ГоловнаПублікаціїАналітика Нові нормативи споживання ЖКП загрожують революцією

Нові нормативи споживання ЖКП загрожують революцією

КМУ має намір запровадити нові соціальні норми споживання ЖКП, а також нормативи житла для одержувачів субсидій. Цей механізм стане однією з найбільш резонансних ініціатив у ЖКГ.

З 1 липня українські сім'ї з щомісячним достатком, який не перевищує встановлений Кабінетом Міністрів мінімум, отримали право на компенсацію для оплати подорожчання комунальних послуг. Порядок таких виплат затверджений постановою Кабміну №83 «Про посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги», про яку вже повідомляла раніше «У.К.».

Втім, мало хто звернув увагу, що 1 липня Асоціація міст України без зауважень погодила проект постанови Кабміну «Про встановлення деяких нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування», розробником якого є Мінрегіон.

Якщо документ буде затверджений урядом у серпні, Україна має всі шанси на те, що вже с 1 січня 2015 року діятимуть нові соціальні нормативи з наступною прив'язкою до них субсидій та житлово-комунальних пільг. Якщо врахувати, що, за даними Мінсоцполітики, кількість одних лише одержувачів субсидій становить понад 800 тис. сімей, а після підвищення комунальних тарифів ця кількість зросте ще на 150 тис., то зміна соціальних нормативів має всі шанси стати однією з найбільш резонансних і обговорюваних тем у сфері ЖКГ.

Споживання на межі

Новий документ пропонує надавати громадянам субсидії не в межах норм споживання, а в рамках єдиних соціальних норм житла і соціальних нормативів користування ЖКП. Разом з тим, впровадження соціальних нормативів у сфері ЖКГ прямо передбачено чинним законодавством. Закон №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» в Україні був прийнятий ще в 2000 році. Ст. 9 цього закону до соціальних нормативів у сфері ЖКГ віднесені як гранична норма витрат на утримання житла і ЖКП, так і соціальні норми житла та нормативи користування послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам.

Читайте також: Українці «забракували» компенсацію витрат на ЖКП

Граничні норми оплати комунальних послуг при призначенні субсидій всім добре відомі - це 15% сукупного місячного доходу сім'ї, а для деяких категорій населення - 10% сукупного місячного доходу (згідно з постановою КМУ від 27 липня 1998 року №1156). А ось соціальних нормативи для сфери ЖКГ в Україні багато, але всі вони локальні, розрізнені або мають статус тимчасових. Норми споживання природного газу, електроенергії, а також норми надання «комунальних» пільг затверджено 3 різними нормативними-актами. Крім того, досі діє Методика визначення нормативів питного водопостачання населення, затверджена наказом Держкомжитлкомунгоспа в 2005 році, а також застарілі Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, затверджені Держжитлокомунгоспом в 1993 році.

Нормативи змусили згрупуватися

У проекті постанови, розробленому Мінрегіоном, нормативи для одержувачів субсидій та пільг з оплати ЖКП уточнені. Мінрегіон підкреслює, що запропоновані ним нормативи економічно і соціально обґрунтовані, а для їхнього розрахунку Міністерство вивчило близько 55 тис. справ одержувачів житлових субсидій з міст обласного та районного значення і сільських районів регіонів України.

На думку розробників, впровадження нормативів у перспективі дозволить монетизувати житлові субсидії та пільги - тобто перейти до адресних грошових виплат. А крім цього - буде стимулювати населення до економного споживання природного газу, води та електрики, встановлення лічильників і, що важливо, дозволить спростити процедуру надання субсидій та пільг.

Всього в проекті постанови прописані 9 груп нормативів. Зокрема, встановлюються соціальні норми житла для одержувачів субсидій і для пільговиків. А крім цього - 7 груп соціальних нормативів користування ЖКП. Вони однакові і для пільговиків, і для одержувачів субсидій. Це нормативи централізованого та індивідуального опалення; нормативи централізованого постачання холодної води, гарячої води і водовідведення; нормативи газопостачання та електропостачання, а також нормативи вивезення побутових відходів.

Ключове нововведення, запропоноване Мінрегіоном - соціальна норма житла для одержувачів субсидій. Зараз в Україні встановлена одна норма загальної житлової площі і для одержувачів субсидій і для пільговиків - 21 кв. м на кожного члена сім'ї, зареєстрованого в будинку або квартирі, та додатково 10,5 кв. м. на сім'ю. Мінрегіон пропонує зберегти цей норматив тільки для пільговиків, а для одержувачів субсидій встановити новий - 13,65 м. загальної площі на одну особу і додатково 35,22 кв. м. на сім'ю (домоволодіння).

Читайте також: Як отримати компенсацію витрат на ЖКП

Втім, великої трагедії в цьому немає. Рівень соціального захисту в обох випадках приблизно однаковий. При застосуванні нових нормативів рівень соціальної захищеності деяких одержувачів субсидій буде навіть трохи вище, ніж зараз. Наприклад, для сім'ї з 2 чоловік на зміну нині діючій нормі житлової площі 52,5 кв. м. прийде ліміт 62,52 кв. м; сім'ям з чотирьох осіб доведеться «потіснитися» з 94,5 кв. м - до 89,82. Найбільше від запропонованого нововведення виграють самотні власники житла. Їхня субсидія буде призначатися в межах загальної житлоплощі в 48,87 кв. м., а не в межах 31,5 кв.м, як зараз.

На комуналці доведеться заощадити

Однак, серйозно будуть змінені соціальні нормативи споживання житлово-комунальних послуг. На думку розробників, чинні норми споживання води та природного газу занадто «розкішні» для їхнього покриття субсидіями та пільгами в повному обсязі. Так, для розрахунку розміру соціальної допомоги для оплати послуг з водопостачання при відсутності квартирних засобів обліку зараз використовуються «санітарні» нормативи. В середньому це близько 300 л на добу або 9 куб. м в місяць. У деяких квартирних «номінаціях» нормативи навіть вищі. Наприклад, в Макіївці для багатоквартирних будинків з водопроводом, газовою плитою та газовою колонкою норматив водоспоживання встановлений у розмірі 320 л у день на людину, тобто близько 9,5 куб. м в місяць. А от у Дніпропетровську для аналогічних квартир норма водоспоживання всього 6,32 куб. м. Але навіть цей норматив Мінрегіон вважає завищеним більш ніж в 3 рази.

Проектом урядової постанови передбачено 3 «водних» нормативи: 4 куб. м на місяць (тобто, близько 130 літрів в день) холодної води на людину при відсутності централізованого постачання гарячої води, 2,4 куб. м. (близько 80 л в день) холодної води - при наявності гарячого водопостачання ( і відповідно 1,6 куб.м. гарячої води), і 4 куб. м. - норматив централізованого водовідведення.

Так, що стимул для економії води у одержувачів пільг та субсидій після введення в дію «водних» соціальних нормативів з'явитися досить предметний. Схожа ситуація і з газопостачанням. Нині діючим нормативам Мінрегіон пропонує зберегти статус соціальних до 2018 року, а потім - скоротити до рівня економічно і соціально обґрунтованих: при наявності газової плити - з 9,8 до 6 куб. м. газу на місяць на людину, при наявності газової плити і газової колонки - з 23,6 до 18 куб. м. газу в місяць. Зниження, загалом, теж не катастрофічне.

А от соціальні норми споживання електрики на 3 найближчих року - до 2018 року, - Мінрегіон навіть пропонує підвищити, мотивуючи це тим, що для впровадження енергоефективних електроприладів необхідний час.

Читайте також: Тарифам ЖКГ завадять спустошити гаманці українців

Не доведеться малозабезпеченим українцям економити і на вивезенні побутових відходів. Соціальний норматив міністерство запропонувало встановити в розмірі 0,42 куб. м. в місяць на людину, що значно вище, ніж діючі зараз у багатьох населених пунктах нормативи. Наприклад, у тій же Макіївці норматив для упорядкованих будинків з газом, центральним опаленням, водопроводом і каналізацією - лише 0,2 куб. м. у місяць.

Судовий баланс

Справедливості заради потрібно зазначити, що «похід» за соціальними комунальними нормативами Мінрегіон почав ще в минулому році. Аналогічний проект постанови Міністерство вже виносило на громадське обговорення рівно рік тому. Теперішній проект від торішнього відрізняється лише кількома штрихами. Так, у проекті 2013 року передбачена інша соціальна норма житла - 45 кв. м загальної площі для заявника ( сім'ї з однієї особи) та додатково 10 кв. м. на кожного члена сім'ї, - і інший норматив вивезення побутових відходів - 0,2 куб. м.

Разом з тим, прийняття єдиних соціальних нормативів, запропонованих в останній редакції - еволюційний крок. Хоча б тому, що саме встановлені норми мають вирішальне значення при судових «комунальних» розглядах. Так, наприклад, на початку 2014 року Верховний суд поставив крапку у справі №6-153 цс 13 між одним з маріупольських ветеранів МВС і компанією «ДТЕК «Донецькобленерго», яка тягнулася рік, керуючись саме встановленими нормами споживання електроенергії. Проблема в тому, що суди сьогодні у схожих «комунальних» суперечках часом приймають діаметрально протилежні рішення. Встановлення єдиних соціальних нормативів, окрім іншого, буде сприяти встановленню єдиної судової практики, що також важливо.

 
Коментарі (0)