Опалювальний сезон: що приховує влада?

 

Традиційно з 1 жовтня в Україні розпочинається опалювальний сезон: вже мають опалюватися соціальні об'єкти і бюджетні установи за умови, що протягом трьох днів середньодобова температура не перевищує 8 градусів Цельсія. При цьому у влади, як правило, в запасі 2 тижні до рубіжної дати - 15 жовтня, коли теплоносій подається у житловий фонд.

 

Про результати підготовки регіонів до осінньо-зимового періоду представники облдержадміністрацій  звітують у ході відкритої урядової селекторної наради, яка вчора проходила під керівництвом керуючого галуззю Віце-прем'єр-міністра Олександра Вілкула. Радитися Віце-прем'єр мав намір не тільки з регіонами, але і з представниками центральних органів влади: Мінінфраструктури, Міненерговугілля, Міносвіти, Нацкомпослуг, Держслужби автодоріг та ін.

 

Обстановка перед початком селектора була напруженою. Увійшовши в зал без чверті 14.00 Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник, відразу ж попрямував до свого заступника Андрія Білоусова. Що обговорювали чиновники, «У.К.» невідомо, але мова Міністра, що супроводжувалась емоційною жестикуляцією, завершилася гучним вигуком: «Погано!».

 

Пан Темник встиг переговорити і з заступником міністра інфраструктури Володимиром Корнієнко, і з заступником голови Міністерства енергетики Сергієм Чехом. Останній намагався по телефону уточнити якісь цифри і показники. Але кулуарна частина наради завершилася з приходом Віце-прем'єра.

 

Поки чиновник вітався з регіонами, акредитованим журналістам, присутнім у залі, представник прес-служби Віце-прем'єра несподівано повідомила, що подальше спілкування чиновників з губернаторами буде проходити у закритому форматі. Пресі дозволили бути присутнім тільки під час вступних слів пана Вілкула та пана Темника, а потім просили вийти із залу засідань. На питання «У.К.», чи стануть такі «відкриті» засідання традицією, співробітник прес-служби порекомендувала звернутися з питаннями письмово.

Отже, до 1 жовтня опалювальний сезон стартував у 14 регіонах країни. Разом з тим, пан Вілкул вчора дав завдання місцевим органам влади прискорити процес підключення об'єктів соціальної сфери і житлових будинків до постачання теплоносія. 

Доручення чиновника продиктовано аномально низькими для цієй пори року температурними умовами. «За даними Укргідрометеоцентру, цього тижня середньодобова температура буде нижче 8 градусів Цельсія три доби поспіль у 20 регіонах країни. Тому в цих областях опалювальний сезон повинен розпочатися раніше 15 жовтня, яке є стандартом для початку опалення», - заявив Віце-прем'єр.

 

Він також окреслив 5 жовтня остаточною датою, до настання якої повинні опалюватися всі без винятку лікарні, дитячі сади і навчальні заклади країни. Якщо доручення пана Вілкула буде виконано, то достроково опалювати житловий фонд почнуть у Вінницькій, Київській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Волинській, Черкаській, Житомирській, Луганській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Полтавській, Чернігівській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Чернівецькій областях.

 

І дійсно, виходячи зі статистики Мінрегіону, місцевій владі варто поквапитися з ухваленням рішень про початок опалювального періоду. На 30 вересня опалюються в Києві - 23 лікарні (за даними «У.К.» на вчора заявок столичної РЕЗ на подачу теплоносія в школи і дитсадки міста не надходило), у Вінницькій області (32 котельні, 84 дитячі установи, 5 шкіл, 6 лікарень), Волинській (274 котельні, 150 дитячі установи, 250 шкіл, 1 лікарня ), Донецькій (31 котельня, 27 дитячі установи, 17 шкіл, 3 лікарня), Київської (106 котелень, 275 дитячих установ, 419 шкіл, 128 лікарень), Луганській (4 котельні, 4 лікарні), Полтавській (189 котелень, 100 дитячих закладів, 95 шкіл, лікарень 49), Сумській (70 котелень, 42 дитячих установи, 53 школи, 1 лікарня), Хмельницькій (28 котелень, 99 дитячих установ, 8 лікарень) Чернігівській (75 котелень, 14 дитячих установ, 36 шкіл, 25 лікарень), Житомирській (18 котелень, 103 дитячі установи, 5 шкіл, 3 лікарні), Кіровоградській (11 котелень, 3 школи, 8 лікарень), Харківській (7 дитячих закладів, 5 шкіл, 24 лікарні) у областях та у місті Севастополі (3 лікарні).

 

Крім того, Олександр Вілкул зазначив, що практично повністю завершена підготовка об'єктів водо - і теплопостачання, замінено 478 км теплових мереж, а закупівля протиожеледних посипальних сумішей виконана на 95%. Відстають у процесі заготівлі піщано-соляного розчину Луганська, Сумська, Дніпропетровська, Чернігівська області, Крим та Київ.

 

На головному питанні, що стосується розрахунків теплопостачальних підприємств з боргами за спожитий природний газ, чиновники не стали загострювати увагу. Принаймні, у ході публічної частини наради. Так, очільник Мінрегіону Геннадій Темник нагадав представникам облдержадміністрацій про те, що урядовою постановою № 683 від 21 вересня для них передбачений механізм розрахунків за газ за допомогою фінансових казначейських векселів. «26 вересня на засіданні Кабміну був встановлений граничний обсяг векселів. Тому до 2 жовтня всім необхідно завершити інвентаризацію своєї заборгованості і подавати відповідні заяви у Мінрегіон про реструктуризацію боргу», - зазначив Міністр. Звіт заступника Міністра енергетики Сергія Чеха журналістам послухати не вдалося - на цьому відкрита частина засідання завершилася.

Безпрецедентне проведення наради з регіонами за закритими дверима змусило «Україну Комунальну» засумніватися у тому, що країна дійсно готова до майбутнього опалювального періоду. І, як з'ясувалося, наші сумніви підтвердилися фактами. Отже, спробуємо розібратися, що уряд замовчує.

 

 

Опалювальний сезон підприємства теплоенергетики починають з колосальною заборгованістю за спожитий природний газ. При цьому, НАК «Нафтогаз» і Мінрегіон по-різному оцінюють суму боргу: газопостачальна компанія - у 17,5 млрд грн, а профільне відомство - 14 млрд грн. Різниця в цифрах, як раніше повідомляли в Міністерстві, пояснюється тим, що НАК враховує у структурі поточної кредиторської заборгованості борги за газ, спожитий у попередні періоди. Поки представники НАК і міністерські чиновники проводять акти звірки і намагаються прийти до спільного знаменника, основному постачальнику газу нічого не заважає на законних підставах припинити постачання газу підприємствам-боржникам. Про що регулярно перед початком кожного опалювального сезону НАК нагадує підприємствам галузі.

 

Як відомо, теплопостачальні підприємства купують природний газ, що використовується для виробництва теплової енергії та постачання її населенню за пільговою ціною - 1309 грн/тис. куб.м. Однак, повноцінно розраховуватися за спожиті в опалювальний сезон енергоносії теплоенергетики не в змозі: у собівартість тарифів на послуги централізованого теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання) закладена ціна газу на рівні, що не перевищує 700-800 грн/тис. куб.м. Вартість газу, яку сплачують промислові споживачі, становить 4,5 тис. грн/тис. куб.м. Утворену різницю компенсують за рахунок державного бюджету. Однак, через брак коштів, тарифна різниця виплачується далеко не в повному обсязі. Так, за даними Минрегіона, за січень-серпень на погашення тарифної різниці було направлено всього 211,6 млн грн бюджетних коштів з передбачених на цей період 2,8 млрд грн.

У НАКу побоюються, що борги теплопостачальних підприємств можуть перешкодити укладенню договору про імпорт російського газу і стабільному забезпеченню «блакитним» паливом в осінньо-зимовий період. Наприкінці серпня компанія заявила, що теплокомуненерго за 7 місяців поточного року спожили 4,7 млрд куб.м. природного газу. Це становить левову частку газового ліміту, встановленого розпорядженням Кабінету Міністрів № 618-р від 17 липня і закріпленого у прогнозному балансі рівня надходження і розподілу природного газу на 2013 рік (розпорядження Кабміну № 327).

 

Згідно з урядовим розпорядженням № 618-р, граничний обсяг газу для теплогенеруючих підприємств складає 6,3 млрд куб.м, що на 0,5 млрд куб. м менше, ніж було в минулому році. Максимальні газові ліміти документ передбачає для Києва (1,3 млрд куб. м.), Донецької області (922,5 млн. куб. м.), а найменші - для Херсонської (66 млн куб. м.) та Чернівецькій (37,6 млн куб. м.). При цьому, НАК заявляє, що, якщо теплоенергетики не знизять споживання природного газу, то виділений їм ліміт буде вичерпано вже до листопада. 

 

 

Шляхів виходу із ситуації в уряді пропонують декілька. Один загальновідомий, а другий - поки негласний, але також не новий.

 

До першого можна віднести закріплений постановою Кабміну № 683, випуск казначейських векселів, за допомогою яких держава має намір відшкодовувати ПДВ підприємствам, компенсувати різницю в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водозабезпечення. Цінні папери будуть випускатися терміном обігу до 5 років та дохідністю 5% річних. Підприємства ЖКГ отримають векселя номіналом 10 тис. грн, які мають бути спрямовані виключно на погашення боргів за спожитий природний газ або використовуватися у вигляді застави при отриманні банківських кредитів для розрахунку з боргами за енергоносії.

 

Другий механізм вирішення проблеми публічно не обговорюється. Однак у розпорядженні «У.К.» опинилися документи, згідно з якими НАК «Нафтогаз» підписує договори про надання лімітів природного газу теплопостачальним підприємствам на вигідних лише компанії умовах.

 

Так, відповідно до типового договору на купівлю-продаж природного газу, а також листа НАК №26-4760 від 18 вересня, адресованого керівникам теплопостачальних підприємств, у разі перевищення по області граничного обсягу природного газу, який продається теплоенергетикам для забезпечення теплом населення, релігійних організацій та творчих об'єднань, «подальше газозабезпечення буде можливим виключно при укладанні нового договору на постачання газу за ціною, встановленою НКРЕ для промислових споживачів». Згідно п. 5 договору на купівлю-продаж газу, тисяча кубометрів газу з урахуванням ПДВ буде коштувати 4588 грн.

 

Методика не нова. Торік у жовтні, а потім і в грудні Асоціація міст України зверталася до Мінрегіону з проханням вплинути на ситуацію, при якій НАК «Нафтогаз» відмовляється здійснювати поставку газу за пільговою ціною теплопостачальним підприємствам, якщо вони вичерпали встановлений ліміт. Минулої зими під загрозою відключення від газопостачання знаходилися підприємства Тернопільської, Житомирської та ряду інших областей України. Втім, тоді при перегляді бюджету було направлено 15 млрд грн на покриття тарифної різниці і виплати газової заборгованості.

 

Як вирішиться ситуація у поточному році, покаже час. Поки загроза подорожчання газу, а як наслідок, і теплової енергії для населення велика. Виходячи з неодноразових заяв уряду про те, що тарифи на комунальні послуги в цьому році підвищуватися не будуть, посадовцям доведеться або шукати нові джерела коштів для погашення боргів за енергоносії, або перекласти фінансовий тягар на плечі теплоенергетиків.