Рішення реформувати газову галузь визначається як внутрішніми законами, так і тими зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в Європі. Зокрема, процес приєднання до Європейського енергетичного співтовариства зобов’язав Україну прийняти зміни до закону «Про трубопровідний транспорт» в квітні цього року, а також раніше в липні ухвалити закон «Про засади функціонування ринку природного газу». Все це має привести до лібералізації газового ринку. А це означає, що монополія НАК «Нафтогаз-України» на ринку повинна бути зруйнована.
Лібералізація галузі покликана залучити інвесторів на газовий ринок, зокрема, в газовидобутку, розподілі, продаж і транспортуванні газу. У зв'язку з цим існують певні вимоги до компаній, які працюють в ЄС. Зокрема, повинен бути гарантований доступ всіх суб'єктів господарювання до видобутоку, транспортування, розподілу та продаж газу. Тому всі офіційні дії України спрямовані на те, щоб забезпечити рівний доступ всіх учасників галузі до об'єктів ринку.
В тім, велику частку в структурі споживання природного газу займають підприємства теплокомуненерго. За даними НАК «Нафтогаз», згідно розпорядження уряду № 431-р, на 2012 рік споживання газу для підприємств теплоенергетики закріплено на рівні 8,2 млрд куб. м. Для порівняння, в тому ж розпорядженні для населення визначено 17,1 млрд куб. м., для промисловості – 23,6 млрд куб. м.
Читайте також: Монополія гарантує газ
Згідно прийнятих парламентом законопроектів, великим підприємствам, а також підприємствам теплоенергетики газ буде поставляти напряму НАК «Нафтогаз». Раніше ж, як правило, підприємства теплоенергетики отримували газ від облгазів. Цей механізм роботи не є чимось новим для теплокомуненерго, оскільки й раніше деякі з них працювали напряму з монополістом. Однак, експерти зауважують, що такі зміни не приведуть до покращення. «Говорити про збільшення ефективності роботи не доводиться, тим більше що ці підприємства є хронічними боржниками як перед облгазами, так і перед НАК. В таких умовах зміною лише одного порядку перерахування коштів проблему не вирішити. Необхідно шукати джерела фінансування та інвестиції в сферу теплової енергетики та відновлювати підприємства. Наразі їх діяльність не відповідає вимогам споживачів», - наголошує заступник директора науково-технічного центру «Псіхея» Генадій Рябцев. На думку фахівців, разом з кратним збільшенням інвестицій, необхідний жорсткий контроль над усією галуззю. Багато ТКЕ працюють «під дахом» органів місцевого управління. Відповідно, ніхто не хоче самостійно відмовлятися від досить великої і непідконтрольної нікому годівниці.
Однак, найближчі місяці, зміни ніяк не позначаться на роботі підприємств, зокрема, ТКЕ. Тому що для введення в дію прийнятих механізмів необхідно не тільки прийняття відповідних законодавчих актів, але й напрацювання практики впровадження та застосування цих законів на українському ринку. «Поки процес появи конкурентного середовища йде дуже повільно. Настільки прибутковий ринок як газовий, незважаючи на всі заяви його учасників, що повідомляють про збитковість, реформувати швидко неможливо. До тих пір, поки на ринку не налагоджений повний облік і контроль, поки не приведені у відповідність до рекомендацій міжнародних організацій тарифи на газ, то на цьому ринку можливі масштабні зловживання. І тому монополісти цього ринку будуть відсувати терміни реформування всіма силами», - зауважує Генадій Рябцев.
Читайте також: Тарифна гра українських комунальників
І навіть зміни власника, тобто приватизація облгазів ситуацію радикально не змінить. Експерти зазначають, що незалежно від форми власності, ефективно працюючих облгазів зараз практично не існує. Також процес стримує те, що наразі державним пріоритетом є наповнення бюджету, що є причиною запланованого розпродажу досить великої кількості підприємств з розподілу газу. При цьому про якісь дії щодо контролю їх майбутньої роботи мова не йдеться. «Така позиція не є державною. Перш ніж продавати підприємства, державі необхідно було подумати про те, яким чином необхідно контролювати їх діяльність, та яким чином примушувати нових власників вкладати гроші в модернізацію відповідних систем», - підкреслюють в НТЦ «Псіхея».
Окрім того, у концентрації активів нічого страшного немає, головне щоб компанії, які купують ці активи були досить прозорі для контролю з боку антимонопольного комітету та інших контролюючих структур. Якщо ця умова буде дотримуватися, то ніякої небезпеки для держави в приватизації облгазів компанією СКМ чи Group DF, або якимись іншими компаніями, які працюють на цьому ринку, навіть іноземними, наприклад групою Вексельберга або кимось іншим.
Однак, фахівці наголошують, що якщо компанії облгазів будуть купуватися офшорними структурами, які пов'язані з материнськими компаніями через неформальні відносини. Якщо це не дозволяє Антимонопольному комітету встановити нагляд між цими структурами, то в такому випадку виникає небезпека як для споживача, так і для України в цілому.
Читайте також: «Газпром» націлився на українські облгази?
Відповідно до постанови Кабміну №1082, на енергетичному ринку країни діє механізм розрахунків з газовими монополістами через спецрахунки. Вони передбачають гарантовані надходження від підприємств теплоенергетики до «Нафтогазу». За умови економічно необґрунтованого тарифу, підприємства теплоенергетики є збитковими. Як правило, тариф не покриває повністю витрати на теплопостачання. В умовах спецрахунків, НАК обов’язково отримує свої кошти, а лише решта йде на погашення витрат підприємств теплоенергетики.
На думку експертів, до економічно обґрунтованих тарифів Україні ще досить далеко. Тому що низькі ціни на газ активно використовуються політиками як аргумент, що підтверджує соціальну спрямованість їхніх дій. За лаштунками низьких тарифів для кінцевого споживача стоять компанії, що споживають газ за рахунок домогосподарств. Ця проблема може бути вирішена, якщо буде прийнято рішення про поетапний перехід на економічно обґрунтований, прозорий, зрозумілий для споживача тарифи. При цьому, повинна бути створена система захисту малозабезпечених верств населення, які не зможуть платити такі кошти. Очевидно, що така система має бути адресною та монетизованою. Поки в Україні залишається величезна кількість пільговиків на всіх рівнях. І до тих пір поки ці пільговики отримують паливо в 3-5 разів дешевше ніж інші споживачі, то в нас буде діяти система далека від соціальної справедливості, незважаючи на всі заяви уряду.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
