ГоловнаПублікаціїОпалювальний сезон 2023-2024Опалювальний сезон «втопить» теплоенергетиків

Опалювальний сезон «втопить» теплоенергетиків

З року в рік українці зустрічають опалювальний сезон з однаковими проблемами. От тільки теплоенергетики матимуть і надалі заборгованість за постачання газу, зношенне обладнання, відсутність фінансування.
Все, як завжди: «війни» газопостачальників з теплоенергетиками, збиткові тарифи, які покривають собівартість тепла лише на 70%, як наслідок, величезний осяг кредиторської заборгованості. Ще лише проходить підготовка до опалювального сезону, але вже зрозуміло – проблеми залишаться ті ж самі. 

Держава тримає марку

Поки профільний Віце-премєр міністр Олександр Вілкул звітує про успішну підготовку до опалювального сезону, НАК «Нафтогаз-України» та підприємства теплокомуненерго вже почали чергові сезонні «бойові дії».
 
За словами пана Вілкула, в Україні на 13 серпня роботи з підготовки об’єктів ЖКГ та соціальної сфери до опалювального сезону вже виконані на 75%. До 1 вересня мають бути закінчені підготовчі роботи до зими у всіх навчальних закладах країни, а до 1 жовтня – на всіх об’єктах. Таку інформацію підтверджують і в регіонах. Зокрема, на місцях ремонтуються котельні, замінюються мережі і т.д.
 
Успіх пояснюється посиленням контролю за підготовкою об’єктів ЖКГ до нового опалювального сезону. З цього року всі акти та паспорти готовності мають бути підписані інспекцією Держенергонагляду та Державною інспекцією з експлуатації електростанцій та мереж. 
 
Також, вочевидь, влада зробила висновки з ситуації на Вуглегірській ТЕС та вирішила серйозніше підійти до модернізації підприємств теплоенергетики. Цьому підтвердження збільшення витрат, наприклад, у Чернівцях. Так у мерії Чернівців повідомляють, що підготовка до опалювального сезону 2013-2014 обійдеться не у 1 млн грн, як у 2009 році, а в цілих 15 млн грн.

Борговий зашморг

Однак, все ж існує перманентна проблема. І полягає вона у заборгованості підприємств ТКЕ за постачання газу перед НАК «Нафтогаз». І, хоч ця проблема виникає щороку, навіть особлива увага влади не допомагає. Заборгованість як є, так і залишається. 
 
За даними НАК «Нафтогаз України», станом на 10 серпня 2013 року заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики перед «Нафтогазом України» становить 17,4 млрд грн (з урахуванням ПАТ «Київенерго»). При цьому, заборгованість близько 8 млрд грн. виникла у цьому році, що унеможливлює своєчасні розрахунки з постачальниками імпортованого природного газу.
Постійно зростаючий обсяг заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу за спожитий природний газ (зокрема, підприємств теплоенергетики), а також низький рівень поточних розрахунків за нього, призводять до гострого дефіциту обігових коштів компанії, повідомляють у НАК «Нафтогаз України». 
 
Це суттєво ускладнює проведення вчасних розрахунків НАКа з постачальником імпортованого природного газу, виконання компанією нарахованих податкових зобов’язань та вимагає залучати для цього кредитні ресурси. «Підприємства ТКЕ зобов'язані погасити всю заборгованість до 1 жовтня, що дозволить «Нафтогазу України» виконати поставлені перед ним завдання», – підкреслив заступник голови правління НАК Вадим Чупрун.

Ринкові проблеми

Втім, учасники ринку впевнені, що заборгованість не буде погашена своєчасно. Єдиний спосіб виплати кредиторської заборгованості – підвищення тарифів на послуги теплоенергетиків. Але це політичне питання, тому до виборів 2015 року підвищення навряд чи слід очікувати. 
 
«Проблема, яка наразі нас серйозно турбує - це невирішеність питання із забезпеченістю котелень газом. У нас так, як і в багатьох колег, відсутній на сьогоднішній день договір постачання газу для виробництва тепла для населення. Як наслідок, у нас значна частина котелень відключена. Тому що НАК «Нафтогаз» руками нашого облгазу фактично вимагає підписання договору на неприйнятних для підприємства умовах», – підкреслив генеральний директор ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський
 
Під неприйнятними умовами теплоенергетики розуміють сумнозвісний наказ Міністерства палива та енергетики №288 від 15 липня 2010 року, яким затверджена Методика визначення обсягів природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для населення у разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів.
 
Зокрема, документом передбачається, що частина газу для населення, який витрачається на транспортування теплової енергії, повинна закуповуватись за ціною як для комерційних споживачів. Тобто за ціною майже у 4,7 тис. грн проти 1,3 тис. грн для населення. Це фактично веде до 30% здорожчання, збільшення собівартості і, як наслідок, можливого підвищення тарифів для населення. З іншого боку, у Міжгалузевій Асоціації «Укртеплокомуненрго» повідомляють, що дія Методики з 30 грудня 2012 року вважається зупиненою.

Заплановане відродження галузі

Тим не менш, тенденція до зменшення споживання природного газу все ж існує. Так Олександр Вілкул зазначив, що для зменшення споживання природного газу в Україні буде реконструйовано 663 котельні із впровадженням енергозберігаючих технологій, замінено понад 1 тис. старих котлів на сучасні із більшим ККД та капітально відремонтовано ще понад 1 тис. котлів. Для зменшення витрат на виробництво та транспортування тепла, якого наразі у теплових мережах втрачається близько 25%, в Україні буде замінено 474 км тепломереж. 
 
Дійсно, теплоенергетикам не позаздриш. Мережі та котельні знаходяться у важкому стані. Зокрема, за даними ліцензіатів Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг, станом на 1 січня 2013 року середній знос котлів становить 54,8% (загальна кількість котлів 14,3 тис.). З них частка застарілих та аварійних котлів становить 14,8% (2,1 тис.). Частка установлених котлів, що мають ККД менше 86%, від загальної кількості установлених становить 32% (4,6 тис.). Середній знос теплових мереж становить – 50,1%. Частка застарілих теплових мереж складає – 38,7% (5,4 тис. км) від загальної протяжності, а аварійних мереж – 2,4% (350 км) від загальної протяжності.
При цьому, уряд постійно підкреслює, що тарифи підвищуватись не будуть. Виділені у бюджеті 5 млрд грн на погашення різниці у тарифах очевидно не вистачає на всіх. Цьому підтвердження показник минулого року – на погашення різниці в тарифах було виділено близько 16 млрд грн. 
 
Сьогодні, за даними Нацкомпослуг, середньозважений тариф на теплову енергію, що сплачує населення складає 227 грн/Гкал. При цьому, економічно обґрунтований рівень тарифу складає 325 грн/Гкал. Таким чином, у середньому по Україні тариф покриває близько 70% собівартості теплової енергії. 

Енергоефективність – не панацея?

Звісно, підвищення енергоефективності у теплоенергетиці – це крок суттєвий. Наприклад, за останні два роки у Волинській області з різних джерел фінансування на енергозбереження було спрямовано 345 млн грн. За ці кошти проведено модернізацію на понад 2 тис. об’єктів різних форм власності, - інформує прес-служба Волинської ОДА.
 
Однак, чи дійсно потрібно зосереджувати великі кошти саме на модернізації джерел теплової енергії? Як стверджує Голова Нацкомпослуг Валерій Саратов, у теплозабезпеченні ефект від енергоощадних заходів на етапі кінцевого споживача вдвічі перевищує можливий ефект від відповідних заходів на інших етапах. Зокрема, модернізація теплогенергуючого обладнання (вартість 141 млрд грн.) дасть економію ресурсів на 4%, модернізація теплових мереж (вартість 33 млрд грн) зменшить втрати на 14%. Натомість, термосанація будинків (необхідне фінансування за оцінками ЄБРР 500 млрд грн) призведе до зменшення втрат на 41%.
 
При цьому, чиновники стверджують, що опалювальний сезон прийде до українців вчасно. Тому підтвердження і накопичення у сховищах «Нафтогаза» газу. Вочевидь, буде до болі стандартна ситуація: НАК «Нафтогаз» налякає підприємства відключенням від постачання газу, теплокомуненерго злякає населення, місцева влада чи навіть уряд знайде кошти у бюджеті на розрахунок з підприємствами. Напередодні виборів (хоча до них і 2 роки, але передвиборна кампанія вже давно стартувала) ніхто не захоче псувати відносини з виборцями.
 
Таким чином, крайні залишаться підприємства ТКЕ. Адже, населення у теплі, НАК «Нафтогаз України», дякуючи спецрахункам, розрахується за імпортний газ. От тільки підприємства ТКЕ матимуть і надалі заборгованість за постачання газу, зношенні мережі і котельні, відсутність фінансування. І так до наступного опалювального сезону. Очевидно, що «порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих».
 
Коментарі (2)
Иван Смольный
27 Серпня 2013 p. 14:59
Не втопить, якщо владоутримувачі не будуть човна розкочувати (сіпатися з однієї крайності до іншої в адмініструванні постачання газу та розрахунків за нього), або якщо з Газпромом зовсім не розіср.мся (що таки маловірогідно). Так, сукупна енергоефективність галузі відповідає патріархальному віку її технічного оснащення, але, як я вже акцентував у інших постах, хоча шкапа й стара, та ще протягне кільконадцять років на примусово-добровільному інтузазізмі трудових ресурсів, високих температурах протягом опалювальних періодів, правовій недолугості переважної частини споживачів та незміренному негилізм .
Иван Смольный
27 Серпня 2013 p. 15:41
Продовжую. ... та незміренному нігілізму судової влади. В цілому, галузь ще дихає більш-менш рівно. Але, є дуже тонкі місця, які суттєво не впливають на всю галузь, але потенційно становлять значну небезпеку для життя та здоров'я споживачів (мешканців). Мається на увазі так звані "домовушки", малі котельні розташовані у підвалах та напівпідвалах старих багатоквартирних будинків. Строк експлуатації обладнання оних вичерпаний ще кілька десятки років тому!!! Автоматика безпеки - не витримує ніякої критики. Датчиків та сигналізації загазованості немає, примусова вентиляція ледь працює, а то й зовсім відсутня! Суміжні підвальні приміщення не рідко залиті водою та каналізаційними стоками. Криси та бомжі у сусідах. Страхіття! При цьому, діючи НПА забороняють будь яку модернізацію таких котельних - тільки повна заміна обладнання. Автору доводилося бувати у подібних місцях - тепло, але страшнувато. Як правило, у домовушках протягом добової зміни чергує один оператор - жіночка, або чоловік похилого, пенсійного віку, який і котел розпалює, і за приборами стежить і прибирає, і сніг на приналежній території відкидає. Як правило, домувушки провідними телефонами не оснащені - не вигідно, у найкращому випадку оператори користуються своїми мобільними, які у підвалі не працюють (немає сітки). Ні аварійку визвати, ні на допомогу покликати!Відповідно,має місце велика імовірність виникнення аварійної ситуації, наслідками якої можуть бути і отруєння продуктами горіння і витік газу. Враховуючи що над домовушкою кілька поверхів з мешканцями, небезпека дуже велика! І такі випадки не рідкі. Але, в більшості, інформація про них до широкого загалу не доходить (мається на увазі випадки без значних руйнувань та летальних наслідків). Проблеми приховуються власниками котелень з міркувань уникнення штрафів від контролюючих органів