За даними Донецької ОДА житловий фонд в містах, де відбувалися збройні сутички, зруйнований на 60%, окремі селища, такі як Металіст в Донецькій області та Новосвітлівка Луганської області зруйновані вщент. В ході боїв 115 будівель навчальних закладів пошкоджені в Донецькій області, 112 - в Луганській області. Завдано значного збитку інфраструктурі Донбасу: підірвані мости, паралізовано залізничне авіасполучення, зупинені вантажоперевезення. За інформацією "Укрзалізниці" 187 об'єктів Донецької, Південної та Придніпровської залізниць пошкоджені. У Луганську, за даними на кінець липня, пошкоджено 18 км контактних ліній електротранспорту, 26 км ліній електропередач, 18 тис кв. м дорожнього полотна. Загалом же українській владі потрібно знайти додаткові 20 млрд гривень, аби відновити зруйнований терористами Донбас. Таку цифру оприлюднило Мінсоцполітики у проекті Програми створення робочих місць та стабілізації зайнятості в Донецькій та Луганській областях на період до 2017 року.
Зрозуміло, що для державного бюджету України в його нинішньому стані додаткові видатки в 20 млрд грн. є непосильним тягарем. Тому Президент України Петро Порошенко почав роботу щодо створення спеціального фонду з відновлення інфраструктури Донбасу. «Це будуть не лише кошти українського бюджету, не лише благодійні внески, які ми намагаємось зараз організувати, але й більшість європейських країн, США, Велика Британія, Японія погодились зробити внески, які будуть складатись з десятків мільйонів доларів, євро та фунтів», - сказав Порошенко, висловивши сподівання, що це дасть змогу зменшити навантаження на економіку.
Читайте також: Донецьк обмежили у водопостачанні
Як успішний бізнесмен у минулому, Президент Порошенко не може не розуміти, що західний інвестор не прийде в Україну і не буде інвестувати кошти у відновлення інфраструктури Донбасу без прозорих і зрозумілих, а головне, взаємовигідних умов ведення бізнесу та інвестування коштів. При цьому роль української влади має звестися до забезпечення режиму максимального сприяння шляхом «м’якої» податкової політики та розумної програми державної «дерегуляції», щоб інвестор був упевнений, що йому не буде потрібно платити необгрунтовані штрафи, витрачати кошти і час на подолання численних бюрократичних процедур, нескінченних дозволів або заборон, матеріального заохочення чиновників, інакше кажучи, хабарів.
Кабінет Міністрів України наразі пропонує два документа, які повинні підвищити інвестиційну привабливість України, однак вони суперечать один одному. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність», підготовлений Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, передбачає спрощення процедури державного інвестування і здобуття державної підтримки для інвестиційних проектів вартістю до 25 млн грн. Щоб вони могли розраховувати на допомогу держави, буде потрібно лише проведення державної оцінки, передбаченої урядом, без розрахунку обов’язкового економічно ефекту від реалізації проекту. Для проектів вартістю більше 25 млн грн. необхідно буде також проведення спеціальної державної експертизи. Однак, як і раніше, відбір інвестпроектів здійснюватиметься на конкурсній основі за закритою процедурою спеціальною комісією на підставі даних Держреєстру інвестиційних проектів, тобто боремося з корупцією, легалізуючи її.
В той же час на розгляд Верховної Ради України урядом було передано законопроект № 4101а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», яким пропонувалося скасувати пільгове оподаткування доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, та встановити згальний режим оподаткування за ставкою 18%. Однак, народні депутати не підтримали таку урядову ініціативу, тому в законопроекті, прийнятому в цілому як Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» № 1588-VII, пільгова ставка податку на прибуток у розмірі 15 % застосовується, окрім іншого, також до доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування.
Очевидно, що збереження пільгового режиму оподаткування інститутам спільного інвестування – це великий плюс та чіткий сигнал потенційним інвесторам. Однак, не краще було б тим приватним іноземним та вітчизняним інвесторам, які будуть готові за свій рахунок відбудуати інфраструктру на Донбасі на кілька років надати повне звільнення від податків?
Через постійні обстріли об’єктів водо- та теплозабезпечення існує реальна проблема з водопостачанням та початком опалювального сезону в постраждалих від військових дій містах та селищах Луганської та Донецької областей. За даними компанії «Вода Донбасу» бойові дії, що продовжуються, не дають можливості включити в роботу Новостожковський водопровідний вузол, тому на місто Торез подається 10% від добової потреби. Як і раніше Південно-донбасівський водопровід не працює через відсутність електропостачання насосної станції першого підйому, в результаті немає можливості подати воду на Велікоанадольськую і Червоноармійську фільтрувальні станції. Води немає у Волновасі, Вугледарі і поруч розташованих селищах, а також в Красноармійську. Донецька фільтрувальна станція не працює, тому немає води в Ясиноватій, Авдіївці, Красногорівці. Майже місяць без централізованого водопостачання та водовідведення залишається місто Луганськ. Зруйновано котельні місцевих теплокомуненерго, зірвано підготовку до опалювального сезону. Відновлення систем водопостачання та теплопостачання на Донбасі тільки за рахунок державного бюджету є неможливим, тому вже зараз необхідно розуміти, що без залучення інвестицій ззовні відновлення життезбезпечення на Донбасі є неможливим, тому владі варто максимально спростити процедуру передачі об’єктів водо- та теплопостачання в концесію або в оренду та звільнити від оподаткування концесійні підприємства.
Однак, розуміння владою такої необхідності спрощення отримання комунального підприємства в концесію поки що не відбулося. Навпаки, вважаючи, що довіра суспільства до концесіонерів в Україні підірвана, народним депутатом Кальцевим С.Ф. 12 серпня було зареєстровано законопроект № 4483а, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (щодо якості послуг та ефективності використання об'єктів оренди та концесії) та покласти на концесіонера додаткові зобов’язання, доповнивши істотні умови концесійного договору наступними розділами:
- Порядок визначення якості та вимірювання об’ємів відповідних комунальних послуг;
- Порядок фіксації неналежної якості відповідних комунальних послуг,
- Мінімальний розмір щорічного зниження витрат енергоресурсів (у натуральних одиницях) на одиницю виробленої продукції (послуг);
- Мінімальний розмір щорічного зниження втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії (у натуральних одиницях) на одиницю продукції (послуг).
Читайте також: Тисячі донеччан без газу
Оціннючи запропоновані народним депутатом зміни директор ТОВ «Білоцерківвода» Ольга Бабій піддає сумніву їх доцільність та ефективність в сучасних умовах. «Окрім мінімального розміру щорічного зниження енерговитрат, інші зміні, що пропонуються нардепом Кальцевим С.Ф. є абсолютно недієздатними та не дадуть ніяких позитивних зрушень для контролю роботи концесіонера, адже не містять в собі конкретних механізмів реалізації функції контролю, - вважає Ольга Бабій. Більшість питань з контролю якості питної води врегульовано іншими нормативними актами, стандартами та ДСанПін 2.2.4-171-10. Навіщо винаходити велосипед народним обранцям – незрозуміло».
Отже, уряду потрібно наважитися та виробити чіткий, збалансований і креативний план з відновлення Донбасу, максимально спростити доступ приватного капіталу до проектів відновлення інфраструктури, яка зруйнована військовими діями, запропонувати максимально сприятливі умови оподаткування спільним інвестиційним підприємствам, бо інакше ми ризикуємо після завершення антитерористичної операції зберегти територію, але вона просто буде зоною відчуження, пустелею. Сподіваюся, що наш уряд замислюється про це.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
