Зараз, щоб компенсувати різницю у тарифах, державне підприємство «Енергоринок», яке є оператором оптового ринку електроенергії України, пропонує Міністерству енергетики та вугільної промисловості створити спеціальний фонд для розрахунків із теплокомуненерго та водоканалами. Про це «Радіо Свобода» повідомив керівник юридичної служби «Енергоринку» Олег Поліщук.
«Загальна заборгованість підприємства «Енергоринок» перед «Енергоатомом» становить близько 6 мільярдів гривень, – зазначає пан Поліщук. – На окрему заборгованість, близько одного мільярда гривень, «Енергоатом» створив резерв сумнівних боргів. Тобто ця величина є збитком підприємства. «Енергоринок» пропонує зазначену заборгованість погасити. Таким чином, «Енергоринок» погасить «Енергоатому» сумнівну заборгованість, яка перетвориться на прибуток «Енергоатома».
Саме ці кошти «Енергоринок» пропонує перерахувати до державного бюджету, продовжує Олег Поліщук.
«Таким чином у «Енергоатома» зменшаться збитки, зменшиться загальна заборгованість за електроенергію, відбудеться загальне зменшення по всій галузі дебіторсько-кредиторської заборгованості, починаючи від споживачів водоканалів, обленерго, «Енергоринок», по ланцюгу генерувальна компанія «Енергоатом» і державний бюджет. Також зменшиться напруга по регіонах у зв’язку з можливими відключеннями», – зазначає пан Поліщук.
Читайте також: Глобальна енергетична економія
У той же час сьогодні вартість електроенергії для населення становить 28 копійок за кіловат на годину. А за оцінками експертів, економічно обґрунтованою ціною було б від 80 копійок до гривні. Утім, зрозуміло, що за нинішніх умов держава не підвищуватиме тарифів.
Окрім державного «Енергоатома», в цій галузі працюють і великі приватні компанії. Упродовж останнього року компанія ДТЕК, купила чи взяла в оренду більшість вугільних та електрокомпаній. Зараз ДТЕК контролює половину українського ринку видобутку вугілля і виробляє близько третини електроенергії. Відтак приватні власники не бажають працювати собі у збиток і вимагають від держави компенсувати різницю у тарифах.
Якщо держава не хоче підвищувати тарифи, вона повинна знайти ці гроші у бюджеті, констатує голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков. Разом з тим, на його переконання, ці гроші не повинні братися в «Енергоатома».
«Боюся, щоб із «Енергоатомом» не сталася така ситуація, як із «Нафтогазом», – каже Іван Плачков. – «Нафтогаз» ще може качати чи не качати газ, а якщо ми перетворимо «Енергоатом» на банкрута де-факто, то тут може бути біда. Держава повинна з бюджету це компенсувати. За законом, якщо держава встановлює тарифи, які не забезпечують рівень витрат, то держава компенсує. До чого тут «Енергоатом»? Держава взяла на себе зобов’язання, то нехай знаходить гроші чи підвищує тарифи».
Читайте також: Українська теплоенергетика прагне змін
Нинішня ситуація в електроенергетиці починає нагадувати 90-і роки, які характеризувалися величезними неплатежами та бартерними розрахунками, говорить керівник енергетичних програм центру «Борисфен Інтел» Сергій Дяченко. Відтак, наголошує експерт, ситуація виходить за межі енергетики та неплатежів, йдеться про загальну економічну ситуацію в країні.
«У нас монополізовані основні виробничі сфери, – пояснює пан Дяченко. – Це стосується і металургії, і хімії, і зараз вже енергетики. Ринку праці як такого немає, оскільки роботодавці – монополісти. Завдяки цьому вони можуть не займатися підвищенням ефективності виробництва, а підтримувати конкурентозданий рівень собівартості за рахунок низького рівня оплати праці. Таким шляхом йдуть більше українських виробників. А оскільки жебрацький рівень оплати праці, то і виникають проблеми з переходом на економічно обґрунтовані тарифи за енергоносії і комунальні послуги, оскільки населення просто буде не в змозі їх оплачувати».
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
