ЖКГ – «байстрюк» державної політики

І справді, з одного боку, всі державні структури та посадовці від Президента Віктора Януковича до будь-якого начальника управління ЖКГ районного масштабу у своїх виступах регулярно наголошують на тому, що житлово-комунальна галузь знаходиться в кризовому стані, що негайно потрібно вживати заходів щодо модернізації та оновлення житлового фонду та мереж теплопостачання, водопостачання та водовідведення. 

 

Так, напередодні секретар Ради нацбезпеки та оборони  Андрій Клюєв висловив занепокоєння ситуацією, яка склалася у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, відомство серйозно непокоїть проблема поводження з твердими побутовими відходами та проблема забезпечення населення якісною питною водою.

 

Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник на останній прес-конференції зазначив, що галузь ЖКГ знаходиться в аварійній, кризовій ситуації і для її подолання потрібно щонайменше 10-12 років.

 

Занепокоєння станом галузі державних чиновників найвищого рангу має не лише характер публічних заяв, а й конкретне документальне вираження. В широко висвітленій у засобах інформації Державній програмі активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки, затвердженій 27 лютого поточного року Кабінетом Міністрів, відмічено, що на сьогодні ЖКГ залишається однією з найслабкіших ланок національної економіки і без рішучих та швидких змін ця галузь буде гальмувати подальший розвиток інших галузей економіки.

 

Читайте також: ЖКГ загубилось у політичних ілюзіях

 

І ось, коли доходить справа до втілення в життя положень цієї Програми та реального фінансування  «рішучих та швидких змін в галузі ЖКГ», відкривається другий бік ставлення державних можновладців до проблем житлово-комунальної галузі.

 

Аналіз додатку до Програми, що має назву «План заходів з виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки» дає чітке уявлення про те, які галузі вітчизняної економіки є «рідними» для можновладців, тобто фінансуються першочергово за рахунок коштів державного бюджету, а які є «байстрюками», і не фінансуються зовсім.

 

Так, наприклад, на державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників в 2013 році планують виділити 100 тис. грн, стільки ж передбачено цією програмою у 2014 році. На проведення селекції у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні 13 млн грн у 2013 році, стільки ж планується і у наступному році. На виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення (модернізації) озброєння та військової техніки, закупівля їх зразків (комплексів, систем) з державного бюджету України в 2013 році виділено 701,7 млн грн. 

 

Натомість, на виконання Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2011—2020 роки Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки не передбачено виділення коштів з державного бюджету взагалі. Нулі в графі «джерело фінансування – державний бюджет» також стоять навпроти таких напрямів, як виконання робіт по реконструкції та капітальному ремонту житлових будинків, здійснення  реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення, забезпечення розвитку та реконструкції систем теплопостачання, капітальний ремонт, модернізація та заміна ліфтів, реконструкція Бортницької станції аерації тощо. 

 

Незважаючи на це, документом все таки передбачається залучити у розвиток будівельної галузі та житлово-комунального господарства близько 50 млрд грн. Більшу частину цих коштів планують залучити під державні гарантії у господарюючих суб’єктів, банківських установ (що дозволяє здійснювати розпорядникам коштів ст. 6 закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік»), решту – з  місцевих бюджетів.

 

Читайте також: Реформа для проформи

 

Однак, станом на сьогодні, досі не прийнятим залишається проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Умов надання у 2013 році державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями суб'єктів господарювання, залученими для реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвиткові національної економіки». Відтак за майже 4 місяці поточного року жодної гривні у господарюючих суб’єктів, банківських установ у розвиток будівельної галузі та житлово-комунального господарства залучено не було.

 

Тай ті програми, які передбачалося фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, фінансуються не без проблем. За даними Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства станом на 29.03.2013 року, не профінансованою залишається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 440 млн грн, а також програма надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла в сумі 18 млн грн. Частково профінансована Програма збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом (із запланованих 10 млн грн виділено 6,9 млн грн).

 

З цього всього виходить, що державі важливіше профінансувати «ріднішу» галузь хмелярства (хіба не досить  пива виробляється і споживається в нашій країні), ніж виділити ці кошти на ремонт ліфтів чи реконструкцію сумнозвісної Бортницької станції аерації, яка працює на останньому подиху. Виходить, що державі важливіше фінансувати збільшення промислової риби в Азово-Чорноморському басейні, ніж профінансувати утеплення та реконструкцію житлового фонду, який десятиліттями не ремонтувався.  Невже житлово-комунальне господарство так і залишиться «байстрюком» для державного бюджету? Якщо так, то держава повинна створити сприятливі умови для того, щоб ЖКГ «усиновили» приватні інвестори, які дійсно будуть зацікавлені у модернізації галузі.