Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Сировинними ресурсами для індустріальної енергетики, яка виробляє електричну і теплову енергію за допомогою машинних пристроїв, є нафта, газ, кам'яне вугілля, уран-235, гідроенергія річок, сонце і вітер.

Вартість всієї індустріальної енергії, одержуваної в світі у вигляді електрики, тепла і переміщення транспортних пристроїв дорівнює 3000 млрд дол. з них на виробництво їжі - 1600 млрд дол. (сільське господарство, харчова промисловість, готування їжі в домашніх господарствах), на оборону - 720 млрд дол. на туризм - 470 млрд дол. Крім забезпечення роботи промисловості, сільського господарства і транспорту, індустріальна енергія йде на роботу 1 млрд телевізорів, 0.7 млрд мобільних телефонів, 0,35 млрд комп'ютерів. Споживання енергії дуже нерівномірне у різних країнах та групах населення Землі. У період до 2030 року зростаючі світові потреби в енергії продовжують задовольнятися головним чином за рахунок нафти, газу і вугілля.

Найбільш істотно зросте попит на такі джерела енергії, як природний газ і вугілля. Попит на газ для вироблення електроенергії та інших потреб буде зростати у всіх регіонах світу, однак у кожному конкретному регіоні будуть використовуватися різні поєднання джерел газу і способів доставки.

Споживання первинних енергоресурсів у світі в період 2000-2030 рр. може зрости у середньому з 13,9 до 22,9 млрд т у. т. (1.64 рази). При цьому будуть поступово знижуватися щорічні темпи споживання з 1,8% наразі до 1,2% до кінця прогнозного періоду. Більш швидкими темпами буде зростати споживання ПЕР в країнах, що розвиваються, помірними - у промислово розвинених. У країнах з перехідною економікою показники середньорічних темпів приросту споживання ПЕР будуть займати середнє положення між зазначеними двома групами країн.

До 2030 року не відбудеться істотних змін в складі і структурі використання первинних енергоресурсів для виробництва електроенергії. Електроенергетика в основному буде базуватися на традиційних ресурсах (вугілля, газ, нафта, гідро- і атомна енергія), хоча й очікується деяке зростання використання інших (крім гідроенергії) відновлюваних джерел енергії - вітрової, сонячної, геотермальної, біомаси та ін. Структура споживання первинних енергоресурсів до 2030 року може бути наступною (%): вугілля - 42, природний газ - 22, поновлювані енергоресурси - 20, атомна енергія - 12, нафта - 4. У 2000 році частки цих енергоресурсів становили відповідно: 34, 19, 20, 19 і 8%.

Читайте також: Енергетичне майбутнє: мирний атом чи альтернатива?

Проблеми сучасної енергетики (теплоенергетики) країн Євросоюзу (на прикладі Німеччини) і інших країн. Загальна встановлена потужність електростанцій ФРН 110 ГВт. На частку ТЕС припадає - 66,7%, АЕС - 29,5%, ГЕС - 3,2% та альтернативних джерел енергії - 0,6% від загального виробітку електроенергії. Німеччина не має власних запасів нафти і газу. Таким чином, вугілля було головним джерелом енергоресурсів. Серед основних напрямків розвитку енергетики виділяються:

- підвищення охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів,

- зменшення вартості електричної енергії,

- захист інтересів національних виробників.

Слід зазначити, що уряд докладає величезні зусилля, щоб знизити частку ядерної енергетики і збільшити рівень нетрадиційної електроенергії. У 90-х роках Німеччина мала одну з найдорожчих в Європі електричну енергію, але в останні роки ціна зменшилася на 30 - 35%. Досить висока ціна на електроенергію - це наслідок багатьох спеціальних податків, наприклад, для підтримки вуглепрому.

Енергоринок Німеччині досить таки фрагментований і складає близько 900 учасників. Але останнім часом простежується тенденція збільшення корпорацій і компаній.

Сучасна енергетика Німеччини свідчить про те, що для офіційного Берліна в середньостроковій перспективі найбільш дієвим способом вирішення проблеми забезпечення енергетичної безпеки є продовження функціонування атомних станцій, а в довгостроковій політиці інтенсивний розвиток відновлюваних джерел енергії. У цьому зв'язку вивчення досвіду Німеччини, яка є одним з лідерів як в розвитку мирної ядерної енергетики, так і в сфері розробки альтернативних шляхів забезпечення країни енергетичними ресурсами. 28 вересня 2010 року урядом Німеччини була прийнята Енергетична стратегія до 2050 року.

Необхідно звернути увагу на те, що раніше в Німеччині були відсутні які-небудь державні концепції в енергетичній галузі. Підприємства, зайняті в цій сфері, самостійно вводили регулюючі заходи для розвитку тих чи інших галузей, держава зі свого боку створювала загальні рамкові умови такого розвитку.

Читайте також: Електроенергетика: шлях до свободи

Нова енергетична стратегія Німеччини, так само як і загальноєвропейська, передбачає радикальне зниження споживання традиційних первинних енергоносіїв і відповідне зменшення ступеня залежності від імпорту. Як відомо, залежність ФРН від зовнішніх енергоносіїв досить висока. Німеччина займає п'яте місце в світі за обсягами сумарного енергоспоживання і не володіє достатньою кількістю власних сировинних ресурсів. З урахуванням того, що в структурі німецької економіки традиційно домінуюче положення займають галузі промислового виробництва, проблема раціонального використання енергії завжди гостро стояла перед цією країною. 

В цілому економіка Німеччини в основному залежить від таких видів енергоносіїв, як уран, нафта, природний газ та кам'яне вугілля, на імпорт яких ФРН щорічно витрачає близько 30 млрд євро. З урахуванням наведених даних слід відмітити, що функціонування німецької енергетики у великій мірі залежить від стабільних поставок енергетичних ресурсів. У зв'язку з цим у новій енергетичній стратегії ФРН головним завданням є зниження обсягу вуглеводневих ресурсів та поетапний відмова від використання ввезених енергоносіїв. Реалізацію цієї амбітної задачі німецьке керівництво вважає можливим шляхом збільшення частки відновлюваних джерел енергії та грамотної політики енергозбереження. Німеччина відповідно до нової енергетичної стратегії прагне збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 2030 року до 50%, а до 2050 року до 60%.