Як правильно спілкуватися з виконавцем послуг
У споживача житлово-комунальних послуг є значний арсенал можливостей для реалізації своїх прав та інтересів.
По-перше, це обов'язковість укладення договору на надання тих чи інших послуг, у якому фіксуються права і обов'язки як споживача, так і виконавця послуг. Як правило, договір дуже вигідний споживачам, більше того - без оного можна, як правило, взагалі не платити комунальникам.
По-друге, це право споживача на складання актів-претензій за якістю послуг, на підставі яких виконавець зобов'язаний провести перерахунок за ненадані або надані в неповному обсязі послуги.
По-третє, це право споживача звертатися з інформаційним запитом і отримувати всю інформацію, яка стосується житлово-комунальних послуг. Більш того, за безпідставне ненадання інформації чиновниками законодавством передбачена кримінальна відповідальність.
По-четверте, це право звертатися, або точніше, скаржитися в різні інстанції - від вищої до Президента. При вмілому використанні скарг вони дають свої результати.
По-п'яте, це право відновлювати справедливість в «останньої» інстанції - звертатися з позовами і скаргами у судові органи.
Як укласти договір
До відносно недавнього часу в нашій країні ще діяла система надання та оплати житлово-комунальних послуг, яка трималася на різних нормативних актах без обов'язкового укладання договорів з мешканцями, тобто на усній домовленості.
Але з набранням чинності Цивільного Кодексу України (ЦКУ) та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ситуація кардинально змінилася. У статті 19 цього закону чітко зазначено, що «Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах». В тому ж законі частина 2 розділу VIII говорить: «Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність».
У частині 2 статті 11 ЦКУ говориться: «Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини».
Так що, якщо немає договору - немає ні самих зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг, ні юридичних підстав для стягнення цих зобов'язань, наприклад, через суд.
Читайте також: ЖКГ: товар чи послуга?
Розробляти проект договору на підставі типових договорів, а також ініціювати його укладення із споживачем повинен сам виконавець житлово-комунальних послуг.
На сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України затверджені типові договори по всіх видах житлово-комунальних послуг, однак у практику, як правило, увійшли тільки договори з газо- та електропостачання, а також по утриманню будинку та прибудинкової території.
При укладенні договору пам'ятайте, що:
- договір, як і всі додатки до нього (в тому числі і ціна договору), що вступають в силу з моменту підписання, а не «заднім числом», якщо сторони самі не вирішать дати своїй угоді зворотну силу;
- незважаючи на згадування пені у типових договорах, Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" тимчасово забороняє нараховувати і стягувати її з громадян (правда, це не стосується платежів, які здійснюються згідно договору про реструктуризацію заборгованості);
- строк позовної давності за Цивільним кодексом становить 3 роки, якщо інше не визначено договором, тому Ви маєте повне право відмовитися від можливих пропозицій виконавця послуг встановити у договорі строк позовної давності не більше 3-х років;
- будь-яка зміна умов договору, в тому числі і тарифів на послуги, яка дійсна і законна лише при письмовому внесенні змін у договір у вигляді додаткової угоди, завіреної підписами обох сторін.
Крім того, у разі зникнення потреби в отриманні послуги Ви маєте право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Читайте також: Як вирішувати комунальні проблеми?
Коли Ви отримаєте пропозицію про укладення договору від комунальної служби, знайте, що Ви маєте один місяць для її вивчення та узгодження. Крім того, Ви самі можете звернутися до комунальників і вимагати укласти з Вами договір.
Якщо ж запропонований договір Вас чимось не влаштовує, то Ви можете надіслати комунальній службі свої доповнення і зміни до нього.
Наприклад, Ви можете вимагати доповнити типовий договір наступними пунктами:
- про періодичність та строки виконання робіт, кількісні та якісні показники, відхилення показників, допустимих параметрів відхилення показників, а також про розміри зменшення оплати в разі відхилення від них;
- про конкретний механізм фіксації ненадання послуг або надання їх в неповному обсязі та ін., в тому числі і про термін явки представника виконавця послуг за викликом споживача для складання та підписання акта-претензії споживача;
- про конкретний механізм перерахунку розміру оплати у разі ненадання послуг або надання їх в неповному обсязі.
Якщо Ваші пропозиції відповідають чинному законодавству, то комунальна служба зобов'язана їх підписати. Але якщо виконавець житлово-комунальних послуг не згоден з Вашими обґрунтованими пропозиціями, то договір не може бути укладений, і весь процес починається спочатку і триває до остаточного знаходження компромісного рішення.
Якщо через 30 днів Ви не повернули виконавцю послуги підписаний Вами договір або ж у межах цього строку немотивовано відмовилися від підписання договору, то житлово-експлуатаційна або комунальна організація може подати на Вас позов у суд «про спонукання до укладення Договору».
Отже договір необхідний споживачу для того, щоб знати і контролювати обсяги та якість послуг, і відповідно регулювати їх оплату. По великому рахунку, договір для споживача - це основна гарантія дотримання його прав та інтересів в отриманні житлово-комунальних послуг.
Як скласти акт-претензію
Згідно ст. 18 Закону «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види і показники порушень.
Представник виконавця зобов'язаний прийти на виклик не пізніше терміну, визначеного в договорі, зазвичай він становить 2 робочих дня. Якщо ж представник виконавця проігнорує таке «запрошення», то Ви можете самостійно скласти акт-претензію, підписавши його у не менше двох споживачів.
На підставі даних акта Ви складаєте заява про усунення недоліків у наданні послуги, перерахунку або відшкодування заподіяної шкоди, і направляєте свій лист разом з актом (або його копію) у відповідну організацію.
Результатом розгляду акта повинен бути, як правило, перерахунок суми платежів з дати його складання. Якщо виконавець послуги не задовольнить Ваших вимог, то з актами Ви виграєте будь-який суд.
Важливість використання споживачем такого потужного інструменту, як акт-претензія, важко переоцінити - багато споживачі змушені були оплачувати, в тому числі і в судовому порядку величезні суми за неотримані послуги лише з-за того, що вони вчасно не становили відповідних документів.
Як отримати інформацію
Крім Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який зобов'язує обслуговуючі організації надавати Вам всю необхідну інформацію про послуги, є ще базовий документ про інформацію - Закон України «Про інформацію», який регламентує в цілому інформаційні відносини і поширюється на всі суб'єкти і сфери життя.
У відповідності з цим законом громадяни України мають право на інформацію шляхом вільного отримання останньої для реалізації своїх законних прав та інтересів.
Інформація, у свою чергу, підрозділяється на відкриту і з обмеженим доступом. Як правило, інформація, пов'язана з наданням житлово-комунальних послуг, належить до відкритої. Обмеження права на одержання відкритої інформації заборонено законом.
Таким чином, будь-який споживач житлово-комунальних послуг може звернутися в будь-яку організацію, що надає послуги або до органу влади із запитом про необхідну йому інформацію, наприклад, про технічний стан будинку, про ремонти, які в ньому проводяться.
За матеріалами prostopravo.com.ua
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
