Опалювальне міжсезоння: тест на виживання

Закінчення опалювального сезону для підприємств теплової комунальної енергетики означає початок ремонтів – і котельного обладнання, і тепломереж. Зношеність обох складових господарства ТКЕ не однакова в українських містах і містечках, але по всій країні ресурс мереж і котелень випрацюваний більше ніж на 50%. Тож літні ремонти – норма життя. В деяких регіонах комунальні енергетики припиняють постачання навіть гарячої води, в інших – система централізованого постачання гарячої води функціонує. Як наслідок – надходження коштів різко скорочується, або припиняється зовсім. Водночас витрати збільшуються. Залежно від обсягу запланованих на літо робіт вони можуть зростати в рази, а подекуди – в десятки разів.

 

Приміром, цього року в компанії «Чернігівоблтеплокомуненерго» витрати зростуть в 4 рази проти зимових, каже її керівник Юрій Барбаров.  «Цього року у нас ремонти на 6 котельнях, також збираємося поміняти близько 4 кілометрів теплотрас», - ділиться планами пан Барбаров. Вартість робіт він називати відмовився, однак зазначив, що основна частина ремонтів буде реалізована фахівцями підприємства, а це дозволить істотно зекономити на підрядниках.

 

За словами керівника чернігівської компанії, масштабна модернізація 2007 року коштувала в кількадесят разів дорожче порівняно з цьогорічною. При цьому, Юрій Барбаров констатує сезонне скорочення надходжень на 50%. В якості фінансового резерву в компанії розглядають кредиторську заборгованість, а це 105 млн гривень. Сама компанія через невідповідність затвердженого тарифу на тепло його реальній собівартості  заборгувала постачальникам газу 98 млн гривень.

«Для покриття поточних витрат на ремонти, на матеріали доводиться брати кредитив комерційних банках. Це установи, які нас постійно обслуговують, вони знають наш фінансовий стан і довіряють нам», - зазначив директор приватної компанії «Чернігівоблтеплокомуненерго». Водночас прискореними темпами боржники сплачують за отримане взимку тепло, в окремі дня рівень розрахунків сягає 400%. Слід відзначити, що практично всі багатоповерхівки Чернігова цілий рік отримують гарячу воду.

 

Херсон за площею та кількістю населення співмірний з Черніговом. Проте, в цьому обласному центрі постачання гарячої води припиняється одночасно із завершенням опалювального сезону. В місті – три виробника тепла, два найбільших – комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» та державна місцева теплоелектроцентраль (ТЕЦ). «Херсонтеплоенерго виробляє близько половини тепла, проте влітку лише ремонтує обладнання. « Інфраструктура для постачання гарячої води в місті була зруйнована в 90-ті роки. Тому сьогодні для цього в місті немає технічних можливостей», - констатує депутат міськради Роман Казаков.

За його словами, міська влада буде вивчати питання щодо можливого відновлення  після того, як буде визначено нового власника місцевої ТЕЦ, яка немає своїх тепломереж. «Це залежатиме від того, хто прийде на ТЕЦ, як він порахує економіку підігріву води», - каже пан Казаков. А поки що «Херсонтеплоенерго» проводить ремонтну кампанію за відсутності стабільних надходжень. Рівень розрахунків за тепло в Херсоні цього сезону склав 73% від вартості.

 

«Споживачі потроху сплачують зимову заборгованість, однак цього замало для завершення ремонтів. Міськрада дала згоду на залучення кредиту в 5 млн гривень», - каже директор  херсонського підприємства Володимир Пепель. Він розраховує, що відсотки по кредиту будуть включені до тарифу, який регулятор має затвердити до кінця поточного року.

 

За словами пан Пепеля, для очолюваної ним компанії оптимальним було би затвердження двоставочного тарифу з урахуванням сезонності роботи компанії. Проте, поки що підприємство працює за єдиним тарифом, який затверджують раз на кілька років. В ньому не враховані не лише сезонні зупинки котелень, але й підвищення ціни на газ. Звідси й погіршення фінансового стану компанії, яка постачає тепло за тарифом, що становить 65% від його собівартості. Єдине що тішить менеджерів влітку – економія на фонді зарплати. Адже оператори котелень звільняються майже на півроку.

 

Між тим, херсонці сидять без гарячої води, але в тарифі за природний газ сплачують компанії «Херсонгаз» і за підігрів води. Місцева мешканка Наталя Мельникова каже, що встановила в помешканні електронагрівач, однак за газ на підігрів води доводиться платити. В «Херсонгазі» визнають – норматив на підігрів води справді є у складі тарифу на природний газ.

 

«Нормативи розраховані згідно постанови Кабміну 1996 року. Приміром, при наявності централізованого гарячого водопостачання споживач платить за підігрів на газу 9,8 кубометрів води на місяць, а за відсутності – 18,3 кубометрів. Якщо в споживача встановлена газова колонка, то норма – 23,6 кубометрів», - повідомив «У.К.» заступник голови правління ВАТ «Херсонгаз» Віталій Голубєв.

 

То ж сьогодні у відновленні централізованого постачання гарячої води зацікавлені як виробники тепла, яким бракує коштів на виробничі потреби, так і споживачі, які не хочуть переплачувати за невикористаний природний газ. Відновити зруйновану  90-ті систему вже навряд чи вдасться, а от створити нову можна лише за максимального сприяння держави. І в Чернігові, і в Херсоні надії покладають на галузевого регулятора, від якого залежать обсяги надходжень, а відтак і масштаби ремонтних робіт та відновлення тепломереж.