ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Управління будинком – послуга чи обов’язок?
Українців хочуть зобов'язати виплачувати борги померлих родичів
З 1 квітня завезти гуманітарну допомогу буде можливо лише з використанням онлайн-системи
Тепер платники податків можуть взаємодіяти з ДПС у режимі відеоконференції
Останнім часом передача об'єктів житлового фонду в управління (аж до житлофонду цілих міст) набуває актуального характеру. Місцева влада обгрунтовують це тим, що така форма організації надання та контролю якості житлово-комунальних послуг більш досконала в порівнянні з нині чинною. Суть самої схеми полягає в тому, що управляюча компанія бере в управління житлові будинки та укладає договори з мешканцями на надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій. А безпосередньо послуги надаються підрядниками, в ролі яких часто виступають колишні ЖЕКи, що дуже нагадує звичайне посередництво.
Головне, що викликає розбіжність у думках з приводу оформлення договірних відносин керуючих компаній та органів місцевого самоврядування, це предмет договору, а саме: або це послуга з управління будинками, або це управління будинками.
Саме в цьому розходженні криється необхідність або відсутність такої в нотаріальному завіренні та державної реєстрації договору. Зокрема, Цивільним кодексом встановлено, що договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Але виконання зазначених вимог передбачає чималі матеріальні витрати, а також надання документів, в тому числі, що підтверджують право власності замовника управління на передачі в управління будинку.
Читайте також: Житлово-комунальні війни
Тому на ділі керуючі компанії договір з міською владою нотаріально не засвідчують і не здійснюють його державну реєстрацію, що викликає дискусії. Головна теза управителів: «Ми не управляємо майном, а надаємо послугу з управління майном». Дійсно, законодавство містить таке поняття, як послуга з управління нерухомістю. Так згідно ст. 13 закону «Про житлово-комунальні послуги», з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) є одним з різновидів житлово-комунальних послуг. Однак дане визначення жодною мірою не говорить про те, що така послуга не повинна надаватися в порядку і на підставах, встановлених главою 70 Цивільного Кодексу, тобто нормами, що регулюють питання управління майном.
Послуга з управління будинком - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належного їм майна, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах. Управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення функціонування будинку і прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців в отриманні житлокомпослуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Читайте також: Житловий Кодекс лишили честі
Договір на надання послуги з управління будинками (укладається між власником та управителем) тотожний договором на управління нерухомим майном. Іншими словами, це один і той же договір, що має дещо різні найменування, але при цьому предмет і умови в них ідентичні. Зрештою, якщо й розрізняти «надання послуги з управління будинком» і «управління будинком», то така різниця може бути доречно лише з оглядкою на те, хто є сторонами відповідного договору.
Зокрема, якщо сторони договору фізична особа - власник квартири і управитель, то в такому правовідношенні можна говорити про послугу з управління, знову ж таки, має суто житлово-комунальний характер, оскільки якщо йдеться про управління багатоквартирним будинком, то власник однієї з його квартир не вправі укласти договір на управління всім будинком. І в такому випадку все, що отримує такий власник від управителя, це житлово-комунальні послуги.