27 листопада відбулося перше засідання новообраної Верховної Ради України VIII скликання, під час якого новоспечені нардепи встигли прийняти присягу на вірність народу України, створити коаліцію депутатських груп та фракцій, обрати Головою Верховної Ради України Володимира Гройсмана та Прем’єр-міністром України Арсенія Яценюка.
Але не тільки організаційно-розпорядчі питання хвилювали народних обранців цього дня. Пам’ятаючи, що Верховна Рада України є найвищим законодавчим органом державної влади, в перший же день своєї каденції народні депутати вирішили не гаяти час та почали реєструвати підготовлені ними законопроекти, які на їхню думку мають змінити життя українців на краще. Не оминули увагою новообрані депутати і проблеми ЖКГ України, яке, будемо казати відверто, перебуває у стані клінічної смерті. Щоправда, уявлення та підходи до того, як вивести із цього коматозного стану галузь ЖКГ представники коаліції та опозиції мають кардинально різне.
Взяти хоча би для прикладу законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захищеності прав споживачів та врегулювання функціонування житлово-комунальної сфери», зареєстрований 27.11.14 за № 1062 народним депутатом від ВО «Батьківщина» Олександрою Кужель. В пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що він спрямований на впорядкування правовідносин у сфері ЖКГ, а також благоустрою населених пунктів та у галузі поховання та регулювання однієї з важливіших сфер життєзабезпечення та життєдіяльності кожного громадянина держави.
Читайте також: Україна втрачає Донбас
Для досягнення гармонії у правовідносинах сфері ЖКГ нардеп пропонує внести зміни до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими покласти функцію державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг на створені Президентом України органи житлово-комунальної інспекції та її територіальними органами, які будуть уповноважені здійснювати планові та позапланові перевірки діяльності суб’єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги. Законопроектом № 1062 передбачається, що основними функціями житлово-комунальної інспекції будуть здійснення державного нагляд (контроль) за дотриманням виконавцями, виробниками та споживачами житлово-комунальних послуг, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, в т.ч. їх кількості та якості, стосовно експлуатації інженерного обладнання багатоквартирних житлових будинків, виконання робіт з утримання, обстеження, обслуговування і використання житлового фонду; а також за формуванням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги
Схоже на те, що готуючи законопроект № 1062, народний депутат Олександра Кужель, яка в складі фракції ВО «Батьківщина» увійшла до складу коаліції депутатських груп та фракції у Верховній Раді України VIII скликання, зовсім не була ознайомлена з текстом коаліційної угоди, яку лідери коаліції парафували ще 21 листопада, оскільки його зміст повністю їй суперечить.
Інших висновків не може й бути, оскільки в п. 1.2. та в. п. 5.2. розділу XIV Коаліційної угоди чітко зазначено, що реформування житлової політики здійснюватиметься на принципах усунення регуляторних бар’єрів для створення ринку управління житлом, запровадження вільних цін на послуги з управління житлом, а також відмови від втручання на державному рівні в господарську діяльність підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Тобто, згідно коаліційної угоди жодним чином не планувалося створення ще одного контролюючого органу з широкими повноваженнями у сфері житлово-комунального господарства.
Сюрпризом така ідея щодо створення житлово-комунальної інспекції від нардепа із ВО «Батьківщина», напевно, стане і для Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який однією з основних своїх удач на посаді голови уряду вважає скорочення майже вдвічі кількості контролюючих органів та їхніх функцій. Крім цього, згідно Положення про НКРЕКП, затвердженого Указом Президента від 10 вересня 2014 року № 715/2014, на цю комісію покладено функцію регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, а також перероблення та захоронення побутових відходів та захисту прав споживачів. Тож чи потрібний українському ЖКГ ще один контролюючий орган?
Не відстають від коаліції у питанні законопроектів, які так чи інакше зачіпають чуттєву для українського суспільства сферу ЖКГ, й нардепи, обрані за списком Опозиційного блоку. За № 1016 у Верховній Раді України 27.11.14р. зареєстровано «Проект Закону про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги», авторами якого є народні депутати Наталія Королівська та Юрій Павленко.
Законопроектом пропонується на законодавчому рівні встановити, що витрати домогосподарства на житлово-комунальні послуги не можуть перевищувати 10% середньомісячного сукупного доходу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. У разі коли розмір плати споживачів за жкп, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства, перевищує 10% середньомісячного сукупного доходу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за спожиті комунальні послуги, таким споживачам призначається адресна житлова субсидія.
Цікаво, чи відомо народним депутатам Наталії Королівській та Юрію Павленку, що в Державному бюджеті України на 2014 рік передбачено 8,8 млрд грн на сплату субсидій за ЖКГ, хоча первинно ця сума дорівнювала 4 млрд грн при цьому жодного економічного обґрунтування до законопроекту № 1016 нардепами від Опозиційного блоку не наводиться.
Читайте также: Мінрегіону змінили голову
Ще одним прикладом «махрового» соціального популізму є законопроект № 1022 «Про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи» від того ж таки Опозиційного блоку, але вже поданий народними депутатами Олександром Долженковим та Юрієм Воропаєвим. Не визнаючи у пояснювальній записці провину Партії Регіонів за доведення країни до фінансово-економічної кризи, колишні «регіонали» пропонують ввести мораторій на підвищення цін і тарифів на жкп для пенсіонерів; інвалідів; сімей, в яких виховується дитина-інвалід; сімей з дітьми, в яких виховуються 3 і більше дітей; сімей, до складу яких входить інвалід; малозабезпечених сімей. При цьому зазначається, що мораторій на підвищення цін і тарифів на жкп, встановлений цим Законом, запроваджується на невизначений термін і припинення дії мораторію може бути здійснене лише шляхом прийняття окремого закону. При цьому нардепи жодним чином не повідомляють, з яких джерел буде компенсуватися комунальним підприємствам різниця в тарифах, очевидно що це питання їх взагалі не хвилювало при підготовці законопроекту № 1022.
Як бачимо, поки що нардепи від коаліції та опозиції не встигли зрозуміти, що виборча кампанія 2014 закінчилася в день виборів 26 жовтня, тому по інерції продовжують реєструвати законопроекти, направлені не на розвиток ЖКГ.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
