Комунальна кара для боржників

Новини по темі

16 Квітня 2024 p. 16:54
З 1 травня спливає строк дії ПСО для постачальників електроенергії  

15 Квітня 2024 p. 12:40
У відомстві вивчають можливості коригування тарифу на електрику - Світлана Гринчук  

09 Квітня 2024 p. 18:25
В Міненерго вже розраховують підвищення тарифу на світло  

За даними офіційної статистики, громадяни досить справно платять за  послуги ЖКГ. Лише в січні – квітні поточного року вони сплатили 16,4 млрд грн, що складає близько 95% від нарахованих за цей період сум, а в травні вже виплатили 100,1% нарахувань – 19,3 млрд грн. Попри це, Держстат стверджує, що станом на кінець травня борг населення складав 11,6 млрд грн, а середній термін заборгованості за всі види послуг становить 3 місяці.  Характерним є той факт, що ці мільярдні борги значною мірою припадають на кілька відсотків «злісних неплатників», які часом мають несплату в десятки тисяч гривень.

«Рівень платежів населення тримається на стабільній відмітці у 98-99%. На перший погляд 1-2% неплатежів може здатися незначним, але в масштабах загальних нарахувань ми виходимо на серйозні суми. Для нашого підприємства за діючих тарифів, 1% неплатежів призводить до заборгованості у 2 мільйони гривень. Ці кошти ми могли б спрямувати на реконструкцію теплових мереж. Тому для нас досить болісно відчуваються такі недоплати», - коментує ситуацію генеральний директор ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. За його словами, в комунальників немає реального впливу на злісних неплатників. «Будь-яких технічних можливостей відімкнути споживача від мереж центрального теплозабезпечення ми не маємо. І, оскільки такі можливості мабуть й не з’являться, то лишається сподіватись на певні адміністративні механізми. В першу чергу, необхідно ввести нарахування стягнень та пені з недобросовісних споживачів», - переконаний пан Чернявський.

Читайте також: Українці обмежилися в боргах

Такі ініціативи комунальників підтримують і в уряді. В Україні з січня 2011 року діє закон, згідно якого, за несвоєчасне внесення плати за ЖКП має нараховуватись і стягуватись пеня. Але наразі на законодавчому рівні не визначено її розміру та умови нарахування. Виправити ситуацію уряд планує через законопроект, в якому пропонується за несвоєчасне внесення плати, стягувати зі споживачів пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. На практиці це означатиме, що відсотки з боргу «коштуватимуть» значно більше ніж позика в банку, а саме - 36,5% річних!

Судово-виконавчі війни

Окремою проблемою лишаться й питання легітимності самих договорів між мешканцями та виробниками і постачальниками комунальних послуг. Згадаємо приклад Вінниці, коли в грудні 2010 року територіальне відділення Антимонопольного комітету визнало типовий договір на надання комунпослуг таким, що порушує цілий ряд норм законодавства про захист економічної конкуренції. Рішення, звичайно, були оскаржені виконкомом в судовому порядку. В Україні стала не рідкою практика оскарження в індивідуальному або колективному порядку договорів з постачальниками послуг.

Читайте також: Штрафи за бідність

Недоречним застосування будь-яких санкцій до неплатників вважає відомий український юрист Тетяна Монтян. За її словами, кошти можливо стягнути лише в рамках укладених договорів, які мають далеко не всі споживачі.  «Зазвичай подають заяву у спрощеному порядку розгляду справи на осіб, що не хочуть платити. Цю заяву вони оскаржують, або взагалі не звертають на неї уваги, та живуть собі далі. Рішення на свою користь комунальники звісно можуть отримати, але домогтися його виконання складно, адже виконавча службі лінується займатися справами на кілька сотень боргу. Та й загальні затрати на виконання подібного судового рішення значно вищі, аніж сама сума заборгованості», - розповідає юрист. 

Про схожу ситуацію говорять і самі комунальники. «Звертаємося до суду з метою стягнення заборгованості. Після отримання позитивного рішення по справі направляємо його до виконавчої служби», - розповідає провідний юрисконсульт ТКЕ «Івано-франківськтеплокомуненерго» Світлана Бабій. Водночас до самих неплатників можуть застосовуватись й інші види тиску, наприклад такі, як заборона виїзду за межі України. «Такий запобіжний захід до боржника працює тільки у тому випадку, якщо  він - людина забезпечена. Здебільшого, неплатники - малозабезпечені», - повідомили у секторі інформаційного забезпечення Головного управління юстиції у Донецькій області.

Методи тиску

Найрадикальнішим способом впливу на боржників лишається загроза втрати житла та іншого майна. Чинне законодавство передбачає застосування стягнення навіть до єдиного житла боржника, але тільки в тому випадку, якщо сума боргу перевищує 10 мінімальних зарплат («У.К.» - 10 тис. грн). І приклади по Україні вже є. Згадаємо, як в минулому році КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» домоглися через суд арешту автомобілів боржників. Ініціативи виставляти на продаж квартири злісних неплатників проявляла Львівська міська рада. Втім, як стверджують юристи, стягненню в першу чергу підлягають кошти боржника в національній та іноземній валюті, в т.ч. на банківських рахунках. Лише після цього допускається звернення стягнення і подальша примусова реалізація іншого майна боржника.

«Зигзаг» невиплат

Комунальні підприємства, аби покращити ситуацію зі станом платежів, вдаються до інших рішучих заходів. Чого вартує лише застосування систем «Зигзаг» та «Спрут», за допомогою яких недобросовісним платникам блокують каналізацію та відключають воду. Технологія використання цих винаходів, сконструйованих майстрами «Полтававодоканалу», абсолютно проста. Скажімо, аби встановити «Зигзаг» та блокувати доступ до каналізації, необхідно лише потрапити в підвал або на горище житлового будинку. Апарат проникає до стояку з гори, та керуючись міні-камерою, що подає сигнали на спеціальний монітор, знаходить каналізаційний відвід квартири боржників та блокує його. Географія застосування цих «винаходів» розширюється з року в рік: Полтава, Донецьк, Львів, Луганськ, Сімферополь, Тернопіль, Рівне, Маріуполь. При цьому правова база застосування цих приладів лишається сумнівною.

Читайте також: Влада повинна наважитися зрівняти тариф

Не всі міри впливу на недобросовісних споживачів є суто каральними. Так, Львівський виконком прийняв рішення виділити 100 тис. грн на встановлення приладів обліку гарячого та холодного водопостачання для 200 малозабезпечених сімей, що заборгували за послуги великі суми. Також у кожному районі Львову були створені робочі групи, які обходили боржників та з’ясовували причини їх накопичення.

Попри фінансову сумлінність більшості споживачів, проблема розрахунків за ЖКП лишається досить серйозною. Мотиви неплатежів в боржників різні, а ось наслідки одні й ті самі, - не відремонтовані мережі та хронічний брак коштів в галузі.