SOS: Атакує сміття!

Україна займає перше місце в світі за кількістю побутового сміття на душу населення. Під полігони твердих побутових відходів (ТПВ) зайнято понад 160 тис. га земель.

Крім того, щорічно в країні виникає приблизно 12 тис. незаконних звалищ, адже більшість полігонів уже вичерпали свій ресурс. Найбільша площа полігонів у Донецькій (330 га), Одеській (195 га), Запорізькій (153 га), Дніпропетровській (140 га) і Луганській (129 га) областях. Щороку в країні накопичується близько 50 млн куб. м побутового сміття, яке вже вкрило до 1,5% державної території.
 
У вересня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна буквально захаращена звалищами відходів. Як висновок - країні вкрай необхідні сміттєпереробні заводи. «Це не те завдання, від якого можна відмахнутися. Такі потужності будуть будуватися і в Києві, і в інших місцях», - зазначив прем'єр.

Традиційні технології утилізації ТПВ - це спалювання і ферментація. В Україні в радянський час було побудовано чотири сміттєспалювальні заводи (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Севастополь), але працюють лише перші два. До того ж обладнання цих підприємств застаріло і не відповідає сучасним екологічним вимогам. На такому тлі ще до кризи виникли інвестиційні проекти сучасних переробних заводів, які б не просто перепалювали відходи для складування, а отримували б з них енергоносії або добрива. Так, в харчових ТПВ міститься 20-40% цінної вторсировини, в папері - 10-26%, у склі - до 9%, у текстилі - до 8%.

Читайте також: Сміття по-українськи 

З побутових відходів можна отримувати горючий газ, бензини, дизель, електричну і теплову енергію. При цьому деякі технології передбачають переробку без зовнішніх енергоносіїв, тобто на внутрішньому тепловому балансі. Зокрема, це високотемпературний піроліз - примусове розкладання без доступу кисню (не плутати зі спалюванням) з отриманням газоподібного палива. Воно майже вільне від активних домішок смол і кислот і тому відразу може бути використане для отримання електроенергії, для парових та водогрійних котлів, а також в комунально-побутовому господарстві для нагріву води і обігріву приміщень.

Інший приклад: органічні сполуки, які входять до складу сміття, випаровуються з утворенням синтез-газу (суміш водню і чадного газу), який придатний для отримання палива та різних хімічних сполук. Крім міських відходів, в цьому випадку годяться і сільськогосподарські, які можна обробляти дешевше, ніж на сучасних потужностях з виробництва біопалива.

В цілому в світі подібні технології застосовуються досить широко. Наприклад, у Швеції переробляється в корисні продукти більше 80% ТПВ, в Японії - 45%. Що стосується вітчизняного ринку, то тут в останні роки виникло відразу кілька профільних проектів. Один з найвідоміших - в Донецьку, де інвесторами є Biogasprom та Eco Energy (Швеція). Завод річною потужністю до 500 тис. тонн коштує від 230 млн євро, окупити витрати планується за рахунок отримання біогазу, теплової та електричної енергії. Інший приклад - підприємства в Рівненській та Львівській областях, які зацікавлена ​​будувати німецько-українська компанія «Укреко-Індастрі». Так, на Рівненщині потужність нового об'єкту складе 100 тис. тонн в рік. Консорціум «Проектно-будівельна компанія «Україна-Австрія» зацікавлений у спорудженні сміттєпереробного заводу в Коростені (Житомирська обл.).

Читайте також: В Україні розлилося «сміттєве море»


За словами аналітиків, на українському ринку сьогодні рентабельність сміттєпереробного бізнесу може становити 20-25% за рахунок постійного подорожчання енергоресурсів, а також попиту на більш дешеві з них. У Європі переробні підприємства окупаються приблизно за 5 років, в Україні цей період може скласти 5-7 років.

Однак вагому перешкоду представляють несприятливий інвестклімат і складності землевідведення. Для сміттєвого заводу потрібна земля промислового призначення, і потенційні інвестори нарікають, що більшість територій розпайовано, відноситься до земель сільгосппризначення або перебуває у власності місцевих властей. Тому отримати ділянку і додати йому промназначеніе досить складно. З цим вже стикнулися при будівництві заводу в Донецьку, де питання виділення землі викликав цілий скандал. Для довідки, під середній МПК потрібно близько 10 га території.

Можливо, розвиткові галузі допоможе об'єднання всіх профільних інвестпроектів в Національний проект «Чисте місто» під егідою Держагентства з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестицій). Глава відомства Владислав Каськів повідомляє, що за даним нацпроекту в найбільших містах країни буде побудовано близько 10 об'єктів з глибиною переробки побутових відходів не менше 50%. Об'єкти будуть будуватися на основі державно-приватного партнерства, вартість кожного - від 30 до 100 млн дол, розрахункова окупність - 10 років. «Чисте місто» буде реалізовуватися у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Сумах, Полтаві, Кіровограді, Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях.

 

Анастасія Люк
 
Коментарі (0)