ЖКГ змушують нервувати

Чим загрожують Україні борги «Нафтогазу», нові перспективи у видобутку власного блакитного палива, боротьба за сланцевий газ та чергові законодавчі зміни, - «Україна Комунальна» пропонує огляд найактуальніших подій тижня.

Тиждень, що минає, приніс ЖКГ деякі законодавчі зміни і змусив добряче понервувати у газовій сфері.

Так, у понеділок, 16 вересня, ряд експертів почали бити на сполох: через борги НАК «Нафтогазу» може постраждати не лише сама компанія, як комерційний суб’єкт, але і держава Україна. Іншими словами, на думку експертів, нашій державі загрожує арешт майна, якщо НАК «Нафтогазу України» не вдасться погасити зовнішній борг сумою 1,6 млрд дол. у жовтні 2014 року.

«Якщо в 2014 році НАК «Нафтогаз» не вирішить питання з виплатою боргу, то кредитори будуть мати повне право на арешт. Вони звернуться до арбітражу, причому не української юрисдикції і, швидше за все, майно України за кордоном буде заарештовано. Проблеми матиме не тільки НАК «Нафтогаз», як комерційний суб’єкт, але і держава Україна», — уточнює співголова Інституту енергетичних досліджень  Дмитро Марунич.

Втім, вже до середини тижня смакування невтішних прогнозів ущухло, і експерти почали обговорювати більш позитивні перспективи. Зокрема, поширилася інформація про те, що приблизно половину з того природного газу, який Україна на сьогодні імпортує з Росії, можна добувати сукупно щорічно на Юзівській і Олеській площі.

Варто зазначити, щорічний обсяг видобутку газу на Юзівській і Олеській площі становить 10-15 млрд кубометрів.

Якщо проекти будуть успішними, наголошують експерти, і буде отримано комерційно вигідний приплив природного газу, то Україна зможе замістити приблизно половину імпорту російського палива, або заробити гроші, продаючи його.

Читайте також: Чи є в України газове майбутнє?

Примітно, що обсяг видобутку природного газу в Україні у січні-серпні 2013 року склав 13,6 млрд куб. м, а це на 1,1%  більше ніж за аналогічний період 2012 року.

Поряд з цим, імпорт блакитного палива з Росії в зазначений період у грошовому виразі вийшов за межі 6 млрд дол.

«НАК «Нафтогаз України» збільшив закупівлі газу у зв'язку з проблемами реверсного маршруту через Словаччину та з метою підвищення гарантій його транзиту в зимовий період, і в цілому у  поточному році імпортує з Росії близько 25 млрд куб. м» - пояснює голова компанії Євген Бакулін.

Окрім того, на тижні Прем’єр-міністр Микола Азаров закликав Російську Федерацію, як імпортера природного газу, і Європейський Союз, як споживача, нарешті визначитися із обсягами газу, які транспортуватимуться українською газотранспортною системою.

«Я запитую у представників Єврокомісії: чому Україна повинна нести такі колосальні затрати? Може нам прийняти рішення і законсервувати дві гілки газопроводу. Залишити 50 мільярдів кубометрів – нам цього цілком достатньо. Давайте разом приймати рішення на перспективу. Якщо ця система потрібна Європі і Росії – давайте так і скажемо. Якщо не потрібна – давайте також приймемо відповідне рішення. Не може Україна сама нести такі величезні затрати», - заявив Прем’єр-міністр.

Серед іншого, варто відзначити, що депутати Івано-Франківської обласної ради таки підтримали проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки «Олеська», між державою Україна, компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська».

Відповідне рішення прийняте на позачерговій сесії облради. За це рішення свої голоси віддали 62 обранці з 78 присутніх у залі, 11- утрималось і 1 голосував проти.

Нагадаємо, раніше, 20 серпня ц.р. депутати Івано-Франківської облради не дали згоду на видобуток сланцевого газу на Прикарпатті, висловивши 130 зауважень до угоди з компанією Chevron і попросивши Кабінет Міністрів врахувати їх.

Також зауважимо, Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький запевняв, що Івано-Франківська облрада схвалить у вересні скоригований проект угоди з компанією Chevron про розподіл продукції від видобутку на Олеському родовищі. За інших обставин, Уряд буде змушений винести це питання на розгляд у парламентi.

Дещо інша ситуація на Юзівській ділянці. Тут Royal Dutch Shell вже пробурила першу свердловину для видобутку сланцевого газу в Україні.

Читайте також: Сланцевий газ: виклик сучасності

Втім, не газом єдиним. Протягом тижня у галузі ЖКГ сталися також зміни і у законодавчій сфері. Зокрема, Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок» з урахуванням пропозицій Президента України.

Законодавчим актом перенесено строк набрання чинності частин 3 та 4 ст. 24 чинного закону з 1 січня 2013 року на 1 січня 2015 року. Цими нормами зупинено передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території та зміну цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території.

Вирішилася доля і урядового проекту закону №2052, яким пропонувалося зобов’язати споживачів вести комерційний облік теплової енергії та води. Його парламентарії не прийняли у першому читанні.

Документ встановлював мораторій на безоблікове централізоване гаряче та холодне водопостачання населенню - з січня 2018 року, а постачання теплової енергії - з 1 жовтня 2017 року. При цьому під комерційним обліком варто розуміти як забезпечення побутових споживачів індивідуальними лічильниками, так і вузлами побудинкового обліку.
 
Закупівлю лічильників, згідно з проектом,  планувалося фінансувати за рахунок споживачів, а їх утримання і обслуговування - відшкодовувати через тарифи на зазначені послуги.

 
Коментарі (0)