Надання комунальних послуг житлово-експлуатаційними конторами (ЖЕК) має здійснюватися на підставі договору. Типовий договір з основними положеннями був затверджений постановою Кабінету Міністрів N529 в травні 2009 року.
На підставі цього документа окремі ЖЕКи розробляють договори, які передбачають надання послуг з утримання будинків і будівель, а також обслуговування прибудинкової території. В типовому договорі передбачаються лише основні положення. Тому на ЖЕК покладається обов'язок самостійно надати договір, що містить, крім основних, додаткові положення. Вони повинні повною мірою врегулювати права та обов'язки сторін за договором.
Юристи рекомендують, перш ніж підписувати договір на надання комунальних послуг, необхідно уважно вивчити зміст. Адже положення договору можуть суперечити чинному законодавству та порушувати гарантовані права громадян.
Читайте також: Житловий Кодекс лишили честі
Деякі викладені в договорі положення суперечать, в першу чергу, основному закону, стверджують експерти. Так, право виконавця на несанкціонований доступ в квартиру прямо суперечить гарантованому праву громадян на недоторканність житла (ст. 30 Конституції).
Нагадаємо, пунктом 12 типового договору передбачено, що ЖЕК має право доступу, зокрема несанкціонованого, в квартиру для ліквідації аварії, усунення неполадок проведення технічного і профілактичного огляду. Передбачаючи таке положення в договорі, необхідно вказувати точний перелік випадків, в яких можуть здійснюватися подібні дії, порядок їх здійснення, компенсація збитків при їх здійсненні, попереджають юристи.
Адвокат юридичної компанії «Василь Кісіль і Партнери» Наталія Доценко-Білоус наголошує, що більш докладна процедура несанкціонованого доступу в квартиру аварійно-ремонтної бригади визначена статтею 17 Закону «Про житлово-комунальні послуги»: «Таким чином, можливість несанкціонованого доступу - проблема законодавства, а договір лише цитує його положення. Положення договору, що суперечать законодавству, є недійсними», - заявила вона.
Експерти також вважають неправомірним положення договору щодо обов'язку споживача проводити ремонт технічного обладнання і усунення несправностей за свій рахунок, а також право виконавця вимагати дотримуватися правил з утримання житлових будинків та прибудинкової території, експлуатації житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках. Такі вимоги знімають з ЖЕКа обов'язки, за які користувач, у свою чергу, зобов'язується платити.
Читайте також: Українці за свою власність не відповідають
Як обов'язкова умова в такому договорі повинен зазначатися повний перелік усіх наданих ЖЕКом послуг та їх вартість, порядок перерахунків розміру плати, тарифи, план ремонтних профілактичних і ремонтних робіт. Неналежні якість послуг, надання їх не в повному обсязі є підставою для перерахунку вартості комунальних послуг для споживача. Причини та порядок здійснення таких перерахунків, порядок зміни обсягів та визначення якості послуг так само доречно передбачити в договорі.
Крім того, в договорі обов'язково повинен бути прописаний детальний порядок вирішення спорів та відповідальність сторін. Наталія Доценко-Білоус наголошує, що мешканець може відмовитися від укладення договору з ЖЕКом, однак це може тільки ускладнити ситуацію. «Незалежно від укладених договорів, послуги з утримання будинку та прибудинкової території будуть надаватися. Однак відсутність договору позбавляє можливості захистити свої права у випадку неякісно наданих послуг», - підкреслює вона. Тому, одержавши проект договору, необхідно підписати його з одночасним складанням і підписанням протоколу розбіжності, в якому був би відображений відмова від дії деяких з пунктів договору.
Читайте також: Парадокси прибудинкової території
Крім того, ЖЕК також не може зобов'язати користувача підписати наданий їм варіант договору. Згідно зі ст. 638 Цивільного Кодексу, договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На думку юристів, істотними умовами договору є умови про предмет договору, визначені законом як істотні або необхідні для даного виду договору, а так само всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У разі, якщо споживач не згоден з умовами запропонованого договору, необхідно, відповідно до ст. 646 Цивільного Кодексу, направити відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, що є відмовою від одержаної пропозиції і водночас пропозицією стороні, яка зробила попередню пропозицію. У випадку, якщо не досягнута згода за всіма положеннями договору, і, в свою чергу, ЖЕК відмовляється приймати будь запропоновані умови, статей 649 Цивільного Кодексу передбачено право користувача звернутися до суду.
Часто споживачі послуг самі воліють «не зв'язуватися» з ЖЕКами і, в залежності від масштабів «лиха», або вирішують проблему самостійно, або живуть з нею і далі. Однак така пасивна позиція ще більше посилює існуючу ситуацію. Відстоювати свої права у відносинах з ЖЕКами не тільки можна, але й потрібно. Однак, не варто забувати, що мешканці, що пред'являють претензію, самі повинні виконувати умови договору про надання комунальних послуг, тобто своєчасно і в повному обсязі вносити передбачені таким договором комунальні платежі.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
