Як вирішувати комунальні проблеми?

 

 

 

На сьогоднішній день питна вода, яка подається в міську розподільчу мережу водопостачання, за всіма показниками має відповідати нормативним вимогам згідно з Додатком 2 Прим.1 до Табл.1 (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Не влаштовує якість води, яка надходить в вашу квартиру? Тоді озбройтеся терпінням і дійте.

 

Ось що слід зробити в такій ситуації: 

 

1. Зверніться зі скаргою до районної чи міської санітарно-епідеміологічної служби (звісно, за місцем проживання). У скарзі потрібно вказати, що саме вам не подобається. Наприклад, вода непрозора, іржава або є осад тощо. Там же, в заяві, не забудьте попросити перевірити якість води та її відповідність встановленим вимогам. 

 

2. Після цього СЕС направить комісію, яка візьме проби води і зробить лабораторний аналіз. На підставі результатів експертів складають висновок про те, наскільки вода відповідає державним нормам. 

 

3. Якщо у висновках санепідемстанції зазначено, що вода погана, тоді комунальні служби (ЖЕК або водоканал) повинні як мінімум розглянути вашу претензію і зробити перерахунок за неякісно надану послугу. Звертаємо увагу, що експертизу можуть зробити не тільки представники СЕС, а й незалежні експертні організації (у яких є ліцензія на проведення цієї процедури) або ж ГлавСЕС. 

 

Важливо знати: якщо Вам подавалася вода низької якості і цьому є фактичне підтвердження (результати експертизи), Ви маєте право вимагати не просто перерахунку, а й компенсації витрат на проведення подібної оцінки фахівцями.

 

 

 

 

Згідно п. 11 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року, у  разі встановлення  будинкових  засобів  обліку води у багатоквартирному   будинку,   де   окремі   квартири    обладнані квартирними  засобами  обліку,  споживач,  який  не має квартирних засобів обліку,  оплачує послуги згідно з  показаннями будинкових засобів  обліку,  не  враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб  та  фізичних  осіб  -  підприємців,  які є власниками  або орендарями  приміщень у цьому будинку,  та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між   споживачами,   які   не  мають квартирних  засобів  обліку, пропорційно  кількості  мешканців квартири  в  разі   відсутності витоків  із  загальнобудинкової мережі,  що підтверджується актом обстеження,  який складається виконавцем у присутності не менш  як двох мешканців будинку. За наявності  витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують  послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

 

 

 

 

Якщо Ви вважаєте, що норми Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж  централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання порушують Ваші права як власника то Ви маєте право звернутися із відповідним  позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва та скасувати наказ № 4 від 22.11.2005 року.

 

 

 

 

Як сказано в «роз'ясненні НКРЕ щодо неправомірного нарахування облгазами коштів за використання природного газу населенням» від 12 серпня 2014 року: «Щодо ситуації з можливим підвищенням вартості наданих послуг з газопостачання, то пункт 5 примітки до Норм споживання передбачає, що у разі перерви у централізованому гарячому водопостачанні населення норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється 18,3 куб. м на 1 людину на місяць (тобто, збільшується майже в два рази порівняно з нормою споживання, встановленою для споживача у якого наявна плита газова та централізоване гаряче водопостачання). Термін відсутності гарячого водопостачання, в який не включається перерва в його постачанні у нічний час, фіксується в двосторонньому акті, що підписується теплопостачальною та газозбутовою організаціями і є підставою для перерахунку населенню плати за гаряче водопостачання та газ. За цей період населення не здійснює плату за користування централізованим гарячим водопостачанням. Газозбутова організація після закінчення півріччя надсилає абоненту перерахунок за спожитий газ в період відсутності централізованого гарячого водопостачання».

 

 

 

Повірка квартирних засобів обліку холодної та гарячої води, випущених до травня 2005 року проводиться через кожні три роки, а після травня 2005 року – кожні чотири роки. Спільним Наказом Держспоживстандарту України, Міністерства промислової політики та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 141/212/91 від 15 червня 2005 року для всіх типів лічильників води до 2005 року був встановлений міжповірковий інтервал 3 роки. Науково-технічна комісія Держспоживстандарту Протокол № 2 від 30 травня 2005 року за результатами прискорених випробувань змінила міжповірочний інтервал до 4 років. Лічильники, які пройшли держповірку та отримали відповідну довідку, встановлюються слюсарем (абонентом самостійно в присутності контролера) підприємства на свої місця. Абонентам чиї лічильники держповірка визнала непридатними для подальшого використання зобов’язані придбати нові засоби обліку такого ж калібру. Якісно змонтовані уповноваженим слюсарем (абонентом самостійно в присутності контролера) водомірні вузли опломбовуються та беруться підприємством на абонентський облік, про що складається відповідний акт.

Від редакції:

Шановні користувачі порталу «У.К.»!
 
Якщо на ваші запитання, які ви ставили нашим експертам раніше, не були надані відповіді, обов'язково нагадуйте нам про них, та нагадуючи, не забувайте перечитувати усі публікації з циклу «Запитуйте – ми пояснимо», адже відповідь на ваше питання могла вже бути раніше.
 
Усі публікації циклу «Запитуйте – ми пояснимо» читайте тут.