ЖКГ дорожче за гроші

Комунальники, втомившись чекати допомоги від держави, розпочали власний пошук коштів для фінансування проектів з реконструкції та модернізації. В цьому їм допомагають банки, які охоче надають кредити під коштовну заставу

Проблема модернізації та реконструкції галузі ЖКГ з кожним роком стає все актуальнішою. За інформацією Асоціації міст України, аварійними та застарілими є майже 38% водопровідних та 36% каналізаційних мереж, в яких втрачається 40% води. Реалізація проектів модернізації систем ЖКГ може обійтися в 700 млрд грн. Водночас державних коштів бракує, а приватний капітал не поспішає вкладатися в хронічно збиткову галузь. З огляду на це, комунальники все активніше шукають порятунку в кредитах від комерційних  банків.

Пошуки альтернативи

До зростання обсягів такої співпраці підштовхує й відсутність масштабних державних програм кредитування підприємств галузі. Скажімо, за словами очільника Мінрегіону Анатолія Близнюка, у цьому році вперше передбачено надання дешевих бюджетних кредитів для встановлення індивідуальних теплових пунктів та інших заходів із модернізації централізованого теплопостачання. В бюджеті на це передбачено 40 млн грн, при окупності проектів від 2 до 3 років. Важливу роль в фінансуванні енергоефективних проектів відіграють зарубіжні установи, такі як Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Північна Фінансова корпорація (NEFCO) та Шведське міжнародне агентство міжнародної кооперації (Sida), тощо. Наприклад, лише ЄБРР реалізує в Україні 13 великих проектів на  загальну суму 267 млн євро, з яких власні інвестиції банку складають 183 млн евро. Водночас коштів все одно катастрофічно бракує.

Читайте також: Реформа ЖКГ - невтішне майбутнє

З огляду на це, вельми цікавим видається досвід Вінниці, для якої в липні 2012 року, АТ «Ерсте Банк» відкрив кредитну лінію з лімітом 25 млн грн на 3 роки під 17,95% річних в національній валюті. Кошти кредиту, який буде отримано в цьому році, планується спрямувати на реконструкцію доріг, будівництво трамвайної лінії до автовокзалу «Західний», реконструкцію 3-х Центрів адміністративних і соціальних послуг, будівництво дитячих і спортивних майданчиків,  реконструкцію дошкільного навчального закладу по вул. Червоноармійській, та реконструкцію інших об’єктів.  

Частина запозичених коштів буде спрямована на реалізацію проектів енергозбереження, зокрема, на фінансування внеску міста в реалізацію спільного зі Швейцарією проекту щодо реконструкції теплових мереж та котелень в двох мікрорайонах Вінниці. Проект розраховано на три роки. Його загальна вартість складає 20 млн. швейцарських франків. Внесок Швейцарської сторони - 16 млн. - виділяється на безповоротній основі, різниця – це внесок міської ради та КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», яка частково і буде фінансуватись за рахунок залученого кредиту. Наприкінці 2011 року укладена чотирьохстороння угода між Урядом Швейцарської Конфедерації,  урядом України, Вінницькою міською радою та комунальним підприємством ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». 2012 рік – перший рік реалізації угоди, в наступному році ця робота буде продовжена і потребуватиме від міської ради значних сум співфінансування.

«Кредитна лінія підтверджує стійку фінансову позицію міста Вінниці та ще раз демонструє ефективність співпраці муніципалітету з бізнесом. Ми вдячні  «Ерсте Банку» за надання довготермінової підтримки, яку буде спрямовано на розвиток міста, покращення інфраструктури та підвищення рівня житті вінничан», - зазначив мер Вінниці Володимир Гройсман.

Читайте також:Держава і бізнес у ЖКГ: гра без правил

До речі місто вже має успішний досвід такої співпраці. Запозичення 2006, 2007 та 2008 років в загальній сумі 45 млн грн були направлені на вирішення однієї з найсерйозніших проблем міста – реконструкцію доріг. Позика, отримана в 2011 році від  ПАТ «Альфа-Банк», направлена на оплату робіт по будівництву, реконструкції, а також капітальному ремонту об’єктів комунальної власності. «Інструмент запозичення виявився вигідним у фінансовому плані, адже собівартість ремонтних робіт значно зросла. Так, з 2006 по 2009 роки. вартість тони бітуму і тони асфальтобетону збільшилась майже вдвічі (на 80-98%). Отже, виконати сьогодні той же обсяг робіт було б просто неможливо. Додаткову економію дало й те, що на відремонтованих дорогах не потрібно проводити ямковий ремонт. Окрім цього, запозичені кошти, які тимчасово не використовувались (оскільки розрахунок йде уже за виконані роботи), розміщувались на депозитних рахунках. Таким чином вдалось зекономити кошти на обслуговуванні боргу (шляхом погашення відсотків)», - повідомили «У.К.» в прес-службі Вінницької міської ради.

До активної співпраці органів місцевого самоуправління та банківських установ спонукає й помітне зростання долі енерговитрат на потреби бюджетних установ. Адже природний газ для них коштує 3900 грн/тис. куб.м., в той час як для опалення житлового фонду, 1300 грн/тис. куб. м.

Складнощі на шляху

Водночас така співпраця має й свої недоліки, оскільки обслуговування кредиту від «Ерсте банку» обійдеться місту в понад 8,3 млн грн, а заставою стане майно на 32,5 млн грн, що перебуває у власності територіальної громади. Також, в муніципалітеті визнають і певні ризики відносно місцевих запозичень. «Ризики можуть виникати під впливом фінансово-економічної кризи, яка негативно впливає на стан наповнення місцевих бюджетів, в тому числі бюджету розвитку. В таких умовах місцева рада може виявитися неспроможною своєчасно, згідно з графіком, погашати свої зобов’язання перед банком. Виникає реальна загроза застосування штрафних санкцій зі сторони банку, втрати міською радою права на п’ять років здійснювати запозичення. В Україні такі випадки були», - констатують у Вінницькій міській раді.

Самі банкіри вважають цю співпрацю вигідною для себе, втім висувають й ряд власник критеріїв для фінансування. «Якщо говорити про фінансування муніципальних проектів, ми в першу чергу звертаємо увагу на їх фінансовий стан. Слід розуміти, що коли мова йде про збитковість, це зазвичай стосується окремих підприємств ЖКГ, а не міста в цілому. І якщо ми готові фінансувати ці проекти, то перш за все, звертаємо увагу на те, наскільки фінансово здоровим і стабільним є бюджет міста та чи спроможний він підтримувати певне підприємство. Адже збитковість є типовою ситуацією для частини комунальних підприємств, втім, ми фінансуємо лише ті проекти, які власним фінансовим станом підтверджують свою кредитоспроможність. Таким чином, ці проекти є вигідними для нас», - зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ерсте Банк» Андрій Толочко. За словами банкіра, окрім Вінниці, реалізується низка успішних проектів у Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві та Одесі. В рамках яких пропонується комплексне рішення фінансування муніципалітетів, в тому числі спеціальне фінансування інфраструктурних проектів.

До речі, «Ерсте Банк» вважає перспективним й співпрацю з обленерго. Лише за останні місяці банк збільшив кредитування ПАТ «Прикарпаттяобленерго»  до 30 млн грн, розширив до 40 млн грн кредитну лінію для «Закарпаттяобленерго», зміцнив співпрацю з хмельницьким  енергетиками.

«Ми переконані, що в середньостроковій перспективі енергетичний сектор має потенціал для укріплення національної економіки. Тому ми готові посилити нашу співпрацю з обленерго та підтримувати компанії енергетичного сектору в підвищенні ефективності їхнього бізнесу. Обленерго є природними монополіями, вони зазвичай прибуткові та мають непогані перспективи розвитку у зв’язку з поступовою модернізацією, у більшості з них істотну частку має держава – все це робить такі підприємства привабливими для банку», - зазначив заступник голови правління АТ «Ерсте Банк» Андреас Клінген.

За словами самих комунальників, така співпраця дозволяє забезпечити їм стабільну роботу. «В перспективі ми зацікавлені в спільній реалізації інвестиційних проектів в тому числі в сфері покращення енергоефективності», - говорить генеральний директор ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Микола Чернявський.

Читайте також: ЖКГ: недосяжні рубежі співпраці

Отож, поки держава розмірковує над процесом кредитуванням ЖКГ, комунальники знаходять порятунок в співпраці з комерційними банками. І тут важливо аби самі кредитно-банківські установи пропонували гідні умови співпраці, та мали достатньо кредитних ресурсів для фінансування найбільш нагальних потреб галузі. Хоча за переконанням пана Толочко, така співпраця з муніципалітетами є одним з пріоритетів. «Ми готові й надалі нарощувати обсяги кредитування в цьому напрямку, при цьому продовжуючи дотримуватись наших основних  принципів та підходів до кредитування», - говорить банкір. 

 
Коментарі (0)