Новини по темі

02 Жовтня 2024 p. 13:58
Yasno попередили українців про платіжки з завищеними сумами  

02 Жовтня 2024 p. 09:25
Регулятор розпочав перегляд граничних цін на відповідних сегментах ринку електричної енергії  

01 Жовтня 2024 p. 17:41
В Україні планують змінити умови пільгової оплати ЖКП  

Як відомо, виробництво і продаж житлово-комунальних послуг, крім ринкових законів, вимушено підкорятися і конкретної соціально-політичній обстановці в суспільстві. В Україні про надмірну політизацію тарифного регулювання у сфері ЖКГ говорять багато і давно. Тільки зараз наша держава приходить до того, що варто розділяти житлово-комунальні послуги, які повинні бути регульованими, а також товар у вигляді теплової енергії, електрики, газу і води.

Але, якщо функціонування сфери природних монополій важко уявити без механізмів державного регулювання та контролю, то житлові послуги - сегмент, в якому економічно доцільно сформувати ринкові відносини «продавець-покупець». Під такими житловими послугами варто розуміти обслуговування, ремонт та утримання житлового фонду, прибудинкових територій, ліфтове господарство, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів.

Разом з тим, все що в Україні ще тільки збираються реалізувати, в Європі вже давно практикують. У розвинених європейських основними завданнями органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері ЖКГ є надання можливостей для прояву ділової активності приватних компаній. Передача сфери житлового обслуговування в приватні руки, з одного боку, дозволяє отримувати значну економію бюджетних коштів, а з іншого - зберігає відповідальність муніципалітетів.

Читайте також: Чотири причини неефективного ЖКГ

Реформування галузей міського господарства, в яких існують комунальні підприємства, у зарубіжних країнах проходило в рамках загальних програм приватизації публічної власності. За останні роки уряди як західноєвропейських країн, так і країн пострадянської Східної Європи і розвинених країн півночі (Фінляндії, Данії) в рамках соціально-економічних програм реформування проводили політику приватизації. При цьому, державні підприємства в Європі розуміють як національні зобов'язання, а не національна власність. Тому в Європі давно вирішили, що набагато краще, якщо ці підприємства будуть передані в приватний сектор, який приносить дохід на основі конкуренції.

Під приватизацією на європейський манер розуміють передачу приватним особам контролю над державними і муніципальними підприємствами і активами, тобто приватизацію без передачі майнових прав. У цьому випадку до основних методів приватизації (продаж акцій, приватні інвестиції в держпідприємства, розукрупнення підприємств, викуп підприємств їх менеджерами або працівниками) додаються оренда і підряд, а також передача підприємств ЖКГ в управління приватним менеджерам.

Практика показує, що найбільш сприятливими напрямками розвитку приватного бізнесу в системі муніципального житлового господарства є організація експлуатації житлового фонду; побутові, в тому числі ремонтні послуги населенню, благоустрій дворових територій, збір, видалення і переробка побутових відходів; виконання збиральних робіт, озеленення; ремонт і утримання доріг.

У кожній країні є свої відмітні особливості приватизації муніципальних підприємств. Так у Франції приватизація охопила, в першу чергу, конкурентоспроможні галузі, які передавалися підприємцям по порівняно завищеними цінами. В області комунальних послуг, які відносяться до природних монополій, вона проводилася за «залишковим» принципом. В цілому, у Франції державна політика була спрямована на скорочення втручання в сферу економіки. Були приватизовані системи водопостачання (3/4 міського водопостачання передані в приватні руки), служби по збиранню сміття, вулиць. У приватний сектор передані комунальні послуги, окремі автобусні маршрути.

Читайте також: Українці за свою власність не відповідають

У Фінляндії процес перекладу соціального обслуговування населення на зовнішній підряд, а також часткова приватизація комунальних послуг розвивається досить повільно. Угорщина і Польща, і Словаччина, як колишні країни соцтабору, також поступово переводять комунальні служби з державного сектора в приватний, прагнучи задіяти для цього ринкові механізми.

Процес приватизації сфери міських послуг іноді призводить до зростання цін і тарифів, хоча при цьому відбувається поліпшення якості послуг. Тому, наприклад, у Франції і Фінляндії, а також частково в Угорщині, Словаччині та Польщі основною формою державного регулювання діяльності галузей комунального господарства є регулювання цін (тарифів).

В умовах монопольних життєзабезпечуючих систем (водопровідно-каналізаційне господарство, енергетика, міський транспорт), коли монополізм природний і неминучий, участь приватного сектора в обслуговуванні споживачів може бути досить різноманітно. При цьому відповідальність за стан і розвиток цих систем лежить на державі (в особі місцевих органів державної влади) і передбачається державна (муніципальна) монополія. Незалежно від конкретної форми участі приватного сектора в роботі життєзабезпечуючих систем, муніципальна влада в кінцевому підсумку несе відповідальність за створення нормативної бази і встановлює тарифи на оплату послуг споживачам.

При цьому сфера міського господарства у Франції, Фінляндії, Данії, Італії в основному знаходиться у веденні комуни - найменшою і найбільш стійкою адміністративно-територіальної одиниці даних країн. Важливу роль у наданні комунальних послуг в цих країнах відіграють об'єднання власників житла, які являють собою некомерційну споживчу організацію, створювану з метою управління комплексом нерухомого майна.

Читайте також: Комунальна сфера стає бізнесом

У віданні муніципалітетів, точніше територіальних громад в цих країнах знаходяться питання з організації водопостачання, каналізації, вивезення та переробки побутових відходів, технічного обслуговування і освітлення більшості вулиць і доріг, роботи міського транспорту, управління деякими соціально-культурними установами. Після будівництва інфраструктури ЖКГ всі її об'єкти передаються муніципалітету, і всі роботи ведуться через місцеву владу. Тому що, врешті-решт, саме муніципалітет несе політичну відповідальність перед громадянами. А у громадян дуже великий вплив - вони голосують. Разом з тим, тарифи на послуги ЖКГ, які регулюються територіальною громадою окупають витрати підприємств на їх виробництво, і місцева влада не використовують політичні механізми цінового регулювання.