Вода в Бразилії використовується різна. В деяких префектурах централізована система водопостачання, вода подається кілька разів на тиждень, закачується в підземні резервуари, її використання контролюється приладами обліку. Ще один вид водопостачання - артезіанські свердловини, воду з яких можна використовувати для прийняття ванни або прання, але не для пиття, оскільки практично у кожному будинку основною системою каналізації служать вигрібні ями, і всі відходи з них потрапляють безпосередньо в підземні води. Вартість літра води залежить виключно від вартості необхідного устаткування і витраченої для підняття і закачування води в цистерни електроенергії. Газ поставляється в стандартних балонах, «блакитне» паливо дефіцит і коштує в 2-3 рази дорожче, ніж в Україні, не менш дорогий є електроенергія - до 2 дол. за кіловат.
У Південній Кореї існує відразу два види централізованого опалення: газове і електричне. Газове дорожче, а електричне відключають вдень і електросистеми не використовуються в літній період.
Читайте також: Ремонт житлофонду по-російськи: плюси та мінуси
У Туреччині в багатьох будинках на даху стоять сонячні батареї, які нагрівають воду - за гарячу воду там плати немає. Не існує поняття «квартплата», замість цього запроваджено «айдат» - ціна за обслуговування житлового комплексу, але вона фіксована і не залежить від кількості проживаючих. Така плата встановлюється щорічно на зборах мешканців після звіту керуючого, на що витрачаються ці гроші.
В Австралії існує нестача прісної води, багато встановлюють систему збору дощової води для санвузла і поливу саду. В плату за воду зазвичай входить ціна за доступ до ресурсу і за підключення до каналізації: порядку 15-200 дол. в місяць і це крім оплати за спожиті протягом місяця кубометри води. Але при проживанні в квартирі, де не стоять прилади обліку - оплата за воду не проводитися, оскільки згідно з законодавством, якщо в квартирі не стоять лічильники - оплату стягувати не можна.
В Європі платять не стільки за воду, скільки за її відведення. Вся вода, що надійшла в квартиру, відразу вважається використаної незалежно від того, на що вона буде витрачена. Це і пояснює те, що всі євро-раковини поставляються з пробкою - європейці для економії води набирають повну раковину і вже з неї вмиваються.
Читайте також: ЖКГ: товар чи послуга?
Відмінна риса Європи - довіра. Часто ні мешканці, ні господар не знають, де встановлені лічильники, і як відбувається процес зняття - працівники ЖКГ самі знімають всі показники. У Швеції існує Житловий суд, який цілком успішно функціонує. В містах Великобританії до комунальних послуг додається ще муніципальний податок, який різниться в залежності від престижності районів. Затишок англійських міст, клумби, газони, вивіз сміття, ремонт доріг, робота поліції, пожежників і самих міських чиновників здійснюється за рахунок муніципального збору плюс за рахунок коштів держбюджету. Мешканці багатоквартирних будинків сплачують збір по догляду за будинком. Ліфт, хол, коридори, прибудинкова територія - все це містить власник будинку за кошти споживачів.
В США як тільки житель в'їжджає в будинок і уклав договір про поставку води, від компанії приїжджає технік і встановлює лічильник, який буде автоматично зчитувати і відправляти в компанію дані про споживання. У цій країні ймовірність того, що керуюча компанія обдурить, вкрай мала із-за великої кількості судових позовів в американському минулому. Американці дуже серйозно ставляться до таких питань, так що при найменших підозрах, що у компанії щось нечисто, судовий позов неминучий. Спосіб платежів в Америці також цікавий - готівкою мешканці практично не розраховуються. Сума оплати знімається з електронних карт і надходить на трастовий рахунок, з якого компанія може перерахувати собі тільки частину і тільки після того, як розрахується з усіма контрагентами.
Читайте також: Як торгувати світлом по-європейськи?
Податок на нерухомість американці платять раз на рік, він становить певний відсоток від вартості житла; за несплату встановлені жорсткі штрафи - від 25 до 50 дол. за кожний прострочений день. В США вважається нормальним, коли витрати на житло становлять 30% від доходу сім'ї. Ціни змінюються від штату до штату, від міста до міста, в залежності від податків, доходів населення, загального рівня цін і ще багато від чого, але в основному від клімату. У містах, де взимку холодно, а влітку спекотно, влітку доводиться витрачати більше електроенергії на кондиціонери, взимку електроенергія дешевше на 30-40%, але зростають витрати на газ.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
