ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГУкраїнців змушують розщедритися на ЖКГ

Українців змушують розщедритися на ЖКГ

В результаті удосконалення законодавства, що регулює надання житлово-комунальних послуг (ЖКП), українці ризикують опинитися біля «розбитого корита»: тарифи можуть підвищитися, а гарантій підвищення якості послуг - немає.
Законів, що фундаментально змінюють правила гри на житлово-комунальному ринку, Верховна Рада не приймала вже три роки. Останнім був закон № 2479-VI «Про держрегулювання у сфері комунальних послуг», прийнятий парламентом у червні 2010 року. На виконання його норм був створений галузевий регулятор - Нацкомпослуг, - а тарифи на централізоване водопостачання, водовідведення, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії знайшли нового «господаря».
 
У березні поточного року група нардепів фракції ВО «Батьківщина» на чолі з її лідером Арсенієм Яценюком зареєстрували законопроект № 2440 «Про ринок житлово-комунальних послуг». Документ орієнтований на радикальну зміну механізмів роботи у сфері надання житлово-комунальних послуг (ЖКП) жителям окремих будинків або комплексів будівель, в тому числі, послуг з управління будинками і утримання будинків та прибудинкових територій.

Низькі тарифи забороняються

Розробники нового документа позначили дев'ять цілей, на реалізацію яких він спрямований. Основними є розмежування функцій управління і держрегулювання на ринку ЖКГ, створення нових механізмів залучення бюджетних та позабюджетних коштів та забезпечення участі громадськості у діяльності Нацкомпослуг. Але, по суті, ключових нововведень проектом вноситься всього п'ять:
 
1. Передбачається, що комунальним багатоквартирним фондом, в якому не створені об'єднання співвласників або житлові кооперативи, будуть керувати професійні компанії, так звані, управдоми.
 
2. Усі повноваження з тарифного регулювання запропоновано передати Нацкомпослуг. Тобто, органи місцевого самоврядування будуть позбавлені повноважень з формування кінцевої вартості ЖКП, а облдержадміністрації не зможуть проводити моніторинг рівня платіжної дисципліни споживачів. Натомість, місцева влада отримає право призначати керівників житлового фонду.
 
3. Проектом заборонено встановлювати тарифи нижче економічно обгрунтованого рівня, тобто, які не покривають витрати на виробництво і постачання послуг. Втім, ця норма дублює вже діючий закон № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».
 
Читайте також: Реформа для проформи
 
4. Документом пропонується закріпити обов'язкові нарахування всіх сплачених за спожиті послуги коштів виключно на спецрахунки в уповноваженому банку.
 
5. Проектом вводиться обов'язкове страхування майна та відповідальності житлово-комунальних підприємств, а також запроваджується Фонд розвитку житлово-комунального господарства, наповнювати який в тому числі будуть самі ж мешканці квартир.
 
На думку авторів законопроекту, їх ініціатива дозволить вивести галузь ЖКГ із системної кризи і створити конкурентний ринок в сфері житлового обслуговування. У пояснювальній записці до документа, його розробники акцентують увагу на тому, що діюча наразі методика тарифоутворення дозволяє включати в тарифи неефективні витрати, тобто фактично «роздувати» ціни на ЖКП. При цьому, непрозорість платежів і велика кількість посередників (розрахункових центрів) сприяють тінізації розрахунків у сфері ЖКГ. Далекою від ідеалу вони вважають і сьогоднішню модель експлуатації об'єктів житлово-комунального сектора, успадковану від радянських ЖЕКів.

Пеня скасовується?

Однією з ключових норм законопроекту є відновлення мораторію на стягнення пені з громадян за невчасну оплату ЖКП - з 1 січня 2013 року, тобто, фактично, заднім числом. Це пояснюється тим, що в Україні далеко не всі мешканці квартир мають можливість платити вчасно. Станом на 1 травня 2013 року, за даними Держстату, розмір боргів по зарплаті в Україні становив 1,1 млрд грн. Як відомо, мораторій, що діяв з 1996 року, був скасований парламентом ще в 2011 році. Однак пеня не нараховується, оскільки її розмір не визначений законодавчо.
 
Заслуговує уваги і норма проекту про зміну порядку формування членів Нацкомпослуг. Зараз 7 членів Комісії, включаючи голову, призначаються Президентом. Проектом планується ввести восьмого представника. При цьому встановлюється квота з 4 місць для Асоціації міст України, а голову запропоновано обирати на першому засіданні.

Ненаукова фантастика

Враховуючи, що автори вважали за краще створити окремий законопроект правкам в існуюче законодавство, уникнути колізій не вдалося. У документі вживаються терміни «житлово-комунальні господарства» та «учасники ринку житлово-комунальних послуг», що не узгоджується з законом «Про житлово-комунальні послуги», в якому прописані більш прості терміни «виконавець» і «виробник». До «винайдення велосипеда» можна віднести і визначення в проекті таких понять, як «енергозбереження», «енергетичний аудит», які вже позначені законом «Про енергозбереження».
 
Деякі норми проекту № 2440 і зовсім безглузді. Зокрема, їм забороняється купувати відповідні послуги за межами ринку ЖКП. Проблема в тому, що чіткі межі цього ринку не визначені ні в одному нормативному документі.

 
Малоймовірною є реалізація прописаної норми про введення за рахунок держкоштів комерційного обліку у житловому фонді за півроку. За даними Мінрегіону, на 30 квітня, житлово-комунальний блок з держбюджету повинен був отримати на придбання та встановлення лічильників 795, 8 млн грн. Реально виділено 52,4 млн грн. При цьому фінансування на ці цілі не передбачено в держбюджеті 2013 року.
 
Фантастичними можна назвати й ініціативи з проведення інвентаризації мереж централізованого водо-, теплопостачання, оцінки їх технічного стану та передачі безгоспних мереж у комунальну власність всього за календарний квартал. Ну, а за відсутності розвиненого ринку керуючих житлових компаній, забезпечити кожну багатоповерхівку кербудом зовсім нереально.
 
Фахівці з Головного науково-експертного управління Верховної Ради, крім іншого, звернули увагу на те, що проект заявлений як розвиваючий конкурентне середовище на ринку ЖКП. Проте ніяких конкурентних підстав у сфері ЖКГ він не встановлює, а лише регламентує окремі напрямки діяльності.
 
До кінця нинішньої парламентської сесії залишилося ще 1,5 місяця. Теоретично, законопроект, запропонований опозицією, має всі шанси до розгляду, але навряд чи буде схвалений парламентом. Але, якщо документ буде прийнятий, українцям варто готуватися до підвищення вартості послуг ЖКГ. Введення обов'язкового страхування в житлово-комунальній сфері загрожує підвищенням зростання витрат підприємств, що надають послуги населенню. Відповідно, збільшиться тариф. Аналогічна ситуація з Фондом розвитку ЖКГ. У проекті прямо пропонується наповнювати його не тільки за рахунок бюджетних та позабюджетних надходжень, а й за рахунок мешканців квартир.
 
Хоча у законопроекту є шанси на прийняття після доопрацювання. За оцінкою парламентських експертів, пропозиції щодо удосконалення розрахунків у сфері ЖКП заслуговують уваги, оскільки сьогодні схожі моделі розрахунків за спожиті послуги застосовуються в сферах газо-і електропостачання.
 
Коментарі (0)