ГоловнаПублікаціїАльтернативна енергетикаГлобальне "озеленення" економіки

Глобальне "озеленення" економіки

Масштаби «зеленого» сектора світової економіки поки порівняно невеликі. Однак для нього характерні виключно швидкі, особливо на тлі уповільнення зростання в 2008-2012 роках, темпи розвитку.

Потужна динаміка розвитку «зеленої» економіки в цілому та її сегмента - альтернативної енергетики - визначається рядом факторів, у першу чергу, - збереженням пріоритету забезпечення енергетичної безпеки країн - імпортерів викопного палива, які є лідерами світової економіки.

У близькій і середньостроковій (до 2020 року) перспективі значення «зеленого» сектора економіки в цілому і екологічно чистої енергетики в особливості може посилитися.

Модернізація економіки та «зелене» зростання

Двигуном процесу глобалізації є модернізація і перехід світової економіки, насамперед промислово розвинених країн, до нового технологічного укладу, який поряд з якісним оновленням технологічної бази, підвищенням ефективності виробництва та конкурентоспроможності економіки покликаний забезпечити поліпшення якості життя і середовища проживання. За кордоном реалізує цей перехід економічна політика «зеленого» зростання офіційно прийнята Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2009 р. в якості стратегічного напрямку розвитку всіх її членів на довгострокову (до 2030 р.) і більш віддалену (до 2050 р.) перспективу.

В Україні «зелені» тарифи діють з 2009 року. Важливість «зеленого» зростання відзначається в Енергетичній стратегії розвитку до 2030 року.

На глобальному рівні ця тема була піднята на рівень «великої двадцятки» (G20) на саміті в Лос-Кабос (Мексика) в 2012 р. в тій же інтеграційній інтерпретації і зараз має продовження у вигляді бізнес-альянсу В20 - найбільших корпорацій цієї групи провідних держав світу.

«Зелена» економіка - варіанти визначення

Загальноприйнятого визначення «зеленої» економіки не існує. Експерти Організації ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП) пропонують найбільш широке розуміння цього поняття, розглядаючи «зелену» економіку як господарську діяльність, «яка підвищує добробут людей і забезпечує соціальну справедливість і при цьому істотно знижує ризики для навколишнього середовища і збіднення природи». Таке трактування «зеленої» економіки практично не відрізняє її від концепції сталого розвитку, яка добре відома і має відповідний правовий статус у Росії, хоча і недостатньо ефективно реалізується в економічних програмах та практиці природокористування.

У руслі змістовно більш вузького трактування «зелену» економіку розуміють як розробку, виробництво та експлуатацію технологій та обладнання для контролю та зменшення викидів забруднюючих речовин та парникових газів, моніторингу та прогнозування кліматичних змін, а також технологій енерго- та ресурсозбереження та відновлюваної енергетики. Сюди ж включаються розробка, випуск і використання технологій і матеріалів для захисту будинків і споруд від різких коливань температури, вологості і вітрового навантаження; виробництво екологічно чистої продукції, в тому числі сільськогосподарської (продуктів харчування, природних волокон) і споживчих товарів (наприклад, ліків і предметів особистої гігієни на природній, природній основі без хімічних добавок).

Читайте також: Поновлювальна енергетика - рятівний круг економіки

Іншими словами, до «зеленої» економіки відносять ті види і результати господарської діяльності, які поряд з модернізацією та підвищенням ефективності виробництва сприяють поліпшенню якості життя і середовища проживання. При цьому офіційні документи різних держав містять різні акценти: у розвинених країн на першому місці - конкуренція, робочі місця, у країнах що розвиваються - сталий розвиток, рішення проблем бідності, питання справедливості та участі громадян, у групи БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР) - ефективність використання ресурсів. Але показово, що власне екологічні проблеми, насамперед екологічні ліміти розвитку, не фігурують у визначеннях «зеленої» економіки ні в одному із зазначених документів. Це доводить, що головне в «зеленій» економіці - сама економіка і соціально-економічна сфера.

Альтернативна енергетика - ядро ​​«зеленої» економіки

В якості фундаменту «зеленого» зростання виступає модернізація енергетичного базису економіки, що обумовлено принаймні трьома причинами:

Невиліковним значимістю енергетичного сектора, що грає стратегічну роль у розвитку економіки та забезпеченні безпеки на всіх рівнях (національному, регіональному та міжнародному) протягом всієї новітньої історії.

Посилюється тенденцією виснаження найбільш доступних і рентабельних запасів традиційних енергоносіїв, насамперед нафти, і зростання цін на них. Для країн-імпортерів це означає посилення стурбованості проблемою енергетичної безпеки.

Фактором глобальних змін клімату, викликаних зростанням концентрації в атмосфері парникових газів, яка міжнародним кліматологічних спільнотою безпосередньо пов'язується з техногенними викидами, в першу чергу об'єктів енергетики.

Основні перешкоди для розвитку зеленої енергетики Грінпіс представив доповідь про проблеми розвитку поновлюваних джерел енергії в Дурбані (Південна Африка), де зараз проходить саміт країн БРІКС.

Читайте також: Енергетику чекає «революція»

На думку експертів Грінпіс, ​​країни цього блоку повинні стати лідерами у розвитку альтернативної енергетики.

Нова доповідь Грінпіс розвінчує міфи про поновлювані джерела енергії, пропонує варіанти для їх впровадження та містить успішний досвід самих різних країн.

«Пониження вартості ВДЕ і зростання цін на викопні види палива доводять, що економіка змінилася. Ці та інші тенденції підтверджують, що епоха вуглеводнів закінчується, - каже керівник кліматичної та енергетичної програми Грінпіс Африки Рут Мхланга. - Ми впевнені, що енергетичної революції перешкоджають не відсутність технологій або особливості економіки, а помилки про зеленої енергетики і відсутність політичної волі».

Швидке зростання вітроенергетики в Китаї дало вражаючі результати: сьогодні КНР отримує 100 млрд кіловат-годин на рік з енергії вітру, а з атомної енергії - 98 млрд кіловат-годин. Вперше та історії Китаю виробництво вітряної енергії зростає швидше, ніж вироблення вугільної енергії. Для порівняння: у Росії виробництво електроенергії від усіх ВДЕ складає трохи більше 8 млрд кВт-годин на рік, а обсяг вітрової генерації в Росії в десятки тисяч разів менше, ніж у Китаї. 

 
Коментарі (0)