Трагедія в Краснодарському краї забрала не одне людське життя, позбавила даху над головою мешканців Кримська і Геленджика. Виною всьому вода. А причиною може бути як завжди людська недбалість. У російських та українських ЗМІ активно обговорюється версія про те, що Кримськ затопило не через сильну зливу, а через те, що на водосховищі стався технічний злив води. «Україна Комунальна» вирішила розібратися, коли, і за яких обставин комунальники можуть відкрити шлюзи, а також чи загрожує подібна ситуація українським містам.
Повноводна трагедія
В ніч з 7 на 8 липня водопілля, яке виникло через надмірні опади, затопило близько 5 тисяч житлових будинків в трьох містах - Геленджик, Кримськ, Новоросійськ - та декількох десятках селищ Краснодарського краю сусідньої Російської Федерації. За офіційними даними МНС Росії загинула 171 людина (цифри неостаточні), близько 30 тисяч людей є потерпілими від стихії, при цьому близько 5 тисяч осіб повністю втратили свої домівки та особисте майно.
Однією з версій масової загибелі людей в місті Кримську був злив води з Неберджаївського водосховища, яке знаходиться вище Кримську, внаслідок чого виникла хвиля висотою біля 5-7 метрів. Це відбулось вночі, в той час, коли більшість людей спали. За свідченнями місцевих жителів, про плани зливу води з водосховища, і, можливе внаслідок цього підтоплення міста, мешканців не попереджали. Керівник МНС Росії Володимир Пучков визнав, що основною причиною масової загибелі людей стала недосконалість системи сповіщення населення, а Слідчий комітет Росії заявив про наявність зливу води з Неберджаївського водосховища. На думку одного з керівників Росводоресурсів пана Тарасова, водопілля могло бути спричинене поганим станом дощової каналізації, яка просто не справилася з такою кількістю води.
Читайте також: Проблемою Кременчуцького водосховища є не лише дамба
Співчуваючи братньому народу та розділяючи його горе, українцям варто замислитися над питанням: «Чи ми в достатній мірі захищені владою та спеціальними органами від таких надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф?».
Якщо брати фактор погодних умов, які спричинили затоплення міста Кримська, то очільник Укргідрометцентру Микола Кульбіда 9 липня заявив, що поширення на нашу територію саме цього погодного циклону його відомство не чекає. За його словами, на територію України будуть рухатись погодні процеси із заходу, тобто поширення подібних до того, що відбулось у Росії, погодних явищ навіть на територію Криму чи південного сходу України не очікується. Але, як відомо, прогнози річ не вдячна. Погода завжди дарує нам сюрпризи, які не в змозі розпізнати навіть сучасна комп’ютерна техніка, досить згадати хоча б в грудні 2004 року, коли на острів Пхукет (Тайланд) насунулося цунамі, яке просто змило 4 тисячі чоловік. Тоді ніхто з метеорологів не зміг точно вгадати, де буде епіцентр стихії.
Дамба витримає все
Для прикладу візьмемо місто Світловодськ невелике (54,6 тис. чоловік) курортне зелене місто, що розташоване в північно-східній частині Кіровоградської області на Кременчуцькому водосховищі на відстані 320 км від Києва на березі славетної річки Дніпро. Кременчуцьке водосховище — найбільше за площею водосховище в Україні. Його площа дорівнює 2,3 тис. кв. км., його об'єм становить 13,5 куб. км (друге місце в Україні). Довжина — 185 км, найбільша ширина — 30 км, найбільша глибина — 28 м. Довжина берегової лінії — 800 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води 5,25 м.
Читайте також: Україну виведуть на чисту воду
Отож, що робити, якщо на територію Полтавської та Кіровоградської областей випаде одночасно шестимісячна норма опадів (більше 700 мм), чим загрожує нам така ситуація? Начальник управління з надзвичайних ситуацій Світловодської міської ради Микола Шалаєвський впевнений, що мешканцям Світловодська не має чого боятися. «Така подія, яка сталася в місті Кримську, на території Кременчуцького водосховища навіть теоретично виникнути не може. Проектний розрахунковий рівень стін водосховища та дамби, що захищає місто, становить 83,4 метри. Тому, якщо уявити, що одночасно випадає піврічна норма опадів, вода підніметься лише до позначки 81 м, тобто прорив дамби або злив води з водосховища на місто як захисний засіб є просто неможливими». На пам’яті пана Шалаєвського був лише один паводок 1973 року, коли довелося таки відкрити 2 з 12 шлюзових отворів, але конструкція дамби витримала таку кількість води.
Впевненості словам головного МНС-ника міста Світловодська додає той факт, що в вересні 2011 року Міністр палива та енергетики Юрій Бойко підписав з Європейським банком реконструкцій та розвитку угоду про надання самого великого за обсягом в історії України кредиту на реконструкцію українських гідроелектростанцій та водосховищ сумою в 200 млн. євро. Очільник підприємства «Укргідроенерго», яке здійснює загальне управління гідроелектростанціями та водосховищами України, Ігор Сирота, зазначив, що за ці гроші, отримані від ЄБРР, можливо повністю модернізувати захисні системи водосховищ та гідроелектростанцій. Щоправда, на сьогодні реалізація цього проекту трохи забуксувала на стадії власне виготовлення самих проектів реконструкцій водосховищ та поліпшення їхніх захисних систем. Відтак, рівень захисту водосховищ від різних загроз та надзвичайних ситуацій знаходиться фактично на рівні 80-90-х років минулого століття.
Гребля на байдарках
Ще однією причиною для занепокоєння є стан зливової дощової каналізації, а вірніше практично відсутність її як такої в місті Світловодську. Зі слів директора КП «Світловодський міський водоканал» Людмили Гетьманець, мережі зливової дощової каналізації в місті знаходяться на балансі Управління житлово-комунального господарства виконкому, яке в свою чергу практично не вкладає коштів на її утримання. Як наслідок – в будь-який дощ деякі райони міста практично плавають у воді, адже зливова каналізація не справляється з такою кількістю опадів. Що ж буде коли випаде піврічна норма опадів? «Люди будуть плавати на байдарках», - відповідає очільник водоканалу.
Читайте також: Відсутність гарячої води - ознака літа
Така можливість випробувати себе у гонці на байдарках з’явиться у людей лише в тому випадку, якщо їх відповідні спеціальні служби повідомлять про майбутню стихію. Але чи готова вітчизняна система сповіщення до оперативного реагування на надзвичайні ситуації залишається великим питанням. Ситуація з системою оповіщення, до якої входять засоби цивільного захисту та дротове радіо, проста у своїй складності. У 90-х роках в Україні було більше 19 мільйонів абонентів, тобто біля 40% всього населення України, а в 2011 році – залишилося лише 2,5 мільйони. Директор ОДТРК «Лтава» Микола Ляпаненко чесно заявляє, що не має достовірних даних про відсоток покриття дротовим радіо в Кременчуцькому районі Полтавської області, відтак питання про сповіщення мешканців цього району про надзвичайні ситуації є досить проблематичним. Пан Шалаєвський також зізнається, що радіопередавачі штабу цивільної оборони та інше устаткування для сповіщення населення останній раз оновлювалися в 80-х роках минулого століття.
Тож бачимо, що на загальному фоні безпеки захисних споруд Кременчуцького водосховища, сама структура забезпечення безпеки громадян, сповіщення про надзвичайні ситуації, перебуває далеко не в найкращому стані. Таким чином, українці можуть спати спокійно, принаймні поки що. Але якщо станеться біда, навряд чи держава, її спеціальні органи та служби зможуть вчасно прийти на допомогу. Втім, чомусь так трапляється завжди…
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
