житлового багатоквартирного фонду до осінньо-зимового періоду, проведення капітальних та поточних ремонтів, українські комунальники керуються нормами наказу Державного комітету з питань ЖКГ (нині – Міністерство) №75 від 17 травня 2005 року. Цим документом затверджені Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Можна сказати, що це так звана «комунальна Біблія» як для робітників ЖЕКів, комунальників, так і для споживачів. Саме цими Правилами визначається хто, де, коли і що повинен відремонтувати, хто несе відповідальність, та в який термін всі роботи треба провести.

 

Згідно п.2.8. Правил, під час підготовки житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період, балансоутримувачи будинків повинні забезпечити усунення несправностей:  стін,  фасадів,  дахів, віконних і дверних  заповнень,  а  також  димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами. Окрім того, прибудинкова територія має бути приведена в технічно справний стан із забезпеченням безперешкодного відведення  атмосферних  і  талих вод  від  відмостки,  спусків  (входів)  у  підвал  і  їх віконних приямків. Фундаменти будинку, його стіни та підвальні приміщення треба забезпечити належною гідроізоляцією.

 

Котельні, теплові пункти і  вузли  повинні  бути  забезпечені засобами автоматизації, обліку, запірною регулювальною апаратурою, схемами розведення систем опалення,  гарячого та холодного водопостачання, припливно-витяжною вентиляцією  та  іншими конструкціями. У  період  підготовки  житлового  фонду  до  роботи  в зимових  умовах   організовується  підготовка  (відновлення)  схем внутрішньобудинкових  систем  холодного і гарячого водопостачання, каналізації, центрального  опалення   і   вентиляції. 

За  наявності  води  у підвалах її необхідно  відкачати  та  усунути причину  її  появи, відключити і розібрати поливальний водопровід, утеплити водомірний вузол;  забезпечити безперебійну роботу  каналізаційних  випусків, оглядових  колодязів  дворової мережі і загальних випусків. А у приміщеннях, які не опалюються,  у період підготовки до зими слід  перевірити  стан  і  зробити  ремонт  ізоляції  труб водопроводу  і  каналізації,  центрального  опалення та утеплити протипожежний водопровід.

Окрім того, для   централізованого   управління   і   контролю  за технічним станом жилого фонду повинні створюватися об'єднані диспетчерські служби (ОДС). Такі служби створюють у  жилих мікрорайонах для контролю за роботою  інженерного  обладнання будинків і виконання   заявок   населення   щодо   усунення несправностей  і пошкоджень будинкового обладнання. При цьому, у завдання  ОДС входить   у життя  оперативних  заходів  для забезпечення  безпеки громадян  у  місцях  аварійного   стану конструкцій будинків, своєчасного прибирання територій домоволодінь, очищення  покрівель від снігу.

 

ОДС цілодобово   здійснює   контроль  за  роботою  та  забезпечує усунення неполадок ліфтів, систем  опалення і гарячого водопостачання (теплових пунктів, бойлерних, котельних, елеваторних вузлів), систем  холодного   водопостачання (насосних установок, водопідкачок), каналізації, систем газопостачання, електрощитових   жилих   будинків, чергового   освітлення сходових кліток, під'їздів і дворових територій.

 

Найважливішою та однією з основних функцій ОДС є приймання і виконання робіт   за   заявками  населення.  Приймання  заявок здійснюється безпосередньо від мешканців за телефоном,  а  також за  допомогою прямого   зв'язку   через   переговорні  пристрої, установлені  у під'їздах будинків і кабінах ліфтів. Реєстрація заявок населення  і  контроль за виконанням робіт здійснюються цілодобово за допомогою журналу заявок населення або автоматизованої системи обліку.  

Для  оперативного  усунення  значних ушкоджень,  відмов,  аварій конструкцій та інженерного  обладнання жилих   будинків,   мереж  і об'єктів,  забезпечення  нормального функціонування і відновлення житлового фонду у мікрорайонах повинні працювати аварійно-ремонтні служби (АРС). Такі служби здійснюють:

 

- термінове прочищення каналізації і сміттєпроводів усередині будівель;

- усунення аварійних ушкоджень систем водопроводу, опалення і каналізації;

- ліквідацію ушкоджень у внутрішніх мережах електропостачання, які перебувають у власності організацій, котрі обслуговуються аварійною службою;

- забезпечення безпеки громадян у разі  виявлення  аварійного стану  будівельних   конструкцій будинків   шляхом  огородження небезпечних  зон,   обвалів конструкцій, котрі   нависають і перебувають в  аварійному стані,  або  ужиття  заходів допомоги мешканцям у звільненні будинку, що загрожує безпеці проживання;

 

При  надходженні  сигналів  про  аварію або ушкодження магістралей водопроводу,  каналізації, теплопостачання, телефонної мережі,    підземної електросилової  і  електричної   мережі, трансформаторних підстанцій і ввідних шаф, газопроводів і газового обладнання  аварійна  служба зобов'язана  повідомити у відповідні спеціалізовані підприємства, їх аварійні служби і простежити за виконанням   необхідних  робіт  зазначеними службами  до  повної ліквідації аварій.

 

Персонал аварійної служби повинен постійно перебувати в готовності з метою забезпечення негайного виїзду бригад до місця аварій у будь-який час доби. У неробочий  час  і святкові дні АРС разом із диспетчерськими службами виконавця послуг забезпечує своєчасну  ліквідацію  аварій інженерних   систем  у  жилих будинках і   на  об'єктах,  що обслуговуються,  а також приймає організаційно-технічні рішення  у разі загрози стихійних лих (урагани, сильні снігопади, обледеніння доріг,  різкі  зниження  температур  та  ін.). Про  вжиті  заходи доповідає  керівництву вищої  диспетчерської служби  і  органу місцевого самоврядування (за запитом).