ГоловнаПублікаціїВодопостачанняВнутрішні комунікації шукають господаря

Внутрішні комунікації шукають господаря

Серед тисяч кілометрів комунікаційних мереж України окреме місце займають внутрішньобудинкові системи, які стають справжньою лінією розбрату між різними комунальними структурами та власниками житла.

Серед тисяч кілометрів комунікаційних мереж України окреме місце займають внутрішньобудинкові системи. До них закон відносить мережі, прилади та обладнання, засоби обліку і регулювання послуг, що знаходяться в межах будинку. Саме ці мережі, а точніше їх стан, нерідко призводить до безпідставних конфліктів між монополістами та споживачами. «Непоодинокі випадки, коли аналіз води перед подачею її до внутрішньобудинкових мереж засвідчує відповідність ДЕРжСанПіНу, у той же час показники води з крану відрізняються та не витримують вимог якості», - повідомляє ПАТ «АК«Київводоканал». Схожий приклад наводить «УК» й гендиректор ДКП «Луганськтеплокомуненерго» Олексій Русаков, за словами якого, значні втрати тепла через неізольовані  будинкові мережі призводять до погіршення теплових показників та зростання вартості послуг для споживачів. Отож, виникає цілком логічне питання, хто має відповідати за стан цих мереж, адже хто платить відомо - ці витрати включені у вартість тарифу з утримання будинків і споруд.

Точкою розподілу комунікацій (а отже й відповідальності) на зовнішні та внутрішні за чинним законодавством є: для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь; для водопроводу, газопроводу, тепломережі – вентиль або трійник біля будівлі. Якщо за утримання зовнішніх мереж несуть обов’язок постачальники послуг, такі як водоканал чи теплокомуненерго, то за внутрішньобудинкові комунікації відповідають інші суб’єкти. Ними є виконавці послуг, яких  визначає балансоутримувач будинку. В вітчизняних реаліях балансоутримувачем найчастіше і досі є комунальні підприємства – ЖЕКи. Адже за словами, першого заступника очільника Мінрегіону Олександра Аліпова, в Україні на сьогоднішній день лише близько 24% загальної площі житлових будинків управляються ОСББ.

Читайте також: Україну виведуть на чисту воду

Водночас, в країні існує й практика заключення прямих договорів між громадянами та монополістами. Кияни, наприклад, добре знають про досвід укладання таких договорів між комунальними підприємствами («Київенерго», «Київводоканал») та споживачами. І хоча Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» не передбачає можливості для підприємств, що виробляють воду (до яких належать водоканали) укладати прямі договори з мешканцями квартир, а лише з балансоутримувачами або власниками будинків, столичні комунальники знайшли юридичний вихід. Було створено ТОВ «Водоканал-сервіс», яке може виступати виконавцем послуг і, відповідно до чинного законодавства, має право на укладення прямих договорів із фізичними особами. Така практика дозволяє «відсікти» зайвих посередників (в особі тих самих ЖЕКів) та підвищити відповідальність перед кінцевим споживачем.

Голова Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Олександр Скубченко, слушно резюмує, що споживачів не цікавить, хто безпосередньо відповідає за цей ділянок труби, люди просто хочуть безперебійно отримувати якісні послуги. «Найкращий варіант, аби монополіст, що надає послугу,  обслуговував всі ці мережі до крану в квартирах споживачів, але це на сьогоднішній день в рамках чинного законодавства не завжди можливо, та й відповідних абонентських служб для обслуговування внутрішньобудинкових мереж монополісти не мають. А тому й не горять бажанням ставати виконавцем відповідних послуг, та приймати на обслуговування зношені мережі», - говорить пан Скубченко.    

Іншою проблемою є реальна вартість утримання самих будинкових мереж, які нерідко знаходяться в плачевному стані. «Питома вага витрат з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації в загальному тарифі у різних районах столиці становить від 13% до 30,6% (загалом по місту Києву – понад 25%). До цих витрат входить заробітна плата слюсарів-сантехніків, електрогазозварників, утримання власної аварійної служби, матеріальні витрати, обов’язкові платежі до бюджету та накладні витрати», - повідомляє ПАТ «АК«Київводоканал».

Читайте також: Тарифна гра українських комунальників

Про свої підрахунки говорить і голова  правління  асоціації ОСББ «Молодіжний» м. Кіровське Донецької області Неллі Дашковець, за словами якої, вартість обслуговування комунікацій одного під’їзду 9-поверхового будинку в місяць вартує 173 грн. «Ми повністю замінили всі комунікації, тому аварійність зведена практично до нуля. А ця сума – заробітна плата слюсаря. Через те, що люди не вміють правильно користуватися каналізацією, нам доводиться докладати чимало зусиль для підтримання її в належному стані», - розповіла «УК»  пані Дашковець. Отож, як бачимо, відповідальне господарювання та модернізація мереж суттєво впливають на зниження собівартість утримання внутрішніх систем.

Проблема внутрішньобудинкових  мереж особливо гостро стає при передачі будинку на баланс ОСББ, і проблема криється не лише в їх неналежному стані.  Існує ряд труднощів суто правового характеру.

Цивільним кодексом (ст. 369 та 382) та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (ст. 19), встановлена приналежність будинкових мереж на праві спільної сумісної власності за власниками приміщень у багатоквартирному житловому будинку. В рамках цього, в залежності від встановленого членами ОСББ режиму сплати за житлово-комунальні послуги визначається подальший правовий характер використання цих мереж. Зокрема, якщо власники жилих і нежилих приміщень уклали прямі договори з постачальниками, то відповідно до них, організації зобов'язуються надати послугу з надання «комунальних благ», - води, тепла, електрики, тощо до приміщення власника. Як наслідок, стають непевними юридичні підстави використання організаціями-постачальниками внутрішньобудинкових мереж, що задіяні в їх безпосередньому наданні, адже внутрішні мережі належать власникам квартир. В такому випадку виходом з ситуації може стати укладання договору сервітуту, відносно права користування чужим майном, правовий режим якого регулюється 32 главою Цивільного кодексу.

Читайте також: ОСББ взялися за закон

Якщо ж саме об’єднання власників  виконує функції колективного замовника (абонента) комунальних послуг, тобто, в разі укладання договору із виконавцями комунальних послуг, то відсутній сам факт використання ними внутрішніх мереж, оскільки, послуга надається таким чином, що межа розподілу знаходиться на вводі відповідних комунікацій до будинку, а не в квартиру. Відповідно, цими мережами користуються не виконавці, а споживачі. За таких умов потреби в укладенні договору сервітуту стає непотрібною. Порядок спільного використання співвласниками внутрішньобудинкових мереж визначається законодавством та внутрішніми правилами ОСББ.

Але і з укладанням таких договорів, все не так вже й просто. «На сьогоднішній день практично всі монополісти, за винятком енергетиків, пропонують нам укладати договори старих, мало не радянських зразків. В яких ОСББ виступає як споживач послуг, хоча насправді ми є посередником між постачальниками та споживачами», - констатує голова  правління асоціації ОСББ «Молодіжний» м. Кіровське Донецької області Неллі Дашковець. «Ми мали зустрічі з Миколою Азаровим, з Анатолієм Близнюком, та підіймали це надзвичайно важливе питання на рівні держави. Адже монополісти вже почали в судовому порядку примушувати ОСББ укладати ті договори, які хочуть вони. Такі договори не відображають реальної картини наших з ними взаємин, та є неприйнятними для нас», -  зазначила пані Дашковець.

Отож, утримання внутрішніх мереж продовжує лишатися лінією розбрату між різними комунальними структурами та власниками житла. Ця конфліктність посилюється й через відсутність окремих відрахувань в структурі тарифу на обслуговування різних видів комунікацій. Адже реальний «догляд» за кожною з мереж – водовідведення, теплопостачання, водопостачання, тощо, має свою технологічну специфіку, а отже і вартість.

 
Коментарі (0)