Експерти вважають, що приходу іноземних інвесторів в ЖКГ перешкоджає не стільки недосконалість вітчизняного законодавства, скільки невиразна позиція влади щодо очікуваних результатів концесії комунальних підприємств. Такий неприємний для української влади висновок зробили учасники конференції «Прискорення публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні».
Глава правління Українського центру сприяння розвитку ППП Ірина Запатріна вважає, що існуюча законодавча база дозволяє почати реалізацію проектів за допомогою інструментів концесії, однак влада не робить практичних кроків для використання цих механізмів. «В Україні немає жодного позитивного досвіду публічно-приватного партнерства (ППП), тому що у нас спрощене, і я навіть скажу, збочене розуміння ППП. Хоча це дуже ефективний інструмент залучення інвестицій, який вимагає, в першу чергу, компетентності влади та довіри суспільства», - вважає Ірина Запатріна.
За даними Мінрегіону, на модернізацію ЖКГ необхідно понад 700 млрд грн. Тільки для заміни 60% тепломереж Києву вже в найближчі 3-5 років необхідно понад 10 млрд грн при бюджеті столиці близько 16 млрд грн. Невідкладного вирішення потребує проблема з Бортницькою станцією аерації. Тому експерти сходяться на думці, що альтернативи концесії в настільки обтяжуючому стані галузі не існує. Для позитивного процесу потрібно мати правильне розуміння владою процедури укладання договорів концесії та гарантій з боку держави для інвесторів, адже проекти укладаються на термін до 30-50 років.
Читайте також: Концесія - це, передусім, модернізація
Наразі в Україні більш успішно реалізуються проекти концесії автодоріг. Зокрема, реалізується три договори концесії з будівництва автодоріг. Перший - це 350-кілометрова ділянка дороги Київ-Чоп і дві ділянки по 130 і 49 кілометрів на трасі Харків-Крим. Що стосується сфери ЖКГ, то великий інтерес приватні інвестори виявляють до столичних об'єктів - це і нова лінія метро на Троєщину, і участь в модернізації систем теплопостачання та водоканалу.
Директор місії по ППП Франсуа Берджер, який представляє Міністерство фінансів Франції вважає, що КМДА повинна оголосити конкурс для передачі в концесію тепломереж, тому що інвестор повинен розуміти, які результати хоче отримати місто. «У Парижі понад 100 років тепломережі знаходяться в концесії. На сьогодні - це понад 90% систем центрального опалення. Це дозволяє залучити приватні інвестиції та підвищити енергоефективність. Особливий розвиток цей механізм ППП отримав після першої енергетичної кризи в 70-х роках. Тоді Парижу вдалося реалізувати успішні проекти та знизити енерговитрати протягом 10 років за рахунок залучення до проекту в якості третьої сторони приватного бізнесу», - заявив Франсуа Берджер.
У Франції більше 10 тис.км. доріг - платні, а також існує спеціальний податок за проїзд по цих дорогах іноземного транспорту. Гроші, отримані в результаті збору цього податку, йдуть на утримання спеціальної комісії, яка займається удосконаленням транспортного сполучення у Франції.
Тоні Пірс, старший радник, Член команди експертів з ППП Європейської Економічної Комісії ООН, вважає, що причиною низького рівня використання механізмів ППП в Україні є непрозорість роботи влади. «Консультанти не мають доступу до необхідної інформації для складання попередніх проектів концесії підприємств», - заявляє Тоні Пірс. «В Україні є безліч потенційних проектів» і за допомогою залучення приватних інвестицій можна допомогти у вирішенні питань модернізації підприємств», - додає Тоні Пірс.
Читайте також: Концесія за обтяжуючих обставин
Перед укладенням концесійного договору необхідно зробити структурування проекту. Тривалість цього етапу сягає 1-2 роки і вимагає великих витрат на роботу кваліфікованих консультантів. Тільки з цим структурованим проектом, який включить очікувані результати щодо модернізації об'єктів ЖКГ влади, слід виходити на концесійний конкурс. «Для складання структурованого проекту в Росії Зовнішекономбанк виділив регіонах 11 млрд грн на поворотній основі. Після передачі об'єктів в концесію ці гроші повертають банку», - поділилася досвідом Ірина Запатріна.
«У нашій країні дійсно є велика кількість об'єктів, які передані в так звані концесії. Більшість з них це сільські водоканали в Криму. Зрозуміло, що назвати це публічно-приватним партнерством дуже складно. Від влади потрібні конкретні цифри, наскільки вони хочуть знизити енерговтрати, щоб інвестори могли прорахувати ризики, повернення інвестицій. Однак у влади немає послідовності в діях.
Наприклад, КМДА приваблювала консультантів для розробки структурованого проекту, проте потім терміни були перенесені. Можливо, це залежить від виборів. Коли конкурси будуть організовуватися згідно з міжнародними стандартами - у нас буде дуже багато інвесторів», - з надією заявила Ірина Запатріна.
Сергій Купін
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
