Коаліція погрожує новими штрафами

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Другий тиждень Верховна Рада працює у форматі коаліційної угоди. По суті, коаліційна угода - план майбутньої п'ятирічки, якщо, звичайно, коаліція або парламент восьмого скликання не зійдуть з дистанції достроково.

Правда, розробники документа не зважилися заглянути так далеко «за горизонт», а обмежилися трирічним періодом. Єдина норма угоди, виконання якої заплановано на 2019 рік - перехід до стандартів НАТО.

ЖКГ на відміну від оборонно-військової, не вимагає повної переорієнтації. Досить повноцінного фінансування, грамотного управління, забезпечення модернізації та розвитку. Але для України це поки надзавдання. Те, що кожен уряд на старті пропонує свій «рецепт щастя» для учасників житлово-комунальних відносин, а на фініші - розводить руками, лише підтверджує цю тезу.

Плани тріщать по швах

Загальнодержавною програмою реформування і розвитку ЖКГ у цьому році виповнилося 10 років. Перший раз Верховна Рада прийняла ще в 2004 році. У зв'язку з тим, що виконати програму не вдалося, вона була «перевидана» і пролонгована до 2015 року. Через кілька тижнів закінчиться і цей термін. Виконання програми знову провалено, цілі не досягнуті.

Найвідоміший факт: згідно з програмою, до кінця 2014 року кількість ОСББ в Україні має перевалити за 45,5 тисяч, а ОСББ-изація повинна охопити 70% багатоквартирних будинків. Насправді ОСББ створені в 20,6% будинків, а всього їх налічується трохи більше 16,3 тисяч. Причому всі 5 років дії Загальнодержавної програми 2009-2014 розрив між плановими та фактичними показниками наростав: якщо в 2011 році різниця між мріями і реальністю становила всього кілька відсотків, то зараз мова йде про майже трикратний «недобір».

Не краще йдуть справи і з реалізацією інших пунктів програми. Так, планувалося, що до кінця 2014 року 80% житлового фонду буде передано керуючим, отримали - всього 526 приватних компаній з управління житлом станом на 1 жовтня 2014 року. Причому в Хмельницькій області навіть намітився регрес - у цьому році на одну керуючу компанію стало менше.

Одним словом, загальнодержавну програму можна сміливо продовжувати ще на п'ятирічку.

Громадянам - послуги, галузі - політика

Тому не дивно, що укладачі коаліційної угоди не обійшли увагою ЖКГ. В документі виділено окремий розділ «Забезпечення громадян комунальними послугами та реформування житлової політики». Причому більшу частину запропонованих профільних проектів учасники коаліції хочуть прийняти зльоту - у першому кварталі 2015 року. На 2016-2017 роки угодою відстрочено виконання лише окремих завдань ЖКГ, а на період після 2017 року ніяких конкретних планів немає.

Втім, ніяких масштабних завдань на зразок загальнодержавної програми або реконструкції старих кварталів, житлово-комунальний розділ угоди не містить.

Більш того, йти в Європу коаліціонери пропонують з Житловим кодексом радянської епохи - «Житловим кодексом УРСР». За роки незалежності України кодекс неодноразово змінювався, але і зараз він посилається на Конституції СРСР і УРСР, ленінські ідеї будівництва комуністичного суспільства і перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Але все це лірика. «Фізика» ж зводиться до того, що угода націлена на проведення реформ в окремих сегментах житлово-комунального господарства, а не в цілому.

Нове - незабуте старе

Згідно з коаліційною угодою, в першому кварталі 2015 мешканці багатоквартирних будинків будуть поставлені перед вибором: створити ОСББ, управляти будинком самостійно або запросити керуючого зі сторони. Для ОСББ також припасені сюрпризи - нова система підрахунку голосів та запровадження обов'язковості рішень ОСББ для всіх власників квартир у будинку.

Інші заплановані нововведення «першої хвилі»: відкриття зеленої вулиці для керуючих житлом і встановлення вільних цін на їх послуги; прийняття Закону «Про енергетичну ефективність будівель» і наділення місцевої влади повноваженнями щодо встановлення тарифів на послуги з перероблення та захоронення побутових відходів.

Читайте також: Коаліція:погляд на реформу ЖКГ

По суті, за всіма цими формулюваннями видно «вуха» чотирьох проектів, для розгляду яких у парламенту сьомого скликання не вистачило часу і бажання: нової редакції Закону «Про житлово-комунальні послуги» (№4463а) і проектів «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (№ 4563а), «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері поводження з побутовими відходами» (№ 5129).

Усі ці проекти 2014 року, всі вони розроблені Мінрегіоном і, за винятком проекту Закону «Про енергоефективність будівель», побували в парламенті.

Пізніше всього - до 2017 року, учасники коаліційної угоди мають намір впровадити повний комерційний облік споживання природного газу, тепла і води. Ця пропозиція також не новинка. У проекті Закону «Про житлово-комунальні послуги» комерційному обліку присвячена окрема глава. Відповідно, якщо закон буде прийнятий, як заплановано в найближчі місяці, впровадження комерційного обліку стане справою часу.

У другому кварталі 2015 року місцева влада може отримати право на встановлення тарифів на тепло, отримане з альтернативних джерел енергії, а бюджетні організації - право на укладання договорів з енергосервісними компаніями і довгострокових договорів на постачання тепла з альтернативних джерел. «Заготовка» для цих нововведень - проект Закону «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу». Крім цього в 2015 році учасники коаліції планують впровадити револьверний механізм стимулювання енергоефективності: бюджетні кошти, зекономлені в результаті зменшення споживання газу за рахунок підвищення енергоефективності, направляти на реалізацію нових енергоефективних заходів. У планах на 2016 рік впровадження стимулюючого ціноутворення у комунальній сфері з встановленням норми доходу.

На довершення до всього, укладачі коаліційної угоди запропонували встановити відповідальність за самовільне відключення від теплових мереж та внутрішньобудинкових систем централізованого опалення. Це відсилання до ще одного проекту Мінрегіону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води».

Проект - не догма

Практично всі законопроекти, прийняття яких проанонсовано в коаліційній угоді, поки можна розглядати як «напівфабрикати». Майже в кожному з них є неоднозначні, суперечливі або розкритиковані експертами норми.

Так, проект закону про вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, опалення і гарячого водопостачання передбачає, що на громадян, які самовільно відключилися від опалення та постачання гарячої води, накладатимуться штрафи у розмірі від 340 до 1360 грн.

Обґрунтовується це тим, що масовий перехід споживачів на індивідуальне/автономне опалення призводить до розбалансування систем централізованого опалення і т. п. Хоча ще в 2013 році, коли у Верховній Раді перебував брат-близнюк теперішнього проекту, експерти виступили проти введення штрафів. Вони визнали, що проблема існує, але відзначили, що вирішувати її введенням штрафів не можна, так як у сфері теплопостачання відсутній паритет між споживачами та постачальниками. На думку експертів, громадяни позбавлені реальної можливості відстоювання своїх прав на якісне теплопостачання та притягнення до відповідальності недобросовісних постачальників. Тому притягнення до відповідальності споживачів явний диспаритет - гра в одні ворота.

Введення нових штрафів за відмову укладати договір на послуги  поводженням з побутовими відходами, що передбачено проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері поводження з побутовими відходами». Розробники обґрунтовують нововведення тим, що багато громадян відмовляються укладати договори. Це - свіжий проект, у Верховній Раді попереднього скликання він пробув усього кілька тижнів, однак не виключено, що у експертів виникнуть претензії і до нього.

Читайте також: Як вирішувати комунальні проблеми?

У проекті Закону «Про житлово-комунальні послуги» доопрацювання вимагає норма про автоматичне нарахування пені, під дію якої можуть потрапити і добросовісні власники квартир і будинків.

Від прийняття проекту Закону «Про енергетичну ефективність будівель» в існуючому варіанті, звичайним громадянам гірше не стане, але і поліпшення вони навряд чи помітять, так як проект відрізняється декларативністю.

Залишається сподіватися, що в процесі подальшого проходження, проекти законів будуть доопрацьовані. Хоча з урахуванням того, що деякі з проектів заходять вже на третій круг над парламентом і за кілька років «ширяння» практично не змінилися, приводів для оптимізму небагато. Скоріше за все, всі витрати реформування ЖКГ будуть усуватися, як завжди на марші.

Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна»