20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України. Документ докорінно змінив існуючу раніше систему досудового розслідування кримінальних справ, чим значно змінив можливі наслідки проведення планових та позапланових перевірок контролюючими органами суб’єктів господарювання, до яких відносяться і підприємства ЖКГ.

 

Відтепер звичні результати перевірок та ревізій у вигляді донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток чи зобов’язання повернути до державного бюджету суму зайво отриманої субвенції з різниці в тарифах можуть мати набагато серйозніші наслідки, ніж це було раніше.

 

Почнемо з того, що керівникам комунальних підприємств, головним бухгалтерам та економістам доведеться звикати, що тепер не існує процедури дослідчої перевірки. Тобто перевірки, коли слідчий мав 10 днів для прийняття рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у її порушенні. Як правило, за цей час керівники підприємств ЖКГ встигали підготувати необхідні документи, повідомити про можливе порушення кримінальної справи міську владу. Чиновники, у свою чергу, встигали зателефонувати міському чи обласному прокуророві, який проводив необхідну бесіду зі слідчим, в результаті чого більше 90% заяв контролюючих про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб комунальних підприємств завершувалися постановою про відмову у їх порушенні.

Новий КПК таких процедур не передбачає. Досудове слідство розпочинається з моменту виявлення слідчим (прокурором) ознак злочину. Так, згідно ч.1 ст.214 КПК, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела відповідних обставин, зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

 

Зазначене означає, що на цей час у учасника процесу відсутня можливість оскарження постанови про відкриття кримінальної справи (через відсутність такої постанови), а оскарження окремих дій слідчого у порядку, встановленому КПК, не зупиняє проведення досудового розслідування, зокрема, слідчих дій.

 

У слідчого відсутній обов’язок повідомляти людину, інтересів якої стосується кримінальне провадження, про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування. Відтак, відомості про проведення досудового розслідування особа, інтереси якої воно зачіпає, може отримати лише за фактом вчинення відносно неї слідчих дій (обшуку, виїмки, затримання на місці злочину тощо) або будучи повідомленою про підозру.

Дію цих новел КПК в повній мірі на собі відчули працівники бухгалтерії КП «Полтававодоканал», коли 13 березня в обідню перерву з ухвалою судді-слідчого про проведення обшуку до кабінету зайшла оперативно-слідча група. Зі змісту цієї ухвали стало відомо, що 13 лютого 2013 року після внесення відомостей до ЄРДС було розпочато досудове розслідування по факту незаконного привласнення бюджетних коштів при виконанні робіт на одному за каналізаційних колекторів м. Полтави. Відтак, місяць підприємство не знало про факт відкриття кримінального провадження, а отже, не мало можливості підготувати якісну лінію захисту та всі належні та допустимі докази відсутності складу злочину в діях посадових осіб підприємства.

 

Слід також попередити про те, що згідно норми ст.219 КПК, терміни проведення досудового розслідування обраховуються з моменту повідомлення про підозру. Отже, за відсутності такого повідомлення строки досудового розслідування КПК не обмежуються. З цього випливає, що теоретично слідчий може місяцями та роками після відкриття кримінального провадження викликати на допит свідків, здійснювати обшуки та виїмки, призначати експертизи тощо, не висуваючи при цьому нікому підозри. Існування такої норми може бути використано правоохоронною системою, яка в Україні кульгає на обидві ноги, для незаконного тиску на суб’єктів господарювання.

Іншим потенційним ризиком у ситуації з ініціюванням досудового розслідування є те, що крім традиційних слідчих дій (обшук, виїмка, огляд місця злочину, експертиза) новий Кодекс передбачає проведення негласних слідчих дій. Цікаво те, що про вчинення таких дій підприємство та окремі його посадові особи не попереджаються, у той час як такі дії мають своїм наслідком здобуття та фіксування доказів у межах кримінального процесу.

 

 

1. Втручання у особисте життя особи у вигляді доступу до змісту спілкування:

• аудіо-, відеоконтроль особи;

• арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

• зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

• зняття інформації з електронних інформаційних систем (соціальних мереж та електронних скриньок у тому числі).

2. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

 

3. Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (мобільного телефону) 

 

4. Використання конфіденційного співробітництва.

 

З огляду на це, керівникам та посадовим особам підприємств ЖКГ доцільно порадити по перше, уникати зберігання ділової переписки, проектів договорів про закупівлю товарів (робіт), особливо за державні кошти, тендерної документації, внутрішніх документів  на жорстокому диску чи безпосередньо в електронній поштовій скрині, краще таку інформацію зберігати на з‘ємних носіях (дисках, флеш-картах тощо). 

Окрім цього, поряд з обшуком та виїмкою, органи слідства отримали додаткові підстави вимагати ознайомлення з документами та інформацією, що не перебуває у загальному доступі, у т.ч. інформації, яка містить комерційну таємницю. Чим це загрожує комунальникам? Уявімо типову ситуацію. Споживач Петренко посилаючись на норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» звернувся до Водоканалу із заявою про надання йому інформації про структуру тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення. Водоканал, посилаючись на норми Цивільного та Господарського Кодексів про комерційну таємницю, відмовив споживачеві Петренку у наданні такої інформації. Обурившись та вважаючи себе ошуканим, споживач Петренко пише заяву про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури. 

Через 24 години відомості про це вносяться до ЄРДС і починається досудове розслідування. Через тиждень слідчий-суддя виносить ухвалу про обшук та тимчасовий доступ до речей та документів. У той же день оперативно-слідча група проводить обшук на Водоканалі, вилучаючи при цьому не тільки розрахунки структури витрат тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення, а й ще декілька десятків «цікавих» документів, наприклад договори про закупівлю спецтехніки за державні кошти чи договори про надання інформаційно-консультаційних послуг та аудиту. Питання: чи потрібно й надалі Водоканалу відмовляти споживачам у наданні інформації про структуру тарифу і мати потім великі неприємності, чи все ж таки оприлюднити інформацію про планові витрати та запобігти наслідкам відкриття кримінального провадження?

 

КПК у ст.97 передбачає можливість на розсуд суду використання показань з чужих слів. Зокрема, показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Таким чином, не потрібно відмовлятися від дачі показань, «грати у мовчанку», інакше за Вас дадуть свідчення Ваші колишні звільнені працівники, які мають на Вас зуб, або працівники контролюючих органів, яким Ви відмовили у здійсненні обмірів об’єкту реконструкції котельної. 

Керівникам та головним бухгалтерам комунальних підприємств слід мати на увазі, що відтепер КПК дозволяє на американський манер укладати угоди з правосуддям. В угоді про визнання винуватості обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. «Хочеш бути на волі – дай свідчення проти свого керівника» - такий девіз нового КПК. 

 

КПК, у порівнянні з попереднім Кодексом, обмежив коло осіб, що можуть бути захисником особи у кримінальному провадженні. Ст. 45 КПК встановив, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Отже, на даний час «фахівець у галузі права», який не має статусу адвоката, не може вступати у процес у якості захисника. Зазначена обставина обмежує можливості захисту посадових осіб силами юридичних відділів підприємств ЖКГ. 

 

Ще одним запозиченням з американського права є присутність у тілі КПК норми ч. 4 ст. 208 КПК України, яка передбачає, що уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування. Це ніщо інше, як наше «правило Міранди», введене в США ще в 1966 році. Без дотримання такої процедури затримання, арешт вважатимуться незаконними. 

 

Таким чином, новий КПК створює велику кількість потенційних ризиків для підприємств ЖКГ та їх посадових осіб, і такі ризики переважають над позитивними нововведеннями у кримінальному процесі. Широкі і, фактично, безконтрольні повноваження слідчого судді, неможливість оскарження значної кількості слідчих дій, можливості органів слідства втручатися до особистого життя особи та господарської діяльності підприємств створюють високу вірогідність використання таких повноважень у корупційних цілях або з метою тиску на особу задля досягнення інших цілей. Тож будьте пильними, панове комунальники, можливо зараз за Вами стежать…