ГоловнаПублікаціїАналітика ЖКГ гартують законодавчими та тарифними змінами

ЖКГ гартують законодавчими та тарифними змінами

Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, нові можливості у питанні реверсу газу, надзвичайний стан в енергетиці та реформування «Нафтогазу» - усі першолипневі зміни у щотижневому огляді новин від «України Комунальної».

Перший тиждень липня розпочався для українців з підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. В середньому на 40% зросла плата за опалення і гарячу воду, на 50% - за холодне водопостачання та водовідведення, тарифи на електроенергію, в залежності від обсягу споживання, підвищилися на 10-40%.

Зрозуміло, це не останнє збільшення вартості комунальних послуг для українських споживачів. У наступному році влада обіцяла зростання тарифів на 30-40%. В уряді пояснюють, заходи вживаються у в'язку з євроінтеграційними тенденціями, вимогами МВФ і збитковим станом галузі.

Водночас зауважимо, також з 1 липня набула чинності нова програма компенсації додаткових витрат для найбідніших верств населення в умовах підвищення цін і тарифів на природний газ і теплову енергію. Нею зможуть скористатися сім’ї, середньомісячний сукупний дохід яких за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї.

Розраховується компенсація як різниця між розміром плати за вказані послуги після підвищення цін і тарифів та розміром відповідного платежу, який сім’я сплачувала до зміни цін і тарифів на ці послуги.

Для призначення компенсації до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації необхідно надати заяву, довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, довідки про доходи кожної особи, зареєстрованої у житловому приміщенні (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) та пред’явити паспорт.

Важливо, що компенсація надається на безповоротній основі, її отримання не пов’язане із зміною форми власності житла і не тягне за собою таку зміну.

Читайте також: ЖКГ заплуталося у законодавчому павутинні

При цьому підкреслимо, було скасовано відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах для підприємств теплокомуненерго.

«Виходячи з того, що для всіх підприємств теплоенергетики діятиме економічно обгрунтований тариф, починаючи з другого півріччя відшкодування різниці в тарифах з державного бюджету не буде», - наголосив заступник очільника Мінрегіону Андрій Білоусов.

Таким чином, українцям доведеться звикати до нової вартості комунальних послуг і нових можливостей їхньої компенсації, а теплокомуненерго покладатися лише на свої сили.

Окрім того, на тижні пролилося світло і на деякі навкологазові питання. Як повідомляла «Україна Комунальна» раніше, Україна серйозно занепокоїлася через активізацію будівництва Росією газопроводу «Південний потік». І причини для хвилювань цілком реальні, адже Москва продовжує вести переговори з кожною з країн, де планується прокладання газопроводу. Вони залишаються непевними без наявності беззастережної згоди Єврокомісії на реалізацію проекту, однак подекуди дають результати. Зокрема, вже укладено остаточне інвестиційне рішення щодо будівництва газопроводу «Південний потік» на території Австрії. Днями до прихильників проекту додалася і Угорщина.

Тамтешній Прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна будуватиме свою частину газопроводу «Південний потік», який є проектом російського «Газпрому» і йде по дну Чорного моря в обхід України.

«Той, хто сказав, що ми не повинні будувати «Південний потік», має запропонувати альтернативу щодо того, як ми маємо жити без енергетики» - аргументував він.

Ця заява пана Орбана підтверджує наявність розбіжностей у Євросоюзі щодо цього газогону і дає підстави вважати, що Європа втрачає енергетичну волю.

Зауважимо, раніше Єврокомісія закликала країни співдружності протистояти тиску Росії у питанні будівництва «Південного потоку», заявивши, що контракт з «Газпромом» підписаний з порушенням правил конкуренції.

У свою чергу, українські експерти не виключають, що проект таки реалізують. На їхню думку, у Єврокомісії на сьогодні немає повноважень, щоб просто заборонити будівництво цього газопроводу. Єдине, що вона може - це обмежити експорт газу «Газпромом» за новим маршрутом і, приміром, зарезервувати 50% потужності для постачання з інших джерел.

То ж, українцям слід бути готовими до того, що через декілька років у нашої ГТС з’явиться серйозний конкурент.

Водночас на тижні завершилася процедура Open Season з прийому заявок на постачання газу в Україну по території Словаччини. До поставок газу в Україну по території Словаччини проявили інтерес близько двох десятків європейських постачальників. Серед них - найбільші газові трейдери Євросоюзу.

Цікаво, що відразу опісля цього Президент РФ Володимир Путін заявив, що будь-який реверс газу в Україну є штучним.

Читайте також: Європа виключає покарання за реверс газу в Україну

«Отримує (газ – ред.) по так званому реверсу. Ми знаємо, що це за реверс: це штучний реверс - ніякого реверсу немає. Як можна по одній і тій же трубі в однин бік газ подавати і у зворотний. Не треба бути фахівцем в газовій галузі, щоб зрозуміти, що це нереальна справа. Нахімічили щось з деякими своїми партнерами, наш газ по суті отримують», – висловився пан Путін.

А поміж тим НАК «Нафтогаз України» до 2019 року викупила більшу частину вихідних транспортних потужностей на газопроводі Вояни-Ужгород у словацького оператора газотранспортної системи Eustream для поставок природного по маршуруту європейський ринок газу – Україна.

То ж, поставки «блакитного» палива в Україну зі словацького напрямку мають розпочатися вже у вересні 2014 року. Очікується, що обсяг поставок складе близько 27 млн куб. м. газу на добу.

Зауважимо, що на думку українських експертів, при тому обсязі споживання газу, який є зараз у країні, ніякі альтернативні джерела поставок енергоносіїв ситуацію в Україні не врятують. За їхніми словами, наразі в Україні є проблема «нерегульованості» всіх ринків, які є енергозалежними і енергоспоживаючими.

«Держава повинна створити правила гри, які стимулюватимуть споживача з одного боку і карати недбайливих користувачів - з іншого. Тільки таким чином можна змінити ситуацію, скоротити споживання газу, впровадити технології енергоефективності, енергозбереження. Для цього має бути політична воля з боку держави, яка буде створювати максимально сприятливі умови, для тих, хто хоче цих змін», - зазначають вони.

Серед іншого, на тижні досить цікава ситуація склалася і у законодавчій сфері. Два славнозвісні законопроекти (про реформування НАК «Нафтогазу» та введення надзвичайного стану в енергетиці) були прийняті з другої спроби у першому читанні. Спочатку парламентарії не підтримали ці урядові ініціативи, що викликало досить емоційне невдоволення у Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Перед наступним голосуванням глава Кабміну виступив із дуже різкою заявою, звинувативши парламент у популізмі і небажанні рятувати країну. Опісля чого, відповідні рішення таки були схвалені нардепами.

Примітно, що ні КПУ, ні нова група «За мир та стабільність» жодного голосу за енергетичні ініціативи уряду не дали.

Нагадаємо, законопроект про реформування НАК «Нафтогазу» передбачає створення на базі компанії двох підприємств: ПАТ «Українська газотранспортна система», яке буде займатись виключно прокачкою газу, і ПАТ «Українські газові сховища», яке займатиметься виключно оперуванням накопичення газу у сховищах.

Закономпроект про введення надзвичайного стану в енергетичному секторі дозволяється обмежувати енергопостачання компаніям паливно-енергетичного комплексу. Також законопроект надає право Кабміну визначити перелік підстав, за яких можливе припинення або обмеження газопостачання кінцевих споживачів.

При цьому законопроектом зазначалося, що підприємства зобов'язані обмежувати споживання газу в особливий період при умові наявності відповідного розпорядження Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

 
Коментарі (0)