Коаліція: погляд на реформу ЖКГ

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Вже пройшло понад три тижні після позачергових виборів народних депутатів України, що відбулися 26 жовтня. Але ще досі триває процес погодження Коаліційної угоди між політичними партіями, які подолали 5% бар’єр та мають намір увійти до коаліції депутатських груп та фракцій у  Верховній Раді України VIII скликання. У так званій «коаліціаді» беруть участь представники Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту», об’єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка.

Як сповіщають сайти Блоку Петра Порошенка та «Об’єднання Самопоміч» 14 листопада на загальній зустрічі представників політичних партій, які сформують коаліцію в новообраному парламенті, був остаточно погоджений проект Коаліційної угоди в частині реформ.

За основу було взято проект Коаліційної угоди, запропонованої ще 29 жовтня Блоком Петра Порошенка. Щоправда, потенційні учасники коаліції істотно доповнили та розширили зміст Коаліційної угоди, внаслідок чого він тепер налічує не 48 сторінок, як у первинній редакції, а цілих 66. Відтепер, серед реформ основних галузей державного життя, потенційні коаліціанти прагнуть реалізувати реформи у галузі енергетики, забезпечити громадян комунальними послугами та реформувати житлову політику.

Читайте також: Реформа ЖКГ очима президентського блоку

Зокрема, у галузі енергетики коаліціанти ставлять собі за мету до кінця 2015 року провести комплексну реорганізацію НАК «Нафтогаз України» та сертифікацію оператора ГТС з метою відокремлення діяльності з видобування, транспортування, зберігання та постачання природного газу та забезпечення прозорого і безперешкодного доступу до газотранспортної інфраструктури.

З метою уникнення залежності від РАО «Газпром» у поставках природного газу в 2015 році планується створення законодавчих та технічних передумов для створення майданчика з торгівлі природним газом (хаба) з метою більш ефективного використання газосховищ та іншої газотранспортної інфраструктури, а також поступового введення в практику спотових та ф’ючерсних операцій для визначення ринкової ціни на природний газ через прозорий механізм її формування.

В питаннях тарифів на природний газ коаліціанти зберігають шлях на поступову ліквідацію перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін та тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально-вразливим верствам населення. Тобто, потенційні члени коаліції розуміють, що найближчим часом ніхто з міжнародних позичальників, окрім Міжнародного валютного фонду, не збирається кредитувати рецесійну економіку України, тому беруть на себе обов’язки з підвищення ціни на природний газ для населення та політичну відповідальність за такі непопулярні кроки.

Також в коаліційній угоди пропонується найближчим часом внести зміни до законодавства, які б гарантували на рівні закону незалежність  статусу регулятора у сфері енергетики відповідно до вимог Третього енергетичного пакету з метою забезпечення належного рівня прозорості на монопольних ринках та ефективного нагляду за дотриманням конкуренції. Насправді, законодавчого закріплення гарантій незалежності НКРЕКП може виявитися недостатнім. Попри те, що аналогічна норма щодо політичної незалежності НКРЕ та НКРЕКП, які до останнього часу здійснювали державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, існувала у нормативних актах, які регулювали їхню діяльність, тарифи на комунальні послуги все одно встановлювались за інструкціями «з гори». Тому майбутній прем’єр-міністр України, яким би не було його прізвище, повинен мати політичну волю на відключення «телефонної лінії» з головою НКРЕКП, щоб останній керувався не політичними вказівками, а економічними чинниками при встановленні тарифів.

Далі коаліціанти пропонують введення на законодавчому рівні зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерних товариств до 50%+1 акція та законодавче відкриття структури тарифів на природний газ, електроенергію, теплову енергію, їх транспортування, що цілком є позитивним моментом, адже призведе до підвищення прозорості діяльності енергетичних монополістів та поліпшення відносин зі споживачами.

При реформуванні вугільної галузі пропонується провести протягом 2015-2016 років приватизацію усіх вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», а ті шахти, які не вдасться приватизувати за цей період – або ліквідувати, або законсервувати.  Також пропонується починаючи з 2021 р., заборонити всі види державної підтримки вугільної галузі, окрім державної підтримки для цілей водовідливу та захисту навколишнього середовища. Тут виникає декілька спірних моментів. По-перше, коаліціантами не надається відповідь на питання, що робити із шахтами, які знаходяться зараз на непідконтрольних  українській владі територіях Донецької та Луганської областей, які захоплені сепаратистами з так званих «ДНР» та «ЛНР». По-друге, не надано прямої відповіді на питання, чи буде й надалі Україна закуповувати вугілля в Російській Федерації після того, як розпочався скандал в Міненерго України у зв’язку з вугіллям з ПАР.

Зі змісту розділу «Забезпечення громадян комунальними послугами та реформування житлової політики» погодженого проекту Коаліційної угоди стає зрозумілим, що до обговорення запропонованої 29 жовтня Блоком Петра Порошенка коаліційної угоди, було долучено фахівців у сфері житлово-комунального господарства з Інституту місцевого розвитку та Реанімаційного пакету реформ, які знаються на проблемах українського ЖКГ значно краще, чим профільне Міністерство.

Зокрема пропонується подальше вдосконалення діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі шляхом запровадження обов’язковості рішень ОСББ для всіх власників у будинках, де створено ОСББ, запровадження справедливого порядку визначення голосів, які належать кожному співвласнику, чіткого закріплення відповідальності власників відносно один одного, ОСББ.

Також вперше на рівні політичних партій, що пройшли в нову Верховну Раду України, визнано, що Закон України № 1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» практично зруйнував ідею реформи ЖКГ, тому пропонується надання власникам житла у багатоквартирних будинках права самостійно обирати форму отримання послуг від природних монополістів з водопостачання, водовідведення, теплопостачання – або шляхом укладання прямих договорів з власниками квартир або через управителів житла та відмова від втручання на державному рівні в господарську діяльність підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення, в тому числі скасування рахунків зі спеціальним режимом використання за умови стабілізації розрахунків за енергоносії.

Читайте також: Українці визначилися з новим керманичем Мінрегіону - опитування

Також серед першочергових завдань майбутні учасники коаліції бачать прийняття Закону про енергетичну ефективність будівель, що реалізує вимоги Директив ЄС щодо енергетичних характеристик будівель, в тому числі в частині встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, будівництва будівель з майже нульовим рівнем споживання енергії, запровадження механізмів енергетичної сертифікації будівель, визначення принципів державної підтримки заходів з енергоефективності.

Крім цього, пропонується повернути органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати тарифи на вивіз твердих побутових відходів та ціни на теплову енергію, що вироблена із альтернативних джерел енергії (до певного обсягу виробництва), здійснення ліцензування суб’єктів виробництва теплової енергії із альтернативних джерел енергії місцевими державними адміністраціями (до певного обсягу виробництва).

Загалом, оновлена та погоджена Коаліційна угода залишає менш негативне враження, ніж запропонований Блоком Петра Порошенка проект Коаліційної угоди від 29 жовтня. Так, є недосконалості та спірні питання, але додалося конкретики та професіоналізму. Будемо сподіватися, що 66 сторінок тексту Коаліційної угоди не залишаться просто хорошим фаховим документом – декларацією, а втілюватимуться в життя.