Мінрегіон готує новий законопроект, який повинен врегулювати діяльність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Основні положення документу наразі детально обговорюються з громадськістю та експертами. Але останні остерігаються, що новий законопроект буде складатись більш з передвиборчих обіцянок ніж з регулюючих норм.
Невдала спроба
Законопроект №8474, яким передбачалися зміни до законодавства щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) був прийнятий Верховною Радою в цілому, направлений на підпис Президенту 15 березня цього року. Однак Віктор Янукович скористався правом вето, доручивши Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ внести до 15 серпня новий проект до парламенту.
Заветований документ було ініційовано оскільки основні норми діючого Закону «Про ОСББ» не вирішують спірних питань, тому потребують докорінного перегляду. Але далі слідувала черга прийняття-неприйняття резонансних рішень. Так, підготовлений Мінрегіоном під досить жорстким тиском громадськості, документ пролежав півроку в Кабінеті Міністрів без розгляду. Ще рік пішов на нескінченні депутатські правки. В результаті, коли в березні парламентарі затвердили цей багатостраждальний закон, від його первісного змісту залишилося небагато. Але й цього стало замало, так як Президент ввімкнув йому «червоне світло».
Однак рішення голови держави експерти сприйняли неоднозначно. «Рішення Президента є, безумовно, ґрунтовним і справедливим, адже цей недосконалий для ОСББ закон не має права на майбутнє, - наголошує голова Громадської ради при Мінрегіоні Олександр Скубченко. – Але, враховуючи проблеми, з якими майже щодня стикаються власники житла, шанс, наданий Президентом для удосконалення законодавства, треба використати повною мірою». «Причини ветування законопроекту №8474 сумнівні. Ніяких конституційних норм він не порушив», - стверджує член робочої групи Нацради з питань розвитку ОСББ, член Комітету Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук (фракція «НУ-НС»). Цю думку поділяє і його колега по Комітету Юрій Одарченко (фракція «БЮТ-Батьківщина»): «Не дивлячись на те, що №8474 був повністю допрацьований, Рада таки не розглянула його. Причиною стало те, що Президент дав доручення Міністерству допрацювати документ. Останні, в свою чергу, зробили все аби не допрацювати, а створити новий. Але новий варіант, який прийняла Рада і заметував Президент, так і не створив умов для функціонування та створення ОСББ».
В Мінрегіоні вважають, що на відхилення законопроекту вплинули депутатські зміни. «Оскільки проект №8474 було розроблено за пропозиціями громадськості у 2010 році, його положеннями врегульовувалась більшість проблемних питань, які були на той час у діяльності ОСББ. Але довга історія щодо проходження законопроекту та врахування пропозицій народних депутатів дещо змінили його, тому схвалений Радою законопроект суттєво відрізнявся від того, який було подано Урядом», – роз’яснили «У.К.» в прес-службі відомства. В Міністерстві також повідомили, що наразі новий проект закону розробляється за участі робочої групи Національної ради з питань створення та забезпечення функціонування ОСББ, яку у березні цього року утворено як дорадчий орган при Кабміні. «Протягом двох тижнів законопроект обговорювався громадськістю офіційному веб-сайті Мінрегіону. За цей час було отримано 12 пропозицій. Також Мінрегіон направив документ для надання експертного висновку у провідні науково-експертні інститути. Наразі інформації від експертів не отримано», - повідомляє прес-служба. За її інформацією, остаточне рішення щодо редакції законопроекту має бути прийнято у липні поточного року на засіданні Нацради.
Співвласники згладжують наріжні питання
Протягом 20 років тривала дискусія про те, що членство в ОСББ має бути добровільним або примусовим (автоматичним). Тільки 3 країни в світі наразі мають добровільне членство, а саме: Росія, Україна і Білорусь. В України ж ніяк не виходить піти по західному шляху. Тому автори законопроекту №8474 наважилися на оригінальний крок, проти якого жорстко виступає Головне науково-експертне управління Ради. Зокрема, поняття добровільне чи примусове членство взагалі видалили із законопроекту.
Щодо можливості об’єднання кількох будинків в ОСББ, то у законопроекті №8474 передбачено, що об’єднання можна зробити на базі декількох будинків. Варто відмітити цю досить незрозумілу і непотрібну умову. А саме, прописано, що об’єднання кількох будинків можливе, якщо вони об'єднані спільною територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою чи мережами. Прикладом в даному випадку може виступати місто Новоград-Волинський Житомирської області. Там комунальна реформа вже успішно завершена. Житлові будинки, що обслуговуються в ОСББ досягають 90%, тому що жителі міста створюють ОСББ на базі мікрорайонів та кварталів.
Визначення допоміжного приміщення взагалі часто стає предметом судових засідань. Зокрема, у ст.1 проекту визначено, що це приміщення, яке використовується для експлуатації будинку. На думку представників громадськості, таке визначення є недостатнім. Аби не створювати умов для привласнення таких приміщень, експерти пропонують вкрай довге визначення, що поставить «шлагбаум» при спробі чиновника продати ці допоміжні приміщення за корупційною схемою. Визначення має бути прописано так: приміщення, що не було належний чином паспортизоване, інвентаризоване та внесене до реєстру об'єктів нерухомості на момент приватизації першої квартири у будинку. Тоді приміщення відійдуть до власності ОСББ.
Щодо орендарів й квартирантів, то у чинному законі і в законопроекті №8474 не написано, що ці суб’єкти повинні виконувати рішення загальних зборів ОСББ. Зокрема, прописано, що шкоду нанесену орендарем повинен нести власник квартири. В такому випадку виникає колізія. «Уявіть собі ситуацію, ви - голова ОСББ і у вашому будинку квартирант залив водою кілька поверхів. Ви приходите до нього з метою відшкодування збитків, а він каже, що це не до нього, мовляв це до власника квартири. А власник квартири на ПМЖ в Штатах. Через суд ви цього квартиранта не притягнете до відповідальності. Тому потрібно в новому законопроекті обов’язково це врахувати», – скаржиться представник Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України» Михайло Березовчук.
Експерти принципово схильні до необхідності створення ОСББ в новобудовах. Зокрема, вони стверджують, що створювати ОСББ потрібно силами місцевої влади, якщо самі власники будинку протягом 2-3 місяців цього не зробили. При цьому, готовність приватного інвестора, котрий будує собі квартиру в такому будинку, бути членом і засновником ОСББ повинна бути записана в інвестиційному договорі, що укладає громадянин з девелопером. Також, експерти наголошують, що ОСББ повинно бути створене в новобудовах тільки після отримання 50% власників документів на право власності. «Були випадки, коли кілька людей, які першими отримали свідоцтво про право власності на квартиру, швидко створювали своє ОСББ і далі діяли на свій розсуд», - пояснють у Спілці власників житла Києва.
В тім представники громадськості вважають, що новий законопроект готується поспіхом, а тому ймовірність його прийняття нинішнім складом досить мала. «Очікування найпесимістичніші. Цей законопроект в силу традицій роботи нашої Ради пройти два читання не встигне. Велика робота була проведена. Так от ця вся інтелектуальна база даних нікуди не дінеться, вона просто буде використана і залишиться. І як тільки буде зрозуміло, що новий законопроект не встигає в нинішній Раді пройти, почнеться спокійна, цілеспрямована робота по втіленню цієї бази в документ, який вже буде розглядатися у наступній каденції Верховної Ради», – зазначив пан Березовчук. «Теоретично законопроект може бути ухвалений ще в цій каденції Ради, але практично це малоймовірно. Але мені і не хотілось би аби він був ухвалений ще в цій Раді, так як перед виборами депутати будуть більше думати про вибори. Тому краще не поспішати і дійсно зробити якісний проект», - підкреслює Віктор Матчук. «На сьогоднішній день, концептуально невизначена модель управління спільною власністю. Тому ніяких змін не варто очікувати. Варто також внести зміни в Цивільний та Земельний Кодекси. Але поки що до цього навіть близько ніхто не підійшов», - підкреслив голова Спілки співвласників багатоквартирних будинків України, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
