ЖКГ загубилось у політичних ілюзіях

Народні обранці також переймаються і проблемою «тарифів» - 21 проект Законів та Постанов. В основному парламентарів хвилювало питання мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги з житлово-комунальних послуг.  

 

Питанням «житла» парламентарі «нахвилювалися» на 9 проектів Законів та Постанов, «будівництва» - 8, «енергоефективність» - 4, щодо земельного питання депутати внесли всього 3 проекти законів та постанов.

Найактивніше у сфері житлово-комунальної політики працюють два народні депутати – голова Комітету ВР з будівництва, містобудування, регіональної політики та ЖКГ Спірідон Кілінкаров (фракція КПУ) та Голова підкомітету з питань організації та діяльності нотаріату Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Міщенко (позафракційний) вони напрацювали по 8 законопроектів. 5 законопроектів вніс Володимир Яворівський (ВО Батьківщіна), щоправда пана Яворівського більше хвилювали питання збереження історичних пам’яток, але ці законопроекти мають відношення до містобудівної тематики Комітету Верховної Ради  з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

 

 

Активно продовжується практика «вписування» до авторства законопроектів лідерів фракцій. Ця практика у Верховній Раді перейшла у спадок з VI скликання, коли була утворена Об’єднана опозиція «ВО Батьківщина», вже тоді лідера фракції Арсенія Яценюка народні обранці почали дописувати у авторство законопроектів.

 

Також у народних обранців широко використовується практика зміни адресату законопроекту (соціальної групи населення), при чому без зміни змісту.

 

Найбільше законодавчих ініціатив у житлово-комунальну політику за час VII скликання внесла фракція Партії регіонів – 20 проектів законів та постанов. Найбільше депутати фракції Партії регіонів покращували напрямок містобудування– 10 законопроектів, менше тарифами, житлом та будівництвом - по 3 законопроекти на кожен напрямок. І лише 1 законопроект депутати фракції Партії регіонів внесли щодо  земельного напрямку.

 

Депутати фракції Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» внесли за час VII скликання 16 законопроектів. Найбільше їх цікавило містобудування та будівництво – по 4 законопроекти, менше тарифи – 3 законопроекти. Менше члени фракції Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» внесли законопроектів, що стосуються енергоефективності – 2, житло та земля – по 1 законопроекту.

 

Позафракційні депутати у сферу житлово-комунальної політики внесли 12 законопроектів. Більше всього їх цікавило питання тарифів – 5, містобудування – 3, житло – 2. Найменше цікавились позафракційні народні обранці напрямками житла та будівництва – по 1 законопроекту.

Комуністична партія України напрацювала за поточне скликання 10 законопроектів. З них 6 – стосується питання тарифів, 3 законопроекти стосуються містобудівної діяльності і лише 1 питання житла для громадян.

 

Кабінет Міністрів України за час VII скликання вніс 7 проектів Законів та Постанов. 3 з них стосувались містобудівної діяльності, 2 – тарифів, оренда і концесія та питання житла найменше цікавила Уряд – по 1 законопроекту.

 

Члени фракції Всеукраїнське об'єднання «Свобода» за час роботи у парламенті спромоглися внести 4 проекти Законів та Постанов. Народо-обранців зі «Свободи» цікавили напрями тарифів, містобудівної діяльності – по 2 законопроекти та будівництво – 1 законопроект.

 

Членів фракції Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» найменше з поміж усіх фракцій цікавить житлово-комунальна політика. За скликання вони внесли лише 3 законопроекти, які стосувалися питання житла – 2 законопроекти та містобудівної діяльності – 1 законопроект.

 

Якщо порівнювати суспільну значимість житлово-комунальної політики та ступінь зацікавлення нею парламентарями, то ми констатуємо, що якість та кількість проектів Законів та Постанов, що вносяться народними обранцями та Урядом є недостатньою для забезпечення життєдіяльності населення України.

 

«Україна Комунальна» також проводила аналіз програм та обіцянок політичних сил, які вони оприлюднили напередодні парламентських виборів, що пройшли у жовтні минулого року. Нагадаємо основні положення, щоб читачі змогли порівняти обіцяне з виконаним.

 

 

Житлова політика, реформування ЖКГ та енергетична незалежність України займали левову частку програми правлячої партії. «Регіонали» наполягали на тому, що проведення реформи галузі ними вже розпочато. ПР обіцяла, що країні вдасться подолати залежність від імпортних енергоносіїв. Відмовлятися від російського природного газу Україна має намір за рахунок збільшення видобутку власного палива. Крім того, партія влади планує істотно збільшити частку альтернативної енергетики за рахунок будівництва сонячних, вітряних і гідроелектростанцій. 

 

«Регіонали» обіцяли, що інвестиції у галузь, запозичення на зовнішніх ринках для проведення модернізації теплової енергетики та підприємств водопостачання, ніяк не вплинуть на зростання тарифів на послуги ЖКГ для населення. Прем'єр-міністр Микола Азаров обіцяв, що Україна обійдеться без чергового траншу кредиту МВФ, тому виконувати вимоги фонду про підвищення тарифів на газ і тепло влади поспішати не будуть. 

 

Не менш важливою програмною тезою є масове будівництво «доступного житла» і реалізація його за рахунок державної іпотеки під 3% з наступною компенсацією ринкової ставки банкам. 

 

 

Перш за все, прихильники Юлії Тимошенко анонсували, що мають намір повернути Україні енергетичну незалежність. Досягати поставлених завдань мають намір вельми схожим з «регіоналами» шляхом: збільшити видобуток газу і нафти, спрямувати на потреби домогосподарств газ внутрішнього видобутку, інвестувати в енергоефективність, та розвиток альтернативної енергетики. Це також стане причиною, за якої тарифи можна не підвищувати. 

 

Одним із ключових постулатів «Батьківщини» є «боротьба з монополіями в усіх сферах», тому не виключено, що теплоенергетичні та водопостачальні підприємства будуть приватизуватися. При цьому опозиція мала намір провести реприватизацію тих об'єктів, які були передані в приватну власність «режимом регіоналів», тобто, мова йде про облгази, обленерго, частки яких поступово сконцентрували Дмитро Фірташ і Рінат Ахметов.

 

 

Прихильники знаменитого українського боксера Віталія Кличка обіцяли виборцям підійти до питання реформи ЖКГ радикально: навести порядок не лише в центрі, але й на місцях - прибрати «паразитів», які «сидять» на комунальній власності, а також посередників між реальними виконавцями робіт і жителями міста. «УДАР» обіцяє вдосконалити законодавство, залучити інвестиції, забезпечити молодь житлом, розвивати енергозберігаючі технології. 

 

 

Ми не випадково об'єднали в один блок партії, що мають кардинально протилежні ідеології (комуністичну і націоналістичну). Незважаючи на полярність позицій з багатьох питань, а також неприкриту ненависть один до одного, програмні завдання, що стосуються реформи ЖКГ, у них багато в чому схожі. Зокрема, і комуністи, і «свободівці» Олега Тягнибока обіцяли повернути в держвласність всі стратегічні об'єкти, які були приватизовані. У тому числі, мова йде і про природні монополії. Крім того, обидві політичні сили планують посилити держрегулювання вартості житлово-комунальних послуг. Комуністи при цьому обіцяли, що витрати на комунальні послуги не повинні перевищувати 10% доходів середньостатистичної української сім'ї.