Монополісти зможуть судитися з регулятором

Новини по темі

28 Березня 2024 p. 10:05
З 1 квітня завезти гуманітарну допомогу буде можливо лише з використанням онлайн-системи  

15 Березня 2024 p. 11:13
Тепер платники податків можуть взаємодіяти з ДПС у режимі відеоконференції  

26 Лютого 2024 p. 11:45
Депутати узаконили онлайн спілкування платників із податковою  

Парламент має намір закріпити повноваження Нацкомпослуг по затвердженню інвестиційних програм монополістів і контролю за їх виконанням. У свою чергу, встановлювати економічно необгрунтовану вартість на теплову енергію та водопостачання без компенсації тарифної різниці буде заборонено, і підприємства отримають право оскаржувати збиткові тарифи в суді.

Такі законодавчі ініціативи вчора Верховна Рада схвалила в першому читанні, прийнявши за основу проект закону № 10368, зареєстрований народним депутатом Ігорем Глущенком (фракція «Партія регіонів»). Документом передбачається внести зміни до закону «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» для того, щоб чіткіше прописати повноваження регулятора - Національної комісії, яка здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг.

Зокрема, планується, що Нацкомісія буде розробляти і затверджувати порядки подачі, розгляду та виконання інвестиційних програм тепло- і водопостачальних підприємств. Регулятор затверджуватиме інвестпрограми, які спрямовані на оновлення основних фондів, збільшення енергоефективності та зменшення витрат монополістів, а також контролювати їх виконання. За таке рішення проголосував 351 народний депутат.

Читайте також: Диявол ховається в тарифах

Нагадаємо, ліцензіатами Нацкомпослуг є підприємства водопостачання, які забезпечують ресурсом населені пункти, в яких проживає більше 40 тис. людей. Регулятор також ліцензує діяльність теплогенеруючих компаній, щорічна потужність яких становить не менше 20 тис. Гкал, і компаній, що транспортують теплову енергію, потужністю не менше 18 тис. Гкал на рік.

Законопроектом забороняється встановлювати тарифи, що не окупають витрати підприємств на виробництво і поставку послуг споживачеві. Для цього документом пропонується внести зміни до законів «Про питну воду та водопостачання» і «Про теплопостачання» та закріпити алгоритм розрахунків монополістів за енергоносії з використанням спецрахунків, отримані кошти з яких розподіляються уповноваженим банком. Крім того, законопроектом вводяться такі поняття, як «економічно обгрунтовані витрати» і «економічно обгрунтовані інвестиції». При цьому наголошується, що тим підприємствам, які не є ліцензіатами регулятора, затверджувати інвестиційні програми буде місцева влада. Таким чином, тарифи на послуги централізованого водопостачання, теплопостачання та водовідведення повинні будуть враховувати економічно обгрунтовані витрати і забезпечувати рівень рентабельності. Останній повинен бути не нижче порогу, встановленого регулятором. На сьогодні такий поріг складає 3%. Законопроектом вводитися принцип стимулюючого тарифоутворення. Тобто, у разі зменшення собівартості послуг монополістів у результаті реалізації відповідної інвестпрограми, зекономлені кошти повинні будуть направлятися на оновлення активів підприємства.

Разом з тим, законопроект не скасовує бюджетного дотування галузі. Зокрема, якщо тариф на теплову енергію або водопостачання буде нижче економічно обгрунтованого рівня, то орган, який встановлював цей тариф, повинен забезпечити в державному або місцевому бюджеті кошти на виплату компенсації тарифної різниці. Якщо законопроект буде прийнятий і набере чинності, то встановлювати економічно необгрунтовані тарифи на послуги тепло- і водопостачання без відповідної компенсації буде заборонено, крім того, учасники ринку отримають право оскаржувати такі рішення в суді.

Аналогічні ініціативи були запропоновані парламенту Кабінетом міністрів. Учора в сесійній залі також був розглянутий урядовий законопроект № 11030, в якому затвердження інвестиційних програм підприємств галузі також планується віднести до компетенції регулятора. Однак, з урахуванням рекомендацій Комітету Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики, парламент підтримав депутатський варіант за умови, що під час доопрацювання його до другого читання в документі будуть враховані ключові норми урядового законопроекту.

Читайте також: Бюджетна шибениця українського ЖКГ

Разом з тим, незважаючи на підтримку з боку більшості парламентаріїв, законопроект піддала критиці опозиція, продемонструвавши незнання структури галузі ЖКГ і нерозуміння принципів її роботи. «Не зрозуміло, чому затвердження інвестиційних програм і контроль за їх виконанням доручили регулятору, а не Кабінету міністрів, адже мова йде, фактично, про використання коштів держбюджету, - заявив з трибуни парламенту Юрій Ганущак (фракція «БЮТ-Батьківщина»). - У нас в країні взагалі плутанина з тим, хто встановлює тарифи на послуги ЖКГ». Не менш дивною була репліка Володимира Ар'єва (фракція «НУ-НС»): «У нас відсутні механізми контролю за такими підприємствами, як, наприклад, «Київенерго». Хто їм встановлює тарифи». Не особливо розбираються в тонкощах тарифоутворення і в Партії регіонів. «Документ пропонує схему, зрозумілу для всіх, за нього можна голосувати. Законопроектом пропонується запровадити єдиний підхід до тарифоутворення», - попросив підтримати законопроект його колеги по фракції Ярослав Сухий.

Таким чином, стає очевидним, що в парламенті, окрім представників профільного комітету, вельми примарно уявляють, як регулюється в державі робота природних монополістів. Відповідаючи на поставлені парламентаріями запитання, можна відповісти, що, по-перше, підприємства, які є ліцензіатами регулятора, звітують і отримують затверджені тарифи на свої послуги в Нацкомпослуг незалежно від форми власності. Решта монополії регулюється місцевою владою. Щодо введення в тариф інвестиційної складової, мова не йде про витрачання держкоштів. Кошти на реалізацію інвестпрограм закладаються у вартість комунальних послуг, що надаються споживачеві.

Втім, на сьогодні, регулятор і так затверджує і контролює виконання інвестиційних програм підприємств галузі. Але вони не прописані в структурі тарифу окремою складовою - джерелом їх фінансування є амортизаційні відрахування.

Крім того, в п.2 ст. 10 чинного закону «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», вже прописано, що тарифи на комунальні послуги монополістів «повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих планових витрат на їх виробництво з урахуванням планового прибутку».