Комунальні підприємства та Нацкомпослуг: нерівний шлюб та гра в одні ворота. Частина 1

Оптимізму в настроях комунальників додавали регулярні заяви очільника профільного міністерства Анатолія Близнюка та голови Нацкомпослуг Валерія Саратова про те, що тарифи на воду та теплопостачання мають бути обов’язково економічно обґрунтованими, тобто відшкодовувати підприємствам хоча б витрати на їх виробництво, не кажучи вже про якийсь прибуток від діяльності. Однак, з появою перших результатів роботи Нацкомпослуг у вигляді постанов про затвердження тарифів на послуги тому чи іншому комунальному підприємству, стало зрозуміло, що практика діяльності регулятора суттєво відрізняється від публічних заяв. Тарифи комунальникам коригуються лише на енергетичну складову: водопостачальним підприємствам тариф частково підвищується на той рівень, на який зростає електрична енергія, теплопостачальним підприємствам – частково на рівень підвищення вартості природного газу, в середньому на рівні 10-15%.

 

Таку різницю між «словом та ділом» пояснити легко: по - перше, на горизонті вибори до Верховної Ради восени, а житлово-комунальна «фішка» завжди була і залишатиметься основним елементом політичного піару та боротьби за голоси виборців. По-друге, - доручення Миколи Азарова на початку січня контролюючим органам про здійснення тотальних перевірок діяльності комунальників.

Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» Нацкомпослуг надано повноваження по ліцензуванню господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва та постачання теплової енергії та гарячої води, а також розроблення і затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням.

 

Також до повноважень Нацкомпослуг входить здійснення контролюючих функцій за господарською діяльністю ліцензіатів, а саме: 

 

- контроль за недопущенням перехресного субсидіювання під час впровадження господарської діяльності суб'єктами природних монополій;

 

- контроль за цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів, одержаних у результаті провадження ліцензованої діяльності природними монополістами;

 

- контроль за виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню;

 

- здійснює в межах своїх повноважень контроль за якістю товарів, що виробляються суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках, або послуг, що надаються такими суб'єктами.

 

При цьому Нацкомпослуг має право безперешкодного доступу на територію і в приміщення підприємств, що надають та виробляють комунальні послуги. А самі ліцензіати зобов’язанні надати пакет документів, необхідних для здійснення комісією її повноважень, та інформації, передбаченої законодавством.

 

Але, нажаль, закон не встановлює конкретного переліку документів, які регулятор має право вимагати при здійсненні перевірки дотримання ліцензійних умов, покладаючи розробку порядку здійснення перевірок та контролю на саму комісію. Прямо як у казці, «а щуку відпустили у річку»…

Таким щедрим подарунком законодавця Нацкомпослуг скористалося, як кажуть, «на всі 100» і невдовзі відповідними наказами регулятора були затверджені переліки питань для планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у вигляді перевірки дотримання ліцензійних умов з провадження господарської діяльності. А саме мова йдеться про виробництво та постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого холодного водопостачання та водовідведення.

 

Відповідно до цих переліків, крім безпосередніх документів, що відображають технологічний процес ліцензіата (технічні паспорти, документація на котельні та свердловини, робочі креслення, плани попереджувальних робіт, технологічні регламенти тощо), Нацкомпослуг також перевіряє ще багато інших документів. А саме: наявність угод обов'язковою чи добровільного страхування, юридичних, консалтингових, інформаційно – консультаційних та інших послуг, джерела їхнього фінансування та вплив на фінансові показники, ведення бухгалтерського обліку окремо за кожним видом діяльності, здійсненні ліцензійної діяльності за принципом економічної доцільності та ефективного витрачання та використання коштів,аналіз стану розрахунків споживачів за послуги, характеристику дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, аналіз проведення претензійно-позовної роботи з метою стягнених боргів зі споживачів-боржників.

 

Для теплопостачальних підприємств, окрім вищезазначеного, регулятор перевіряє ще й наявність відкритих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання та аналіз надходження на них коштів за спожиту теплову енергію від усіх  категорій споживачів (тобто перевірка дотримання ліцензіатами сумнозвісної постанови КМУ від 03.12.2008 року № 1082).

 

На цьому прикладі яскраво видно, що розробники цих порядків та переліків власноруч перетворили Нацкомпослуг для ліцензіатів з їхнього союзника у ворога. Адже перед ліцензіатами постає новий контролюючий орган, але з повноваженнями КРУ, податкової, міліції, інспекції з контролю за цінами і тарифами разом взятих.

 

Викликає подив та відверте обурення те, що Нацкомпослуг буде здійснювати контроль за дотриманням ліцензіатами норм постанови Кабінету Міністрів № 1082, яка зобов’язувала теплопостачальні підприємства відкривати розподільчі рахунки в установах Ощадбанку, де в автоматичному режимі вони розподілялися між тепловиками та постачальниками природного газу.

Невже розробникам цих порядків невідомо, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2010 року по справі № 2а-10641/09/2670 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до уряду, норми, які передбачали обов’язок тепловиків здійснювати розрахунки виключно через ці рахунки, були скасовані? Законність цього рішення також була підтверджена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року. Тобто вже більше року зміни до постанови № 1082, які заважають жити та порушують права підприємств, скасовані. Таким чином, якщо Нацкомпослуг виявить під час перевірки факт порушення підприємством вимог урядової постанови, то за юридичними канонами притягти до відповідальності ліцензіата за порушення скасованої постанови не можливо. Але це тільки за юридичними постулатами....

 

За версією ж Нацкомпослуг, яка керується при прийняття рішень, скоріше за все, власним розумінням законодавства, за порушення ліцензіатом порядком перерахування коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, залюбки притягає до відповідальності ліцензіатів та накладає на них фінансові санкції. Так поплатилися «Вінницяміськтеплоенерго» та «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради, КП «Миколаївтеплоенерго» та КП «Павлоградтеплоенерго», у яких під час перевірки, серед інших порушень було виявлено не дотримання ними режиму використання розподільчих рахунків.

 

Про те, як реагують підприємства галузі на дії регулятора читайте 26 квітня.