Новини по темі

29 Лютого 2016 p. 10:25
Як вирішувати комунальні проблеми?  

22 Лютого 2016 p. 09:55
Як вирішувати комунальні проблеми?  

15 Лютого 2016 p. 08:55
Як вирішувати комунальні проблеми?  

У сфері житлово-комунального господарства немає ні вихідного, ні прохідного – це надскладна система, яка дає можливість компаративіського повернення у вчорашній день і впорядковує не лише наше сьогодення, але й прийдешнє, тому досить важливо не загубитися у таких, здавалося б на перший погляд, простих побутових речах. Не знаєте, як бути, до кого звернутися? «У.К.» продовжує освітлювати ваш шлях житлово-комунальними просторами.

На запитання відповідає експерт «У.К.», юрист Андрій Осадчий. 

Питання 1:

«Харківводоканал» виключив з типового договору Постанови КМУ №630 від 2005 року п.10 абзацу 16 «повірка приладів обліку виконавцем послуг». Чи правомірно це?

Відповідь експерта:

З приводу повірки лічильників Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, 16.11.2012 року надала роз’яснення щодо періодичної повірки засобів обліку. Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, – власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду) на періодичну повірку цих засобів та оплата за роботу, пов’язану з повіркою, установлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємства і організацій, які надають послуги з водопостачання.

При цьому статтею 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 21 Закону встановлено, що до державного метрологічного контролю належить, зокрема повірка засобів вимірювальної техніки. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» витрати з періодичної повірки обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, не включаються до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.05.2005 №.76 визначено, що точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є:

- для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь;

- для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі. Ураховуючи викладене, діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення закінчується на межі балансової належності мереж виробника та споживача. Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат підприємства, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи - споживача. У той же час, підприємство-ліцензіат може працювати в багатоквартирному будинку якщо укладено відповідний договір (у т.ч. на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, демонтаж, повірку, ремонт, монтаж після повірки квартирних лічильників питної або гарячої води, зняття показань з квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збір платежів безпосередньо від абонентів через банківські установи тощо), у ньому має бути зазначено вартість, джерело відшкодування відповідних витрат, порядок контролю за виконанням робіт та здійсненням розрахунків.

Питання 2:

Після смерті члена ЖБК ніхто не подав претензії на його спадщину (квартиру). Чи має право ЖБК стати власником цієї квартири і має тут значення факт її приватизації?

Відповідь експерта:

Якщо пай за кооперативну квартиру повністю виплачений, то квартира може розглядатися як спадкове майно. Тобто, якщо член ЖБК виплатив пайові внески та отримав право власності на квартиру, то таке житло стає спадковим після його смерті. Але, якщо претензії на спадщину ніхто не пред’являв, муніципалітет визнає таку спадщину відумерлою та прийняти таку квартиру на баланс міста. Після цього, це житло стає комунальним майном. Муніципалітет розпоряджається цією власністю, у тому числі, може продати її тому ж ЖБК. Якщо пай за кооперативну квартиру не виплачений за життя члена ЖБК, то до спадкового майна відносяться тільки гроші (пайові внески), які переходять у спадщину ЖБК.

Питання 3:

Як платити за водовідведення, якщо в квартирі стоїть лічильник холодної води: згідно з показниками лічильника або так, як розподіляє водоканал - за нормами споживання на людину?

Відповідь експерта:

Згідно п. 20 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо), або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Питання 4:

У нас кооперативний будинок: всі мешканці власники. Водоканал вимагає встановити загальнобудинковий прилад обліку і відмовляється укладати договори на надання послуг з кожним власником житла, хоча в кожній квартирі встановлено прилад обліку води. Чи правомірні дії водоканалу?

Відповідь експерта:

Справа в тому, що такі вимоги до діяльності ліцензіатів з водопостачання, тобто, водопостачальні підприємства, висуває галузевий регулятор – Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Діяльність у багатоквартирному будинку – неліцензований вид діяльності, тому витрати на її здійснення не можуть бути включені до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є єдиним джерелом покриття витрат підприємства, то в нього відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи - споживача.

У той же час, підприємство-ліцензіат може працювати в багатоквартирному будинку, якщо укладено відповідний договір (у т.ч. на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, демонтаж, повірку, ремонт, монтаж після повірки квартирних лічильників питної або гарячої води, зняття показань з квартирних лічильників, ведення особових рахунків по квартирах, збір платежів безпосередньо від абонентів через банківські установи тощо), у ньому має бути зазначено вартість, джерело відшкодування відповідних витрат, порядок контролю за виконанням робіт та здійсненням розрахунків. 

Від редакції: