Уряд має намір значно збільшити дотування галузі ЖКГ за рахунок коштів державного бюджету. Про ефективне використання цільового фінансування та про плани роботи Громадської ради при Мінрегіоні з «У.К.» поділився його голова, віце-президент Київського центру сприяння розвитку ОСББ Олександр Скубченко.
- Кабмін запропонував парламенту збільшити витрати держбюджету, зокрема, направити на погашення тарифної різниці 4,5 млрд грн. Чи можна ці кошти використовувати більш ефективно?
- Підприємства галузі відпускають послуги споживачам за тарифами, які не покривають витрат на виробництво. Ці кошти пропонується виділити на погашення заборгованості з виплати тарифної різниці за минулий рік, щоб підприємства ЖКГ змогли розрахуватися за спожиті енергоносії. Тому перехресне субсидування в даному випадку необхідне. Загалом, проблему економічно необґрунтованих комунальних тарифів потрібно вирішувати перш за все шляхом введення в тариф інвестиційної складової. Ця норма прописана в прийнятому за основу проекті закону, яким передбачається внесення змін до закону «Про житлово-комунальні послуги». У разі його прийняття в цілому, у підприємств з'являться економічні стимули скорочувати свої витрати на виробництво послуги.
- У держбюджеті на цей рік на утримання всієї галузі передбачено трохи більше 2 мільярдів гривень. Наскільки ймовірно, що держава виділить практично вдвічі більшу суму лише на погашення тарифної різниці?
- Думаю, якщо уряд звернувся до парламенту з такою ініціативою, то швидше за все, в бюджеті знайдуться кошти. У цьому зацікавлені як виробники послуг, так і НАК «Нафтогаз», оскільки дотування дозволить підприємствам галузі погасити кредиторську заборгованість. Тому лобі по цьому питанню сформувалося вагоме.
- Вирішити проблему заборгованості водопостачальних компаній за електроенергію уряд пропонує за допомогою дотацій з держбюджету. Джерелом коштів стане виплата податкових і кредитних боргів енергопостачальників...
- Я не знаю, наскільки з точки зору економіки вірний цей шлях, але механізм обрано правильний. Поки вартість комунальних послуг не покриває витрати на їх виробництво, державі необхідно допомагати підприємствам галузі розраховуватися за енергоносії.
- Вас обрано головою Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Які плани Ради? Чого очікувати від наступних засідань органу?
- Найближче засідання Громадської ради ми проведемо у травні. Перш за все, на ньому будуть обговорюватися питання формування структури Ради та регламенту її роботи, а також ми маємо намір запропонувати план роботи на поточний рік. Крім того, плануємо зосередитися на деяких регіональних питаннях.
- З якими ініціативами Ви будете виходити на засідання Ради?
- Особисто я маю намір запропонувати Мінрегіону провести ревізію всіх нормативно-правових актів відомства на предмет невідповідностей або прогалин в законодавстві. Тобто, в результаті такої перевірки Рада зможе дати оцінку чинній законодавчій базі і підготувати свої рекомендації. Для цього буде створюватися експертна та робочі групи.
- З юридичної точки зору, наскільки значущими є рекомендації Громадської ради для міністерства?
- Мінрегіон зобов'язаний приймати наші рекомендації до розгляду. Тобто, висловлюючись більш звичною мовою, якщо ми будемо звертатись, відомство не може на них відповісти мовчанням. Або наші побажання будуть враховуватися, або Мінрегіон має право обґрунтовано відмовитися від наших рекомендацій.
- Якщо Президент заветує законопроект № 8474, чи братиме Рада участь у розробці нового документа?
- Швидше за все, Глава держави дійсно накладе вето на цей законопроект, оскільки він не пропонує дієвих механізмів роботи об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Безумовно, в цьому випадку Рада візьме під свій патронат розробку нової редакції законопроекту.
- Які основні недоліки прийнятого в парламенті документа?
- Основна проблема в тому, що в документі прописано обов'язкове членство всіх власників будинку в ОСББ. Правлінню в цьому випадку доведеться постійно запитувати в реєстрі прав власності на нерухоме майно виписку, щоб визначити кількість власників. При цьому, це досить мінливі дані, оскільки люди можуть продати або розміняти. Але головним недоліком документа є аж ніяк не положення про добровільне або обов'язкове членство в об'єднанні, а те, що законопроектом не передбачені механізми реалізації запропонованих норм.
Розмовляла Марія Цатурян
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
