Новини ЖКГ
Новини ЖКГ
Публікації
Публікації
Інтерв`ю
Інтерв`ю
Коментарі
Коментарі
Опитування
Опитування
Рада експертів ЖКГ
Рада експертів ЖКГ
Круглий стіл
Круглий стіл
ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
.jpg)
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
.png)
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
.png)
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
.png)
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
.png)
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
.png)
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Споживачі ЖКГ під загрозою розголошеня
23 Липня 2013 p. 08:40
Беззаперечним є той факт, що сучасне законодавство України в сфері регулювання житлово-комунальних правовідносин має значну кількість прогалин та суперечностей, що в багатьох випадках ускладнює, а інколи робить неможливим застосування тієї чи іншої норми.
Новини по темі
28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року
«Несерйозні» підсумки 2021 року
20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Усунення правових недоліків на законодавчому рівні – процес досить складний та тривалий, а тому, навіть за великого бажання, законодавець просто неспроможний вчасно усувати прогалини та забезпечувати відповідність між станом суспільства та правовою системою.
У країнах з високим рівнем правової культури, як США, Велика Британія, Німеччина, у таких випадках саме судова влада покликана захищати права та законні інтереси осіб та позбавлена права відмовити в здійсненні правосуддя з мотивів відсутності чи неповноти законодавства.
В Україні ж правова культура суспільства та похідних від нього правоохоронних та судових органів поки ще дуже низька, і явно не відповідає сучасним вимогам. Справа не лише в глибокій криміналізації суспільства та тотальній корумпованості державного апарату, але ще й у тому, що процесуальним законодавством українським суддям дозволено приймати рішення за своїм внутрішнім переконанням. І це — одна з головних причин того, що юридичні норми, ефективні в цивілізованих країнах, зокрема, про захист персональних даних, виявляються неефективними у нас.
Про борги – без таємниць
Яскравим прикладом такого «викривленого правосуддя» стало прийняття 31 жовтня 2012 року Новокаховським міським судом Херсонської області рішення по справі №2117/5539/12 за позовом гр. С. до комунального підприємства «Міський водоканал», третя особа - редакція газети «Нова Каховка», про захист честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування позовних вимог гр. С. посилався на те, що 5 вересня минулого року в газеті «Нова Каховка» в рубриці «Доска позора» зазначено, що за адресою його місця проживання існує заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 575,14 грн.
Оскільки зазначена інформація не відповідає дійсності, та ображає його честь, гідність та ділову репутацію, позивач просив суд зобов'язати відповідача її спростувати, оприлюднивши в цій же рубриці відомостей про те, що за його адресою заборгованості по платежам за водопостачання та водовідведення не існувало, та принести свої вибачення.
Однак, суд не знайшов підстав для задоволення вимог гр. С. та відмовив йому в задоволенні позову. Своє рішення суд обґрунтував тим, що метою опублікування в друкованому виданні інформації про наявність заборгованості у споживачів послуг з водопостачання та водовідведення не є приниженням їхньої честі, гідності чи ділової репутації. А, навпаки, це було зроблено для доведення до широкого кола людей необхідності своєчасно розраховуватись за послуги з водопостачання та водовідведення для безперебійного функціонування КП «Міський водоканал».
Читайте також: Квартплата по-українськи: Чому електрику у під’їздах рахують квадратними метрами, а не кіловатами?
Така правова позиція суду першої інстанції була також підтримана і колегією судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області, яка своєю ухвалою від 19 лютого 2013 року по справі № 22-ц/791/545/2013р. відхилила апеляційну скаргу гр. С., та залишила в силі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області.
Сумнівні судові дії
Такий судовий інцидент з точку зору правил застосування норм матеріального права є досить неоднозначним та суперечливим, адже відповідно до п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду №5-рп від 30 жовтня 1997 року (справа К.Г. Устименка) до конфіденційної інформації про особу, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані (за ст.6 Закону «Про захист персональних даних» до таких, перш за все, відносяться підписані фізичною особою документи та відомості, які особа надає про себе).
Довідка:
Справа К.Г. Устименка стала прецедентом у судовій системі України. А саме, на основі подання народних депутатів у 1997 році було відкрито конституційне впровадження постановою колегії суддів КСУ. Приводом для розгляду справи було порушення конституційних прав громадянина України Констянтина Устименко та неоднозначне трактування норм законів «Про інформацію» та «Про прокуратуру».
Справа полягала у тому, що у 1988-1990 роках по клопотанню Дніпропетровського залізничного технікуму пан Устименко стояв на консультативному психіатричному обліку міського психіатричного диспансера. Пан Устименко заявив, що розголошення цієї інформації адміністрацією лікарні суттєво обмежувало його можливості працевлаштування та нанесло йому чималий матеріальні та моральні збитки. Ця справа, яка отримала назву «Справа Устименко» сім років розглядалася у судах різних інстанцій, але у зв’язку з неузгодженістю у законодавстві, остаточного рішення не було. Колегія суддів КСУ підтвердила, що розголошення такої інформації є порушенням конституційних прав громадянина.
Розголошення інформації про особу є порушенням не тільки законодавства України, але й міжнародних норм, зокрема ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка проголошує, що кожен має право на повагу до свого приватного життя.
Оскільки під майном Цивільним Кодексом розуміється не тільки речі, а й майнові права та обов’язки, то інформація про наявну заборгованість споживача житлово-комунальних послуг, яке є майновим зобов’язанням, є інформацією про майновий стан фізичної особи. Відтак, інформація про наявну заборгованість споживача – фізичної особи за житлово-комунальні послуги згідно рішення Конституційного Суду відноситься до конфіденційної інформації та не мала би розголошуватися комунальним підприємством іншим особам, тим більше в такий публічний спосіб, як друк у засобі масової інформації.
Читайте також: Українські суди зрізають тарифи ЖКГ
Однак, Новокаховський міський суд та апеляційний суд Херсонської області, керуючись внутрішнім переконанням, чомусь не зважив ні на рішення Конституційного Суду, ні на норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка має вищу юридичну силу за всі закони та кодекси України як акт міжнародного законодавства.
Вибіркове правосуддя
Цікаво, що керуючись тим же рішенням Конституційного Суду №5-рп Окружний адміністративний суд Києва відмовив гр. А. у задоволенні її позовних вимог до Апарату Верховної Ради щодо зобов’язання надати список депутатів, які отримали квартири за державний рахунок.
У постанові від 21 травня 2012 року по справі № 2а-5445/12/2670 суд зазначив, що «інформація про те, хто з народних депутатів отримав квартири за державні кошти, є інформацією про майновий стан, а відтак є конфіденційною, тому публічному розголошенню не підлягає».
Київський апеляційний адміністративний суд 19 травня поточного року, керуючись знову ж таки вищезгаданим рішенням Конституційного Суду, своєю ухвалою по справі № 2а-5445/12/2670 відхилив апеляційну скаргу гр. А. та залишив у силі постанову Окружного адміністративного суду Києва від 21 травня минулого року.
Виходить, що звичайного українця за борг у 500 гривень за житлово-комунальні послуги можна на законних підставах цькувати та писати про нього в газеті на «Дошці ганьби» (що само по собі вже принижує честь та гідність), адже інформація про заборгованість за спожиті комунальні послуги не є конфіденційною інформацією. А от народному депутату Верховної Ради, який обходиться тим же українцям у 800 тисяч гривень на рік без урахування пільг і на захисті якого стоїть судова система, не можна вказати на те, що принаймні соромно отримувати ще й квартиру в столиці України за державний кошт.
Особливо, у той час, коли за даними Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, 24% населення не дотягує до загальнодержавних середніх стандартів життя, а 16% - взагалі живе за межею бідності. Бо народний депутат має право на конфіденційну таємницю та приватне життя, а пересічний громадянин – ні.
Такий сумний висновок випливає із вищенаведених судових рішень. Але, чомусь такий висновок не бентежить можновладців. Він бентежить тільки тих українців, які страждають від несправедливих та незрозумілих рішень українських судів, тим більше, що у будь-якій цивілізованій країні всього один цивілізований спосіб вирішення спорів – це суд. Проте, це поки що не про Україну...
Коментарі (3)
Sergiy
23 Липня 2013 p. 09:50
Здається акценти розставлені помилково. Більша частина боржників мала на увазі розголошення його боргу.Оскільки законодавство якраз не суперечливе - виконувати його особливо на місцях тимчасові мери не збираються. Все з метою політичної доцільності. А влада,керівники підприємств постачальників енергоносіїв та води,виконавці комунальних послуг ,суди мали б спонукати вертікаль ,,виробник енергоносіїв -виконавець послуг-споживач послуг комунальних,,укласти договори відповідно до чинного законодавства та забезпечити виконання їх умов.
Андрій Осадчий
23 Липня 2013 p. 15:58
Шановний Sergiy, можливо Вам іще раз потрбіно перечитати публікацію і Ви зрозумієте, що акцент автором робиться на тому, що суди з радянських часів успадкували право приймати рішення за внутршінім переконанням, тобто як їм заманеться. Щоб такого не було, потрібно переходити до прецедентного права як в США. Ось і все. Причому тут політична доцільність і вериткаль виробник-виконавець-споживач????
Sergiy
23 Липня 2013 p. 16:25
Та я про ганьбу. Мабуть судам цім простіше займатися. До автора ніяких претензій.Удачі!
Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті