Світові ігри у сміття

Проблематичність промислової переробки ТПВ полягає у складності їх морфологічного складу. До теперішнього часу не існує єдиної думки щодо того, яка з технологій переробки ТПВ є найбільш раціональною. Так, істотний розвиток у світі отримала технологія роздільного збору ресурсоцінних фракцій ТПВ: скла, макулатури, полімерних та металевих пляшок і банок, харчових відходів. Розсортовані відходи з контейнерів легко піддаються переробці.

 

Досить поширеним способом знешкодження відходів в усьому світі є сміттєспалювання. Цей спосіб широко використовується в країнах з помірним кліматом і невеликою кількістю вітряних днів у році, до яких можна віднести й Україну. У багатьох європейських країнах термічне знешкодження - один з основних способів утилізації відходів, так як закони забороняють вивіз на полігони відходів із вмістом органічних речовин більше 5%. Саме тому в останні роки в країнах ЄС, США та Японії простежується загальна тенденція до розширення будівництва нових і реконструкції існуючих сміттєспалювальних заводів з виробленням теплової та (або) електричної енергії, тобто електростанцій на альтернативному паливі - ТПВ. Однак якщо ці заводи не оснащені потужною системою газоочистки, то відбувається серйозне забруднення атмосфери.

 

Заслуговує на увагу і такий спосіб переробки ТПВ, як піроліз - термічний метод розкладання відходів при нестачі або відсутності кисню, в ході якого складні речовини розщеплюються на більш прості з утворенням трьох видів продуктів: газу, смоли і твердих вуглецевовмісних сполук (пірокарбону).

 

Відходи та біомаса, яка у них міститься, слід вважати пріоритетним поновлюваним джерелом енергії. Тому поряд зі спалюванням сміття актуальним став метод знешкодження побутового сміття шляхом біологічної переробки з отриманням компосту та біопалива.

 

Читайте також: Україна втрачає мільярди на утилізації ТПВ

 

У нашій країні згідно з різними джерелами найдешевшим і найбільш поширеним залишається спосіб ліквідації відходів шляхом їх поховання на полігонах. Однак переважна більшість звалищ і полігонів, як правило, не відповідають природоохоронним вимогам, що призводить до незворотних процесів локального екологічного забруднення. При цьому на полігонах щорічно безповоротно втрачається 9 млн т макулатури, 1,5 млн т чорних та кольорових металів, 2 млн т полімерних матеріалів, 20 млн т харчових відходів, 0,5 млн т скла. Крім того, полігони займають значні території земельних ресурсів, загальна площа яких становить близько 6 тис. га. Багато звалища вже заповнені або близькі до заповнення, а будівництво нових пов'язане з певними труднощами, особливо у великих містах та поблизу водойм.

 

У Європі на відміну від нашої країни, за даними Eurostat, було перероблено 35% побутових відходів, з яких отримано вторинну сировину або компост. Безумовно, кількість побутових відходів, що використовуються в якості вторинних матеріальних ресурсів, екологічно і економічно доцільно збільшувати.

 

Якщо проаналізувати статистичні дані Еurostat, то найбільш високі показники екологічно та економічно спрямованої переробки ТПВ мають розвинені країни ЄС.

 

Лідером з переробки побутових відходів виступає Німеччина - 48%, та спалює 34%. Найбільше відходів спалюється у Швеції та Швейцарії - 49%. При цьому в енергетичних цілях серед європейських країн найменші показники спостерігаються у Данії - 5%, Бельгії та Люксембурзі - 3%. Число країн - членів ЄС, де термічній обробці піддається менше 1% відходів, становить близько десяти.

 

Якщо розглядати ситуацію з харчовими відходами, то можна відзначити, що в деяких зарубіжних країнах даний вид відходів сортується вже на стадії їх утворення. Так, наприклад, у США широко застосовуються подрібнювачі харчових відходів, обладнані в кухні під мийкою. Подрібнені таким чином відходи потрапляють у побутові стоки і одночасно з ними видаляються. У Німеччині поряд з подрібненням застосовують сита (відсіювання), які вловлюють відходи. Такими системами обладнані цілі житлові квартали. Вони мають свої біогазові установки (безпосередньо у будинках), які переробляють накопичені відходи в біогаз, за допомогою якого підігрівається вода та виробляється електроенергія. Будинки та житлові квартали стають у певній мірі автономними, забезпечуючи себе енергією.

Наприкінці 2001 року у Німеччині працював 61 завод зі спалювання ТПВ загальною продуктивністю близько 14 млн т/рік. В даний час побудовані або перебувають у стадії будівництва ще 12 нових заводів. Всі відходи переробляються з вилученням енергії, теплової та/або електричної.

 

Читайте також: Європейське ставлення до сміття

 

Сміттєспалювальні заводи використовують 72% усієї вироблюваної енергії для генерації тепла і близько 28% - для отримання електроенергії. Електроенергія, що отримується при спалюванні відходів  становить приблизно 0,6% всієї електроенергії, що виробляється у Німеччині.

В даний час у Великобританії діє 25 сміттєспалювальних заводів, але планується побудувати ще 64 на території Англії, дев'ять - в Шотландії та один - в Уельсі. Однак екологічні організації закликають припинити будівництво даних заводів, мотивуючи це тим, що необхідно враховувати досвід інших зарубіжних країн, які вже зіткнулися з проблемою браку сміття для забезпечення сміттєпереробних заводів. Німеччина та Нідерланди, наприклад, знайшли вихід із ситуації, налагодивши імпорт відходів з інших країн Європи.

У столиці Китаю назріває кризова ситуація з переробкою сміття у зв'язку з швидкими темпами зростання кількості відходів: в даний час в Пекіні щодня утворюється 18 тис. т побутових та промислових відходів. Якщо цей показник буде збільшуватися, приростаючи щороку на 8%, то до 2015 року, кількість щорічно утворюваного у місті сміття складе 12 млн т. Тут зареєстровано 13 звалищ, два з яких вже закриті через переповнення. Решта будуть здатні переробляти і утилізувати міське сміття лише протягом чотирьох років. Іншими словами, якщо не будуть прийматися заходи по скороченню відходів і обладнуватися нові полігони, через 4 роки ніде буде зберігати сміття. Разом з тим для будівництва нового полігону потрібно 5-6 років, до того ж він повинен відповідати суворим екологічним вимогам. Полігон повинен розташовуватися не менше ніж за 500 м від житлових масивів, при цьому необхідно забезпечити захист вод підгрунтя, враховувати кліматичні особливості місцевості і напрямок вітру. Однак таких територій у столиці Китаю дуже мало. 

Проблема побутових відходів залишається актуальною і для Японії. Щорічно в країні утворюється 50,5 млн т ТПВ. Японці намагаються вирішувати цю проблему різними способами. В даний час переважна частина побутових відходів (до 75%) спалюється і лише приблизно 12% направляється на переробку. Органи місцевого самоврядування забезпечують сортування близько 2,57 млн т ТПВ на рік, споживчі організації - ще 2,14 млн т. Побутові відходи використовуються для виробництва екоцементу, який застосовується для виготовлення сполучних блоків або кубів, використовуваних у зміцненні морських берегів. Попит на такі вироби досягає сьогодні 6 млн т на рік. Однак через наявність у складі екоцементу хлористих сполук його не можна застосовувати в конструкціях із залізною арматурою.