Новини по темі

10 Вересня 2024 p. 11:21
За програмою "єОселя" вже видано 12,7 тис. іпотечних кредитів  

09 Вересня 2024 p. 11:29
Уряд затвердив зміни щодо зменшення довідок для компенсації за піднайом житла та розширення доступу до виплат  

06 Вересня 2024 p. 16:40
Оренда житла в Києві прискорилась  

Вода, газ, електроенергія, центральне опалення - без більшості цих послуг пересічному українцеві важко уявити своє життя. І тим більше дивно, чому так мало співвітчизників задаються питанням, на яких підставах вони ці послуги отримують, які права і обов'язки мають як їх споживачі. З ким і на яких умовах повинен укладатися договір про надання комунальних послуг, якими нормативними актами регулюється це питання, і чи може споживач, який більше не потребує таких послуг, відмовитися від них в односторонньому порядку.

Почнемо з нормативного регулювання. Питання, пов'язані з наданням житлово-комунальних послуг населенню, регулюються низкою законів і ще більшою кількістю підзаконних нормативно-правових актів, розібратися у вирі яких простому споживачеві куди як не просто.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг належать до категорії цивільно-правових, тому одним з основних документів, які регламентують цю сферу, є Цивільний кодекс України. Також відносини у цій сфері регулюються спеціальними актами, такими як Житловий кодекс України та закон «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, оскільки кожен мешканець є одночасно споживачем житлово-комунальних послуг, то на ці відносини поширюється також дія закону «Про захист прав споживачів».

Читайте також: Як спілкуватися з ЖЕКом?

До підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг належать акти Кабінету Міністрів та профільного органу центральної виконавчої влади - Міністерства житлово-комунального господарства. Так, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року №2246 затверджені Правила надання населенню послуг з газопостачання; Постановою КМУ від 26 липня 1999 року №1357 затверджені Правила користування електричною енергією для населення; Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 затвержені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення і т.д. і т.п. Крім того, є всілякі стандарти, нормативи, методичні вказівки тощо.

Якщо однією стороною договору про надання комунальних послуг є споживач, то з визначенням другої сторони часто виникають труднощі. Вся справа в тому, що в Україні фактично існує два способи надання житлово-комунальних послуг споживачеві: через балансоутримувача і виконавцем безпосередньо.

Балансоутримувачем, як правило, виступає ЖЕК, ЖБК або ОСББ. Ці організації безпосередньо надають послуги з управління та утримання будинку і прибудинкової території. А в деяких випадках мешканці укладають з ними договори на послуги з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, а іноді навіть газо- та електропостачання. У свою чергу, ЖЕК, ЖБК або ОСББ укладає договір про надання комунальної послуги з безпосереднім постачальником (водоканалом, тепломережею, газо- або енергопостачальною організацією).

Якщо виробник послуги є одночасно і безпосереднім виконавцем, то мешканець має справу з декількома договорами, другою стороною в яких виступають обслуговуючі організації - ЖЕК (ЖБК, ОСББ), водоканал, тепломережа, газо- та енергопостачальна організація і т.д.

Найчастіше доводиться мати справу зі змішаним способом надання житлово-комунальних послуг. Так, послуги з газо- і енергопостачання, як правило, надаються на підставі окремих договорів з виконавцями таких послуг, тоді як інші комунальні послуги - на підставі договору з балансоутримувачем.

Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Таким чином, споживач має повне право просити виконавця або виробника послуг про включення в договір з ним додаткових умов. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня надання проекту договору однією із сторін. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

Договір не може містити умов, які вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Читайте також: Що зобов'язані робити українські ЖЕКи?

Наприклад, Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою КМУ від 20 травня 2009 року №529.

Кожен споживач може ознайомитися з його змістом і перевірити, наскільки відповідають умови Типового договору умов конкретної угоди з мешканцем.

Окремо варто сказати про ситуацію, коли договір про надання житлово-комунальних послуг не укладено. В такому разі, з одного боку, у виробника немає правових підстав вимагати від споживача оплати наданих послуг, а з іншого боку - немає і підстав для їх надання. Тим не менш, судова практика у таких справах йде по тому шляху, що якщо послуга надана, а споживач не заперечував проти її надання, оплачувати житлово-комунальні послуги, останній зобов'язаний. У будь-якому випадку, кожен споживач повинен пам'ятати, що він може вимагати у виконавця або виробника укладення з ним договору про надання комунальної послуги, а останній не може споживачеві в цьому відмовити.

Кожен споживач житлово-комунальних послуг повинен знати про те, які права і обов'язки він має. Так, згідно ст. 20 ЗУ «ПРО житлово-комунальні послуги» споживач має право:

одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

отримувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;

на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та / або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 

За матеріалами http://www.prostopravo.com.ua/