ГоловнаВибір редакціїКоментаріГазові переговори: путінський період

Газові переговори: путінський період

За попередніми підсумками виборів в Росії президентом став Володимир Путін. Як це відобразиться на газових переговорах України і Росії...

За попередніми підсумками виборів в Росії президентом став Володимир Путін. Як це відобразиться на газових переговорах України і Росії, а також як буде впливати новий президентський термін Путіна на енергетичні та газові відносини України та Росії?

Ситуацію, що склалася на сьогоднішній день коментує експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Епоха президента Росії Дмитра Медведєва, як рівноправного партнера Володимира Путіна в газових питаннях скінчилася. В україно-російських газових відносинах «Період Медвєдєва» запам'ятався п'ятьма віхами:

- «Газовою війною» у 2009 р.

- Лютим опором самого Дмитра Медведєва спробам Юлії Тимошенко на пару з Володимиром Путіним видавити з газового ринку компанію Дмитра Фірташа RosUkrEnergo AG. Нагадаємо, що довготривалий виконавчий директор RosUkrEnergo AG Костянтин Чуйченко весь час пропрацював в адміністрації президента Медведєва.

- Підписанням «харківських угод» про продовження перебування Чорноморського флоту в обмін на 100-доларову знижку на газ.

- Завершенням будівництва першої черги газопроводу «Північний потік» в 2011 г, який за задумом Росії повинен скоротити транзит російського газу територією України.

- Популяризацією ідей обхідних газопроводів, зокрема будівництва «Південного потоку», який позиціонується як газопровід, що «відбере» абсолютно весь транзитний газ Україні.

Читайте також: Новий договір Росії – дійсність чи «газова» гра

Повернення Володимира Путіна на пост президента - це також повернення йому повного контролю над питаннями українсько-російських газових взаємин, які раніше доводилося ділити з Медведєвим.

Фактично, після того як у вересні 2011 року Медведєв і Путін офіційно оголосили про свій «обмін» посадами «президент-прем'єр», газові переговори України і Росії увійшли в глибокий ступор. Всі осінні і зимові сплески інформації про нібито домовленості України і Росії не відповідали дійсності. І не тільки тому, що в Росії проходила президентська кампанія, а й тому, що Володимир Путін припиняв будь-які спроби групи переговірників (Микола Азаров, Юрій Бойко) досягти нових домовленостей до російських виборів.

Симптоматичним стала дуже правильна оцінка процесу газових переговорів головою правління «Нафтогазу» Євгеном Бакуліним: «На своєму рівні ми, на жаль, вичерпали свої можливості».

Відповідно, газові переговори продовжуватиметься на рівні президента Віктора Януковича і новообраного президента Росії. Не важко здогадатися, що прізвище у нього буде Путін. Правда, виникає резонне запитання, чому ж ще й Азаров, і Бойко, і той же Бакулін не подали прохання про звільнення, якщо вони не можуть домовиться з «Газпромом»?

В контексті слів Бакуліна особливо важливим буде вибудовування політичних відносин Віктора Януковича і Володимира Путіна.

Всупереч сформованій спільній думці, що в газовому питанні Путін буде проводити виключно жорстку політику по відношенню до України, це трохи перебільшено. Юлії Тимошенко вдавалося ж домовитися з Путіним. Інше питання, звичайно, якою ціною. До того ж перемога Путіна на виборах додасть йому впевненості і це не буде його штовхати на кардинальні дії проти України. З іншого боку і поспішати Путін не буде, що не влаштовує Україну.

Як може змінитися процес газових переговорів в інших сферах енергетики під час «путінського періоду»:

1) Перехід питання газового консорціуму із «застою» у більш практичну стадію.

Путін є прихильником спільного управління ГТС України і вважає себе автором і ідеологом концепції формування газотранспортного консорціуму в трикутнику «Україна-Росія-ЄС». Саме Путін з Леонідом Кучмою в 2002-2003 рр.. просували ідею консорціуму. Тому не виключено, що Україна виграє від бажання Путіна таки реалізувати ідею консорціуму самостійно без Медведєва. З цією метою Путін може піти на зустріч Януковичу в питанні ціни на газ.

2) В контексті першого пункту Путіна не можна назвати великим прихильником «обхідних» газопроводів - «Північного» та «Південного». І це також може виявитися зручним для України.

Читайте також: Курс на зниження імпорту російського газу не витримав перших морозів

Дуже показовою є остання заява посла Росії в Україні Михайла Зурабова, при умові, якщо Україна швидко проведе оцінку вартості ГТС і випередить рішення щодо «Південного потоку», то ціна ГТС України буде високою.

Якщо до будівництва «Північного потоку» Путін ставиться лояльно, то «Південний потік» у нього викликає більше запитань, ніж відповідей. Рік тому Путін давав доручення міністру енергетики Сергію Шматко розглянути можливість поділу «Південного потоку» на дві частини: трубопровідну і завод зі зрідження газу на березі Чорного моря. Насправді Путін розуміє, що буде важко знайти більш 20 млрд дол.. на реалізацію «Південного потоку» і краще модернізувати і розвивати ГТС України.

3) Продовжиться процес відтіснення групи RosUkrEnergo AG і Дмитра Фірташа від газових переговорів, а також їх витіснення з газового ринку України.

Віктор Янукович може скористатися боротьбою Путіна проти RosUkrEnergo AG і виторгувати в газових переговорах кращі умови в обмін на зниження ролі групи RosUkrEnergo AG в українській політиці.

Наразі в орбіту цієї групи входять Дмитро Фірташ, міністр енергетики Юрій Бойко і міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Глава адміністрації президента Сергій Льовочкін і перший-віце-прем'єр Валерій Хорошковський знаходяться на деякій дистанції, але все одно зберігають близькість до групи.

4) Путін буде проявляти активність у питанні добудови двох атомних блоків на Хмельницькій АЕС і виділення Україні кредиту на суму 4-5 млрд дол..

Читайте також: Тарифи на газ вбивають «Нафтогаз»

Після попередніх домовленостей України та Росії про добудову двох блоків Хмельницької АЕС на суму 4-5 млрд дол., не було зроблено жодного кроку в напрямку реалізації цього проекту. Росія зацікавлена в тому, щоб постачати Україні свої реакторні установки. Україна пропонує вирішувати це питання в пакеті з газовим питанням і фактично припинила обговорення умов кредиту.

Звичайно, всі вищевикладені моменти будуть посилюватися політичними факторами впливу Росії на Україну. У першу чергу це стосується «вічних» ідей приєднання Києва до Митного союзу і Єдиного економічного простору.

У ключі політичних змін в Росії і повернення Володимира Путіна до повноцінної влади у Віктора Януковича, як не дивно, з'явиться можливість знайти компроміс з Путіним. Президент Янукович може скористатися трьома порадами.

По-перше, звернутися до Стокгольмського арбітражу з вимогою змінити систему ціноутворення на природний газ для України. Сильний крок Януковича повинен викликати більш рівне ставлення і повагу Путіна. По-друге, замінити газову переговорну групу Азарова-Бойка-Бакуліна, які й самі неодноразово визнавали свою неспроможність вести переговори. По-третє, відновити політичні переговори з ЄС, що дозволить посилити позицію України в газових переговорах з Росією.
 

 Ольга Туча

 
Коментарі (0)